Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
[1] Слушай, народ мой, мое поучение,
услышь мои слова!
Повчання Асафа. Прислухайся, мій народе, до мого закону, прихили своє вухо до слів моїх уст.
Открою уста свои в притче,
произнесу загадки из древности,
произнесу загадки из древности,
Я відкрию уста свої в притчах, розкажу давні загадки:
которые мы слышали и узнали,
которые рассказали нам наши отцы.
которые рассказали нам наши отцы.
те, що ми почули і що зрозуміли, що розповіли нам наші батьки.
Мы не будем скрывать их от детей;
расскажем грядущему поколению о славе Господа,
о Его силе и о чудесах, Им сотворенных.
расскажем грядущему поколению о славе Господа,
о Его силе и о чудесах, Им сотворенных.
Воно в наступному поколінні не сховалося від їхніх дітей, які звіщали хвалу Господню, Його силу, усі Його дивовижні діла, які Він учинив.
Он оставил свидетельство Иакову,
дал Закон в Израиле,
который повелел нашим отцам
передавать своим детям,
дал Закон в Израиле,
который повелел нашим отцам
передавать своим детям,
Він дав свідчення в Якові й встановив закон в Ізраїлі, — те, що Він заповів нашим батькам, аби вони об’явили своїм синам;
чтобы знало грядущее поколение,
дети, которые еще не родились,
и чтобы они в свое время передали его своим детям.
дети, которые еще не родились,
и чтобы они в свое время передали его своим детям.
щоби знало наступне покоління — сини, які народяться; тож вони піднімуться і сповістять це своїм синам,
И тогда они будут возлагать свою надежду на Бога;
они не станут забывать Его дел,
но будут хранить Его повеления.
они не станут забывать Его дел,
но будут хранить Его повеления.
аби ті покладали свою надію на Бога, не забували Божих діянь і шукали Його заповідей;
Они не уподобятся своим отцам,
поколению упрямому и мятежному,
чьи сердца не были верны Богу,
чей дух не был предан Ему.
поколению упрямому и мятежному,
чьи сердца не были верны Богу,
чей дух не был предан Ему.
щоб не стали такими, як їхні батьки — родом лукавим і прикрим, який не виправив свого серця, а свій дух не довірив Богові.
Сыны Ефрема, хотя и вооруженные луками,
обратились вспять в день битвы.
обратились вспять в день битвы.
Сини Єфрема, що натягали луки і стріляли, у день битви втекли.
Не хранили они завета Божьего
и отказались ходить в Его Законе.
и отказались ходить в Его Законе.
Вони не зберегли Божого завіту, не забажали ходити в Його законі,
Забыли дела Его и чудеса,
которые Он им показал.
которые Он им показал.
забули про Його добродійність і всі Його дивовижні діла, які Він їм виявив,
Чудеса совершал Он на глазах их отцов в Египте,
в окрестностях Цоана.159
в окрестностях Цоана.159
перед їхніми батьками — ті дивовижні діла, які Він вчинив у Єгипетській землі, на рівнині Танеос.
Он разделил море и провел их через него,
поставив воды стеной.160
поставив воды стеной.160
Він розділив море і провів їх, а води поставив, наче бурдюк,
Он рассек скалу в пустыне
и дал им пить, как будто из вод глубоких.162
и дал им пить, как будто из вод глубоких.162
Він розколов скелю в пустелі й напоїв їх, наче з великої безодні:
Из камня извлек Он потоки,
и воды потекли, как реки.163
и воды потекли, как реки.163
вивів воду зі скелі, — пустив води, наче ріки.
Но они продолжали грешить против Него
и бунтовать против Всевышнего в пустыне.
и бунтовать против Всевышнего в пустыне.
Та вони й надалі продовжували грішити проти Нього, бунтувалися проти Всевишнього в безводній пустелі,
Испытывали Бога в своих сердцах,
требуя пищи, которая им по душе;
требуя пищи, которая им по душе;
випробовували Бога у своїх серцях, вимагаючи їжі для своєї душі.
оскорбляли Бога говоря:
«Может ли Бог накрыть стол в пустыне?
«Может ли Бог накрыть стол в пустыне?
Вони говорили проти Бога й казали: Хіба Бог спроможний приготувати обід у пустелі?
Да, Он ударил скалу, и из нее потекли воды,
хлынули потоки,
но может ли Он дать хлеба,
может ли дать мяса Своему народу?»164
хлынули потоки,
но может ли Он дать хлеба,
может ли дать мяса Своему народу?»164
Адже коли вдарив Він об скелю, полилися води, та й наповнилися потоки, то чи не спроможний Він дати й хліба, забезпечити Свій народ їжею?
Услышал Господь и разгневался:
Его огонь возгорелся на Иакова;
вспыхнул гнев Его на Израиль,
Его огонь возгорелся на Иакова;
вспыхнул гнев Его на Израиль,
Тож Господь почув, піднявся, — і вогонь запалав посеред Якова, над Ізраїлем пронісся гнів,
потому что они не верили в Бога
и не уповали на Его спасение.
и не уповали на Его спасение.
бо не повірили Богові, не повірили в Його спасіння.
Но Он повелел облакам свыше,
и отворил ворота небесные,
и отворил ворота небесные,
І Він з висоти звелів хмарам, відкрив небесні брами —
и, как дождь, излил на них манну,
и зерно небесное дал им.165
и зерно небесное дал им.165
і, як їжу, дощем послав їм манну, — дав їм небесний хліб.
Хлеб сильных166 ел человек;
послал Он им пищи вдоволь.167
послал Он им пищи вдоволь.167
Людина їла ангельський хліб; Він послав їм вдосталь їжі.
Он пробудил на небе ветер восточный
и силой Своей навел ветер южный.
и силой Своей навел ветер южный.
Він послав з неба південний вітер, — і силою Своєю навіяв південний суховій;
Как пылью, Он осыпал их мясом
и, как песком морским, пернатыми птицами;
и, как песком морским, пернатыми птицами;
посипав на них м’ясо, немов пил, і пернатих птахів, немов морський пісок:
которых разбросал посреди лагеря,
около жилищ их.
около жилищ их.
їх багато нападало серед їхнього табору, довкола їхніх поселень.
Они ели и пресытились,
потому что Он дал им желаемое.
потому что Он дал им желаемое.
Вони їли й надмірно наситилися, — Він задовольнив їхнє бажання.
Но еще не успели они насытить свою жадность,
еще пища была у них на устах,
еще пища была у них на устах,
Та своїх примх вони не позбавилися. Ще їхня їжа була в них у роті,
когда Божий гнев сошел на них,
поразив самых крепких из них,
молодых сыновей Израиля.168
поразив самых крепких из них,
молодых сыновей Израиля.168
а на них зійшов Божий гнів і вигубив [багатьох] із них, — скував вибраних Ізраїля.
Несмотря на это, они продолжали грешить
и не верили Его чудесам.
и не верили Его чудесам.
У всьому цьому вони продовжували грішити, — не повірили Його чудесам.
И завершил Он дни их в суете
и годы их в ужасе.
и годы их в ужасе.
Їхні дні в марноті проминули, а їхні літа — дуже швидко.
Когда убивал их, тогда обращались к Нему
и искали Его усердно.
и искали Его усердно.
Коли Він вигублював їх, вони Його шукали, поверталися, зранку вставали до Бога,
И вспоминали, что Бог — их скала
и что Всевышний Бог — их Искупитель.
и что Всевышний Бог — их Искупитель.
згадували, що Бог є їхнім помічником, що Всевишній Бог є їхнім визволителем.
Все равно льстили Ему устами своими,
они лгали Ему своими языками,
они лгали Ему своими языками,
Своїми устами вони підлещувалися до Нього, а своїм язиком зводили брехню на Нього.
потому что сердца их не были преданны Ему,
и не были они верны Его завету.
и не были они верны Его завету.
Їхнє серце не було з Ним щире, і вони не були вірні Його завітові.
Но Он, будучи милостивым,
прощал их нечестие
и не уничтожал их.
Много раз отвращал Он Свой гнев
и не возбуждал всей Своей ярости.
прощал их нечестие
и не уничтожал их.
Много раз отвращал Он Свой гнев
и не возбуждал всей Своей ярости.
Та Він милосердний, Він простить їхні гріхи, не знищуватиме, а часто відвертатиме Свій гнів, не запалає Своїм всеохоплюючим обуренням.
Помнил Он, что они — только плоть,
ветер, что уходит и не возвращается.
ветер, что уходит и не возвращается.
Адже Він пам’ятав, що вони — тіло і вітер, який проходить і не повертається.
Сколько раз они противились Ему в пустыне
и сердили Его в земле необитаемой!
и сердили Его в земле необитаемой!
Як часто вони засмучували Його в пустелі, викликали Його гнів у безводній землі!
Поворачивали назад и испытывали Бога,
досаждая Святому Израиля.
досаждая Святому Израиля.
Вони відвернулися і кинули виклик Богові, викликали обурення Святого Ізраїлевого.
Не помнили ни руки Его,
ни дня, когда Он избавил их от угнетателя,
ни дня, когда Он избавил их от угнетателя,
Не зберегли в пам’яті той день, коли Він своєю владою вирвав їх із рук гнобителя,
как сотворил в Египте знамения Свои
и чудеса Свои в окрестностях Цоана.169
и чудеса Свои в окрестностях Цоана.169
коли показав у Єгипті Свої знамення і Свої чудеса на рівнині Танеос.
Он превратил их реки в кровь
и нельзя было пить из их источников.
и нельзя было пить из их источников.
Він перетворив їхні ріки й їхні потоки на кров, щоб не змогли пити.
И послал на них густые рои мух,
чтобы жалили их,
и лягушек, чтобы губили их.
чтобы жалили их,
и лягушек, чтобы губили их.
Наслав на них псячих мух, — і ті їх кусали, а також жаб, і ті спустошували їх.
Он гусеницам отдал урожай
и их труд — саранче.
и их труд — саранче.
Він віддав їхній урожай тлі, а плоди їхньої праці — сарані.
Виноград их побил Он градом
и тутовые деревья их — наводнением.170
и тутовые деревья их — наводнением.170
Їхні виноградники знищив градом, а їхні шовковиці — морозом.
Скот их предал граду
и стада их — молниям.
и стада их — молниям.
Він віддав їхню худобу градові, а їхнє майно — вогневі.
Излил на них Свой пылающий гнев,
и негодование, и ярость, и бедствие,
послал на них карающих ангелов.
и негодование, и ярость, и бедствие,
послал на них карающих ангелов.
Наслав на них лють Свого гніву, гнів, обурення, скруту, нашестя злих ангелів.
Проложил путь Своему гневу;
Он не оградил души их от смерти,
но предал их жизни моровой язве.
Он не оградил души их от смерти,
но предал их жизни моровой язве.
Він дав вихід Своєму гнівові, не пощадив їхніх душ від смерті, а їхню худобу прирік на смерть.
Поразил всех первенцев в Египте,
первые плоды сил в шатрах Хама.171
первые плоды сил в шатрах Хама.171
Він уразив кожного первістка в Єгипті, — первоплоди їхніх болів у поселеннях Хама.
Как овец, Он вывел народ Свой,
вел их, как стадо, через пустыню.
вел их, как стадо, через пустыню.
Свій народ Він забрав, як овець, і, наче отару, вів їх пустелею.
Вел их в безопасности, и не боялись они,
а врагов их покрыло море.172
а врагов их покрыло море.172
Провадив їх з надією, і вони не мали страху, а їхніх ворогів покрило море.
Так Он привел их к границам Своей святой земли,
к нагорьям, которые приобрел Он правой Своей рукой.
к нагорьям, которые приобрел Он правой Своей рукой.
І привів їх до гори Своєї святості — до тієї гори, яку здобула Його правиця.
Изгнал народы пред ними,
а землю их разделил в наследие им
и поселил в шатрах их роды Израиля.
а землю их разделил в наследие им
и поселил в шатрах их роды Израиля.
Прогнав з-перед їхнього обличчя народи і дав їм через жеребкування наділи спадщини, і розселив ізраїльські племена по їхніх поселеннях.
Но, как прежде, они испытывали
и противились Богу Всевышнему,
и не хранили Его заповедей.
и противились Богу Всевышнему,
и не хранили Его заповедей.
А вони випробовували і засмучували Всевишнього Бога, не зберігали Його настанов.
Они отступали и изменяли так же, как и их отцы;
они обращались назад, как неисправный лук.
они обращались назад, как неисправный лук.
Вони, як і їхні батьки, відступили і порушили завіт, — стали покрученим луком.
Огорчали Его своими святилищами на возвышенностях
и ревность Его возбуждали идолами.
и ревность Его возбуждали идолами.
Викликали Його гнів своїми жертовниками, — своїми ідолами збудили в Нього ревнощі.
Услышал Бог и разгневался,
сильно вознегодовал на Израиль.
сильно вознегодовал на Израиль.
Бог почув — і відвернувся та вельми погордував Ізраїлем;
Оставил Свое жилище в Шило,
скинию, которую поставил средь них.173
скинию, которую поставил средь них.173
Він покинув намет у Силомі — місце Свого перебування, де проживав між людьми.
И отдал в плен Свою силу
и славу Свою в руки врага.174
и славу Свою в руки врага.174
І силу Він їхню передав у полон, і їхню красу — у руки ворога.
Предал мечу народ Свой,
прогневался на наследие Свое.
прогневался на наследие Свое.
Він Свій народ віддав під меч і знехтував Своєю спадщиною.
Юношей их пожрал огонь,
и девушкам их не пели брачных песен.
и девушкам их не пели брачных песен.
Вогонь поглинув їхніх юнаків, і їхні дівчата не були оплакані.
Их священники падали от меча,
а вдовы их не плакали.
а вдовы их не плакали.
Їхні священики загинули від меча, і їхні вдови не будуть оплакані.
Тогда проснулся Владыка, как бы ото сна,
как могучий воин, отрезвившийся от вина,
как могучий воин, отрезвившийся от вина,
Та Господь, наче від сну пробудився, наче велетень, розігрітий вином, —
и поразил врагов Своих сзади,
и обесчестил навечно.
и обесчестил навечно.
і розгромив Своїх ворогів з тилу, піддав їх вічній ганьбі.
Отверг Он шатер Иосифа
и не выбрал род Ефрема,
и не выбрал род Ефрема,
Він відкинув оселі Йосифа, не обрав племені Єфрема,
Высокий, как небо, построил святой храм Свой
и, как землю, навек утвердил его.
и, как землю, навек утвердил его.
І звів Свою святиню, яка наче одноріг, заснував її на землі навіки.
Он избрал Давида, слугу Своего,
взяв его от загонов овечьих,175
взяв его от загонов овечьих,175
І вибрав Давида, Свого раба, і забрав його від овечих отар, —
забрав его от дойных овец,176
и привел его пасти Свой народ, Иакова —
Израиль, Свое наследие.
и привел его пасти Свой народ, Иакова —
Израиль, Свое наследие.
Він забрав його від овець з ягнятами, щоби пасти Свій народ — Якова, і Свій спадок — Ізраїля.