Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать! Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (Притчи 31)
|
(Екклесиаст 2) →
Новый русский перевод
Переклад Куліша та Пулюя
Слова Екклесиаста,1 сына Давида, царя в Иерусалиме.
Слова речника, сина Давидового, царя Ерусалимського:
«Суета2 сует! — сказал Екклесиаст. — Суета сует, все суета!»
Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, — все марне!
Что приобретает человек от всех трудов своих, которые он делает под солнцем?
Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем?
Поколения приходят и уходят, а земля остается навеки.
Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки.
Солнце всходит, и солнце заходит, и вновь спешит к месту своего восхода.
Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити.
Летит ветер на юг, потом направляется к северу, кружится, кружится и возвращается на свои круги.
Вітер повіє на полуднє, потім поверне 'д півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.
Все реки текут в море, но море не переполняется. И возвращаются реки к своим истокам, чтобы течь снова.
Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.
Все эти вещи утомляют: человек не может все пересказать, глаз не насытится тем, что видит, ухо не наполнится тем, что слышит.
Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.
Что было, то и будет, и что делалось, то и будет делаться опять. Нет ничего нового под солнцем!
Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.
Бывает такое, о чем говорят: «Смотри, вот что-то новое!» Но и это уже бывало в прежние времена, еще задолго до нас.
Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.
Никто не помнит о живших прежде, и о тех, что появятся позже, не вспомнят те, кто будет жить после них.
Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.
Я, Екклесиаст, был царем над Израилем в Иерусалиме.
Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;
Я посвятил себя изучению и испытанию мудростью всего, что делается под небом. Это тяжелое бремя, которое Бог возложил на людей.
І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!
Я видел все, что делается под солнцем, все — суета, и все — погоня за ветром.3
Видав я все, що робиться під сонцем: — що ж? усе марнота й мука для духа.
Кривое не выпрямить, а чего нет, того не сосчитать.
Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати.
Я сказал себе: «Величием и мудростью я превзошел всех, кто правил Иерусалимом до меня. Я приобрел много мудрости и знаний».
Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання.
Затем я решил узнать, в чем мудрость, а также в чем безумие и глупость, но понял, что и это погоня за ветром.
І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа;
Ведь с большой мудростью приходит много печали, и чем больше знаний, тем больше скорбь.
Бо в кого більш мудростї, в того більш і смутку; й хто прибільшує знаннє, — прибільшує й гризоти.
← (Притчи 31)
|
(Екклесиаст 2) →