Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (Плач Иеремии 2)
|
(Плач Иеремии 4) →
Новый русский перевод
Переклад Хоменка
Я человек, испытавший горе
Я — чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.
Он погнал меня и ввел
Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.
Несомненно, Он обратил Свою руку против меня,
Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.
Он состарил кожу мою и плоть мою,
Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.
Он осадил меня и окружил
Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.
Погрузил меня во мрак,
Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.
Окружил меня стеной, чтобы я не мог выйти,
Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.
Даже когда я взываю и прошу о помощи
Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.
Камнями Он преградил мне путь,
Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.
Он подобен медведю в засаде
Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.
Сбил меня с пути и растерзал меня,
Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.
Натянул Он Свой лук
Він нап'яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.
Он пронзил мое сердце
Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.
Стал я посмешищем для всего моего народа,
Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.
Он напоил меня горькими травами
Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.
Камнями сокрушил зубы мои,
Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.
Лишена душа моя мира
Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.
И сказал я: «Исчезло величие мое
Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!
Помню лишь о страдании и скитании,
Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.
Сильна память об этом,
Глибоко вбилось усе те мені в пам'ять, і душа моя в мені прибита;
Но вот что говорю я себе,
Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь.
«Милость Господа никогда не иссякает,7
Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
Они обновляются8 каждое утро;
Вони нові щоранку, велика твоя вірність.
Я сказал себе: «Господь — часть моя,
Господь — мій пай, — моя душа говорить; тому й надіюся на нього,
Благ Господь к тем, кто уповает на Него,
Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.
Благо тому, кто молча ожидает
Добре чекати мовчки від Господа спасіння.
Благо человеку, который несет ярмо
Добре для людини носити ярмо в юнацтві.
Пусть сидит в уединении и молчании, бремя это возложил на него Господь .
Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.
Пусть опускает уста свои в прах,
Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!
Пусть подставляет щеку свою бьющему
Нехай наставить тому, хто б'є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!
Ведь Владыка не отвергает людей навеки!
Бо не навіки Господь відкидає.
И хотя Он посылает страдания,
Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.
Ведь не по изволению сердца Своего
Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.
А когда топчут ногами
А коли хтось бере під ноги усіх в'язнів країни
лишают человека правосудия
чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,
притесняют человека на суде,
коли ошукує когось у якійсь справі, — хіба Господь того не бачить?
Кто может сказать — и исполнится,
Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?
Не по слову ли Всевышнего
Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?
Для чего жаловаться человеку, хоть и был наказан за грехи свои?
Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік — за кару за гріхи власні?
Проверим же пути наши и испытаем их,
Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!
Вознесем сердца наши и руки и скажем :
Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!
«Мы согрешили и восстали против тебя, нас .
Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!
Ты покрыл Себя гневом и преследовал нас,
Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.
Ты скрыл Себя облаком, наша молитва.
Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.
Ты сделал нас грязью и сором
Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.
Все враги наши широко разинули
Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.
Мы страдали от ужаса и западни,
Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.
Ручьями слезы текут из глаз моих,
Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.
Слезы мои будут течь,
Око моє стікає без угаву, без перестання,
пока Господь не посмотрит с небес
поки Господь з неба не спогляне та не побачить.
Я смотрю, и горечь наполняет душу мою
Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.
Без причины враги мои пытались
Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.
бросили меня в яму
Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.
Воды сомкнулись над моей головой,
Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»
Я воззвал к имени Твоему, о Господь,
Я візвав твоє ім'я, Господи, із глибокої ями.
Ты услышал голос мой;
Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»
Ты приближался, когда я взывал к Тебе, 9
Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».
О Владыка, Ты защищал дело души моей,
Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.
Ты видишь, Господи, угнетение мое,
О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!
Ты видишь всю их мстительность,
Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.
О Господь, Ты слышишь их оскорбления,
Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.
как враги перешептываются
Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.
Взгляни на них! Сидят ли они, стоят ли,
Чи вони сидять, чи встають, глянь: я — їхня глумлива пісня.
Воздай им, Господи,
Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.
Мраком покрой их сердца,
Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!
Преследуй их в гневе
Ти гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.
← (Плач Иеремии 2)
|
(Плач Иеремии 4) →