Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Сучасний переклад
В тот же день Иисус, выйдя из дома, сидел у озера.
Того ж дня Ісус вийшов з дому й сів на березі озера.
Вокруг Него собрались большие толпы, так что Он был вынужден сесть в лодку, а весь народ стоял на берегу.
Навколо Нього зібрався величезний натовп, тому Він увійшов у човен і сів там, а люди залишилися на березі.
И Он о многом говорил им в притчах.
— Сеятель вышел сеять, — говорил Он. —
— Сеятель вышел сеять, — говорил Он. —
Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.
Він сказав: «Вийшов селянин і заходився сіяти.
Він сказав: «Вийшов селянин і заходився сіяти.
Когда он разбрасывал семена, некоторые из них упали у дороги. Прилетели птицы и склевали их.
Коли він розкидав зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.
Другие упали в каменистые места, где было мало плодородной почвы. Они быстро проросли, потому что почва была неглубокой.
Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,
Но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те засохли, так как у них не было глубоких корней.
та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.
Другие семена попали в терновник, который разросся так, что заглушил ростки.
Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки.
Семена же, которые упали на хорошую почву, принесли урожай, одни во сто, другие в шестьдесят, третьи в тридцать раз больше того, что было посеяно.
Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у сто, шістдесят, та тридцятеро разів більше від посіяного.
Тогда ученики подошли и спросили Иисуса:
— Почему Ты говоришь с людьми притчами?
— Почему Ты говоришь с людьми притчами?
Ісусові учні підійшли до Нього й запитали: «Чому Ти притчами розмовляєш з людьми?»
Иисус ответил:
— Вам дано знать тайны Небесного Царства, а им не дано.
— Вам дано знать тайны Небесного Царства, а им не дано.
У відповідь Ісус мовив до них: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а їм — не дано.
Потому что у кого есть, тому будет дано еще, и у него будет в изобилии; а у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.
Адже хто має розуміння, тому додасться ще більше, й він матиме надмірно, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
Я говорю им притчами, потому что они, смотря, не видят, слушая, не слышат и не понимают.
Я говорю до них притчами, бо вони, дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють.
В них исполняется пророчество Исаии:
«Вы будете слушать и слушать, но не поймете,
будете смотреть и смотреть, но не увидите.
В цих людях справджується пророцтво Ісаї:
„Ви, люди, будете слухати і почуєте, але не зрозумієте, будете дивитися й побачите, але не зрозумієте, що бачили.
„Ви, люди, будете слухати і почуєте, але не зрозумієте, будете дивитися й побачите, але не зрозумієте, що бачили.
Сердце этого народа ожесточилось,
они с трудом слышат ушами
и глаза свои они закрыли,
чтобы не увидеть глазами,
не услышать ушами,
не понять сердцем
и не обратиться, чтобы Я их исцелил».73
Бо серце людей цих зачерствіло, майже зовсім не чують їх вуха, позаплющували вони очі свої. Інакше вони могли б побачити очима своїми, почути вухами своїми, зрозуміти серцем, і повернутися до Мене, тоді б Я їх зцілив”.
Блаженны ваши глаза, потому что они видят, и ваши уши, потому что они слышат.
Блаженні очі ваші, бо вони бачать, а вуха — бо чують.
Говорю вам истину: много пророков и праведников жаждали увидеть то, что вы видите, но не увидели, желали услышать то, что вы слышите, но не услышали.
Істинно кажу вам: чимало пророків і праведників хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
К каждому, кто слышит весть о Царстве и не понимает ее, приходит дьявол и крадет то, что было посеяно в сердце. Это — семя, упавшее у дороги.
Ось що означає зерно, що впало при дорозі. До кожного, хто чує Слово про Царство Боже та не розуміє його, приходить лукавий і віднімає посіяне у нього в серці.
Семя, упавшее на каменистую почву, — это о человеке, который слышит слово и сразу же с радостью принимает его,
Інші люди, як зерна, що впали у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його.
но у него нет корня, и поэтому его хватает лишь на короткое время, и когда наступают трудности и гонения за слово, он сразу же отступается.
Але вони не мають міцного коріння, і їх вистачає ненадовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри.
Семя, посеянное среди терновника, — это о человеке, который слышит слово, но повседневные заботы и обольщение богатством заглушают слово, и семя остается бесплодным.
Зерно, що впало серед теренів — це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи та спокуса багатства душать Слово, і воно не дає плодів.[39]
Семя же, посеянное в хорошую почву, — это о человеке, который слышит слово и понимает его. Такой человек приносит плод, кто во сто, кто в шестьдесят, кто в тридцать раз больше посеянного.
А зерно, що впало на добру землю — це ті, хто чують і розуміють Слово. Вони приносять щедрий врожай: у сто, шістдесят і тридцятеро разів більший від посіяного».
Иисус рассказал им другую притчу:
— Царство Небесное можно сравнить с человеком, засеявшим свое поле хорошими семенами.
— Царство Небесное можно сравнить с человеком, засеявшим свое поле хорошими семенами.
І розповів Ісус їм іншу притчу: «Царство Боже подібне до людини, яка посіяла добре зерно на своєму полі.
И вот, когда все спали, пришел его враг, посеял среди пшеницы сорняки и ушел.
Та коли всі спали, прийшов ворог, посіяв бур’ян серед пшениці та й пішов собі.
Когда пшеница взошла и появились колосья, то стали заметны и сорняки.
Коли посіяне виросло й викинуло колосся, бур’ян також виріс.
Слуги пришли к хозяину и говорят: «Господин, ты же сеял на поле хорошие семена, откуда же появились сорняки?»
Слуги господаря прийшли до нього й питають: „Пане, ти посіяв добре зерно. То чому ж бур’ян виріс серед поля?”
«Это сделал враг», — ответил хозяин. Тогда слуги спрашивают: «Может нам пойти и выполоть их?»
Тоді він їм відповів: „Це ворог зробив”. Слуги кажуть йому: „Може, ми підемо й виполемо бур’ян?”
«Нет, — ответил хозяин, — когда вы будете вырывать сорняки, вы можете нечаянно выдернуть и пшеницу.
„Ні, — відповідає хазяїн, — бо ви при тому вирвете і пшеницю.
Пусть и то и другое растет до жатвы. А во время жатвы я велю жнецам собрать вначале сорняки, связать их в пучки и сжечь, а затем собрать пшеницу в мое хранилище».
Нехай ростуть разом аж до жнив”. Тоді я скажу женцям: „Збирайте спершу бур’ян та зв’язуйте його в снопи, щоб спалити, а пшеницю складайте до клуні”».
Рассказал Он им и еще одну притчу:
— Царство Небесное можно сравнить с горчичным зерном, которое человек взял и посеял в поле.
— Царство Небесное можно сравнить с горчичным зерном, которое человек взял и посеял в поле.
Ісус розповів їм іще одну притчу: «Царство Боже подібне до гірчичного зернятка, яке чоловік посадив на своєму полі.
Хотя горчичное зерно и самое маленькое из всех семян, но когда оно вырастает, то становится больше огородных растений и превращается в настоящее дерево, так что даже птицы небесные прилетают и вьют гнезда в его ветвях.74
Воно є найменшою зерниною, але коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини, неначе дерево — з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її вітті».
Иисус рассказал им еще одну притчу:
— Царство Небесное как закваска, которую женщина смешала с тремя мерами муки,75 чтобы вскисло все тесто.
— Царство Небесное как закваска, которую женщина смешала с тремя мерами муки,75 чтобы вскисло все тесто.
Ще одну притчу розповів Ісус: «Царство Небесне подібне до дрібки дріжджів, які жінка змішує з трьома мірками борошна і залишає так, поки все тісто зійде».
Все это Иисус говорил народу в притчах и ничего не объяснял без притч,
Ісус про все говорив притчами до людей. Не було нічого, про що б Він мовив, не використовуючи притчі, щоб могло збутися сказане устами пророка:
«Я говоритиму притчами і відкрию таємне, що було приховане із дня створення світу».
«Я говоритиму притчами і відкрию таємне, що було приховане із дня створення світу».
чтобы исполнилось сказанное через пророка:
«Открою уста свои в притчах,
произнесу гадания, скрытые от создания мира».76
Потом Иисус отпустил народ и вошел в дом. Его ученики подошли к Нему и попросили:
— Объясни нам притчу о сорняках в поле.
— Объясни нам притчу о сорняках в поле.
Тоді Ісус відпустив натовп і пішов додому. Підійшли учні до Нього й попросили: «Поясни нам притчу про бур’ян у полі».
Иисус в ответ сказал:
— Сеющий хорошие семена — это Сын Человеческий.
— Сеющий хорошие семена — это Сын Человеческий.
І промовив Він у відповідь: «Той, хто сіє добре зерно, — то Син Людський.
Поле — это мир, а хорошие семена — это дети Царства. Сорняки — это дети злого.
Поле — то світ. Добре зерно — то сини Царства Божого. Бур’ян — то сини лукавого.
Враг, посеявший их, — это дьявол. Жатва — это конец мира, и жнецы — это ангелы.
Ворог, що посіяв його — диявол. Жнива — то кінець світу. Женці — то Ангели.
Как сорняки вырывают и сжигают в огне, так будет и в конце мира.
Отже, як збирають бур’ян і спалюють його у вогні, так буде і при кінці світу.
Сын Человеческий пошлет Своих ангелов, и они удалят из Его Царства все, что ведет ко греху, и всех, делающих злое.
Син Людський пошле Своїх Ангелів, і вони зберуть з Його Царства всіх, хто примушує людей грішити, й тих, хто чинить зло, і повкидають їх до вогняної печі, і буде чутне там волання людське і скрегіт зубів від болю.
Их бросят в огненную печь, где будет плач и скрежет зубов.
А праведники тогда будут сиять, как солнце, в Царстве их Отца. У кого есть уши, пусть слышит.
Тоді праведники, мов сонце, засяють у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає».
Царство Небесное можно сравнить со спрятанным в поле кладом. Когда человек находит тот клад, он прячет его и, радостный, идет и продает все, что имеет, для того, чтобы купить это поле.
«Царство Боже подібне до скарбу, схованого у полі. Чоловік знайшов його і знову заховав. І він був такий щасливий, що пішов та й продав усе, що мав, аби придбати собі те поле.
Еще Царство Небесное подобно купцу, который ищет прекрасный жемчуг.
Царство Небесне також нагадує купця, який розшукує гарні перли.
Найдя драгоценную жемчужину, он продает все, что имеет, ради того, чтобы купить ее одну.
Коли він побачив дуже цінну перлину, то пішов і продав усе, що мав, і придбав її.
Еще Царство Небесное подобно сети, опущенной в озеро, в которую попало много разной рыбы.
Царство Боже також подібне до закинутого в озеро невода, до якого потрапило багато різної риби.
Когда сеть наполнилась, рыбаки вытащили ее на берег. Потом они сели и отобрали хорошую рыбу в корзины, а плохую выбросили.
Коли він заповнився, рибалки витягли його на берег, сіли й відібрали велику рибу до кошиків своїх, а малу повикидали.
Так будет и в конце мира. Придут ангелы, заберут злых из среды праведных
Так буде й при кінці світу. Ангели прийдуть, відділять негідних від праведників і повкидають лихих до вогняної печі. І буде чути там плач людський і скрегіт зубів від болю».
и бросят их в пылающую печь, где будет плач и скрежет зубов.
— Вы поняли все это? — спросил Иисус.
— Да, — ответили ученики.
— Да, — ответили ученики.
Тоді Ісус запитав Своїх учнів: «Чи розумієте ви все це?» Вони відповіли Йому: «Так, розуміємо».
Тогда Иисус сказал им:
— Так вот, каждый учитель Закона, усвоивший весть о Небесном Царстве, похож на хозяина дома, который выносит из своих кладовых и новое, и старое.
— Так вот, каждый учитель Закона, усвоивший весть о Небесном Царстве, похож на хозяина дома, который выносит из своих кладовых и новое, и старое.
І мовив Він: «Тому кожен законник, який дізнався про Царство Небесне, отримав нове знання. Він подібний до того господаря, який дістає з комори як старі, так і нові речі».
Когда Иисус закончил рассказывать эти притчи, Он ушел оттуда.
Коли Ісус скінчив розповідати притчі, то вирушив звідти. Прийшовши до Свого рідного міста, Він навчав людей в синагозі, і всі дивувалися: «Звідки цей Чоловік володіє такою мудрістю та силою, що дива такі підвладні рукам Його?
Он пришел в Свой родной город и начал учить людей в синагоге. Все удивлялись:
— Откуда у Этого Человека такая мудрость и такая сила?
— Откуда у Этого Человека такая мудрость и такая сила?
Разве Он не сын плотника? Не Марией77 ли зовут Его мать, и разве Он не брат Иакова, Иосифа, Симона и Иуды?
Хіба ж Він не син тесляра? Чи ж не матір Його Марією звати, а братів — Яковом, Йосипом, Симоном і Юдою?
Разве не среди нас живут все Его сестры? Откуда же у Него все это?
Чи не Його сестри ось тут серед нас? То звідки ж у Нього сила робити все це?»
И они отвергли Его.
Иисус же сказал им:
— Пророка уважают везде, только не на его родине и не в его доме.
Иисус же сказал им:
— Пророка уважают везде, только не на его родине и не в его доме.
Земляки не бажали сприймати Його, але Ісус мовив до них: «Немає пророка без пошани, хіба що в його рідному місті або ж у своєму домі».