Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Сучасний переклад
Рано утром все первосвященники и старейшины народа вынесли Иисусу смертный приговор.
Вранці наступного дня всі головні священики разом зі старійшинами зустрілися й приняли рішення вбити Ісуса.
Они, связав Его, отвели и передали римскому наместнику Пилату.148
Вони зв’язали Його й повели до прокуратора, щоб передати Його до рук Пилата.
Когда Иуда, предавший Иисуса, увидел, что Иисус осужден, он раскаялся и вернул тридцать серебряных монет первосвященникам и старейшинам.
На той час Юда, який зрадив Ісуса, побачивши, що Ісуса було оголошено винним, розкаявся у вчиненому й повернув тридцять срібняків головним священикам і старійшинам.
— Я согрешил, — сказал он, — я предал на смерть невинного Человека.
— А нам-то что за дело? — ответили те. — Смотри сам.
— А нам-то что за дело? — ответили те. — Смотри сам.
Він сказав: «Я згрішив, видавши Невинного на смерть». «Що нам до того? — відповіли йому. — Це твоя справа!»
Бросив деньги в храме, Иуда ушел и повесился.
І він кинув ті срібні гроші у Храмі, пішов і повісився.
А первосвященники собрали деньги и сказали:
— Положить эти деньги в сокровищницу храма нельзя, так как это плата за кровь.
— Положить эти деньги в сокровищницу храма нельзя, так как это плата за кровь.
Головні священики, піднявши монети, мовили: «По Закону не годиться класти ці гроші до скарбниці, бо це плата за пролиту кров».
И, посоветовавшись, они решили купить на них поле горшечника и использовать его под кладбище для чужеземцев.
Тоді, порадившись, вони придбали на ті гроші шматок землі, що звався Гончарним полем, щоб ховати на ньому чужинців.
Поэтому то поле и называется до сегодняшнего дня «кровавое поле».
Ось чому те поле й досі зветься Кривавим Полем.
Так исполнилось сказанное пророком Иеремией: «Они взяли тридцать шекелей серебра — цену, назначенную Ему израильским народом,
Так збулися слова пророка Єремії:«І взяли вони тридцять срібняків, ціну, що призначили за Нього сини Ізраїля, й віддали їх за Гончарне поле, як Господь указав мені на те». [87]
и купили на них землю горшечника, как повелел мне Господь».149
Тем временем Иисуса поставили перед наместником, и тот спросил Его:
— Ты Царь иудеев?
— Ты сам так говоришь, — отвечал Иисус.
— Ты Царь иудеев?
— Ты сам так говоришь, — отвечал Иисус.
Коли Ісус представ перед прокуратором, Пилат спитав Його: «Ти — Цар юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».
Когда же Его обвиняли первосвященники и старейшины, Он ничего не отвечал.
А коли головні священики й старійшини почали перед Пилатом звинувачувати Ісуса, Він не вимовив жодного слова.
Пилат спросил:
— Ты что, не слышишь, сколько против Тебя обвинений?
— Ты что, не слышишь, сколько против Тебя обвинений?
Тоді Пилат знову спитав Його: «Хіба ж Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе?»
Но Он, к удивлению наместника, не отвечал ни на одно из обвинений.
Але Ісус і слова не відповів на жодне із звинувачень. І це дуже здивувало Пилата.
У наместника был обычай на праздник отпускать одного из заключенных, по выбору народа.
Кожного року, під час Пасхи, Пилат, за звичаєм, відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ.
В то время под стражей находился известный узник по имени Иисус Варавва.150
На той час у в’язниці сидів відомий злочинець на ім’я Варавва.[88]
Поэтому, когда собрался народ, Пилат спросил:
— Кого вы хотите, чтобы я вам отпустил: Иисуса Варавву или Иисуса, называемого Христом?
— Кого вы хотите, чтобы я вам отпустил: Иисуса Варавву или Иисуса, называемого Христом?
Тож, коли зібрався натовп, Пилат запитав: «Кого ви хочете, щоб я відпустив для вас: Варавву чи Ісуса, Який зветься Христом?»
Он знал, что Иисуса предали ему из зависти.
Пилат знав, що головні священики і старійшини віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому.
К тому же, когда Пилат сидел в судейском кресле, его жена послала сказать ему: «Не делай ничего этому праведнику, я сильно страдала сегодня во сне из-за Него».
Коли Пилат засідав у суді, його дружина прислала слугу переказати йому: «Ти не повинен нічого робити Цьому невинному, бо я бачила про Нього сон цієї ночі і була засмучена весь день».
Но первосвященники и старейшины убедили толпу просить освобождения Вараввы и казни Иисуса.
Але головні священики й старійшини підбурювали натовп просити Пилата звільнити Варавву і засудити Ісуса до страти.
— Так кого же из этих двоих вы хотите, чтобы я вам отпустил? — спросил наместник.
— Варавву! — сказали они.
— Варавву! — сказали они.
І через те, коли правитель запитав усіх: «Кого з цих двох ви хочете звільнити?» Ті відповіли: «Варавву!»
— Что же мне тогда делать с Иисусом, Которого называют Христом? — спросил Пилат.
Все в один голос закричали:
— Пусть Он будет распят!
Все в один голос закричали:
— Пусть Он будет распят!
Тоді знову Пилат звернувся до них: «Що ж мені робити з Ісусом, Який зветься Христом?» У відповідь натовп загукав: «Розіп’яти Його!»
— За что? Какое зло сделал Он? — спросил Пилат. Однако толпа кричала все громче:
— Пусть Он будет распят!
— Пусть Он будет распят!
«За що? — запитав Пилат. — Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!»
Когда Пилат увидел, что ничего не может сделать и что волнение в народе лишь нарастает, он взял воды, вымыл руки перед всем народом и сказал:
— Смотрите сами. Я же не виновен в крови Этого Человека.
— Смотрите сами. Я же не виновен в крови Этого Человека.
Пилат, побачивши, що він нічого не вдіє, і що натовп може вибухнути невдоволенням, узяв трохи води й умив руки [89] перед народом, мовивши: «Я не винен у Його смерті. Вирішуйте самі!»
И весь народ сказал:
— Кровь Его на нас и на наших детях!
— Кровь Его на нас и на наших детях!
У відповідь з натовпу вигукнули: «Нехай кров Його буде на нас і наших дітях!»
Тогда Пилат освободил им Варавву, а Иисуса велел бичевать и затем отдать на распятие.
І тоді він відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.
Солдаты отвели Иисуса в резиденцию наместника и собрали вокруг Него весь полк.
Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель, і там зібрався цілий відділ [90] солдат навколо Нього.
Они раздели Его и надели на Него алую мантию.
Роздягнувши Його, вони накинули на Нього багряницю, на голову Йому сплели терновий вінок, а в праву руку дали ціпок. Впавши перед Ісусом на коліна, почали глузувати з Нього: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!»
И сплетя венок из терновника, надели Ему на голову, дали Ему в правую руку трость и стали насмехаться над Ним, становясь перед Ним на колени и говоря:
— Да здравствует Царь иудеев!
— Да здравствует Царь иудеев!
И плевали на Него и, взяв трость, били Его по голове.
Потім воїни забрали у Ісуса ціпок, та били Його тим ціпком по голові й плювали на Нього.
Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него мантию, одели Иисуса в Его собственную одежду и вывели на распятие.
А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбраши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.
Когда они выходили, им повстречался человек из Кирены по имени Симон, и солдаты заставили его нести крест.
Виходячи з міста, солдати зустріли одного киринеянина на ім’я Симон і примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса.
Когда они пришли на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место»151),
Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»),
они дали Ему вино, смешанное с желчью. Попробовав, Он не стал пить.152
то дали Ісусові випити вина, змішаного з жовчю.[91] Та покуштувавши трохи, Він не став його пити.
Распяв Иисуса, солдаты по жребию разделили Его одежду между собой153
Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, а потім посідали там стерегти Його.
и сели стеречь Его.
Над головой Иисуса прибили табличку с указанием Его вины: «ЭТО ИИСУС, ЦАРЬ ИУДЕЕВ» .
На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «ЦЕ ІСУС, ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».
Вместе с Ним были распяты и два разбойника,154 один по правую, а другой по левую сторону от Него.
Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє розбійників: один праворуч, а другий ліворуч від Нього.
Проходившие мимо бранили Его. Качая головами,155
Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!»
они говорили:
— Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его! Спаси Себя, если Ты Сын Бога! Сойди с креста!
— Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его! Спаси Себя, если Ты Сын Бога! Сойди с креста!
Первосвященники, учители Закона и старейшины тоже насмехались над Иисусом.
Головні священики разом з книжниками та старійшинами також насміхалися з Ісуса, кажучи:
— Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может! Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, и тогда мы поверим в Него.
«Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може! Якщо Він насправді є Царем ізраїльським, то нехай Він зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього.
Он полагался на Бога, так пусть Бог теперь избавит Его, если Он Ему угоден156; ведь Он же называл Себя Сыном Бога!
Він вірить у Господа, тож нехай Всевишній зараз врятує Його, якщо Господь Його вподобав. Бо ж Він Сам сказав: «Я — Син Божий».
Теми же словами оскорбляли Его и преступники,157 распятые вместе с Ним.
І навіть двоє злочинців, які були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також ображали Його.
От шестого часа по всей земле стало темно, и это продолжалось до девятого часа.158
Опівдень темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години.
Около девятого часа Иисус громко крикнул:
— Эли, Эли, лема савахтани?159 — (что значит: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?»160)
— Эли, Эли, лема савахтани?159 — (что значит: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?»160)
Біля третьої Ісус голосно закричав: «Елі, Елі, лема савахтані?» Що означає «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали:
— Он зовет Илию.161
— Он зовет Илию.161
Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Він кличе Іллю!» [92]
Один из них тут же подбежал, взял губку, пропитал ее кислым вином, насадил на палку и дал Ему пить.
Один чоловік швидко побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися.
Другие же говорили:
— Подожди, давай посмотрим, придет Илия спасти Его или нет.
— Подожди, давай посмотрим, придет Илия спасти Его или нет.
А інші казали: «Залиш Його! Подивимося, чи прийде Ілля Його рятувати».
И тут завеса храма разорвалась надвое сверху донизу.162 Затряслась земля, и раскололись скалы.
Тієї ж миті завіса в Храмі розірвалася навпіл: від верху й до самого низу — й здригнулася земля, і скелі розкололися.
Раскрылись могилы, и многие умершие праведники воскресли.
І склепи відкрилися, й багато померлих людей Божих воскресло.
Они вышли из могил и, уже после того, как воскрес Сам Иисус, вошли в святой город, где их видело много людей.
І вийшовши зі своїх гробниць після Ісусового воскресіння, вони пішли до святого міста Єрусалиму і явилися багатьом людям.
Сотник и те, кто вместе с ним стерегли Иисуса, увидев землетрясение и все, что произошло, очень испугались и сказали:
— Он действительно был Сыном Бога!
— Он действительно был Сыном Бога!
Коли центуріон і всі ті, хто стерегли з ним разом тіло Ісуса, побачили землетрус і все, що сталося, вони дуже перелякалися й мовили: «Цей Чоловік справді був Сином Божим!»
Там также было и много женщин, которые издали наблюдали за происходящим. Они следовали за Иисусом из самой Галилеи, помогая Ему.
Багато жінок спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Вони супроводжували Ісуса від самої Ґалилеї й піклувалися про Нього.
Среди них были Мария Магдалина, Мария, мать Иакова и Иосии, и мать сыновей Зеведея.
Серед них були Марія Маґдалена, Марія, мати Якова і Йосипа, та мати Якова і Іоана.[94]
Вечером к месту казни пришел один богатый человек из Аримафеи, по имени Иосиф. Он тоже был учеником Иисуса.
Коли настав вечір, прийшов один багач з Ариматеї на ймення Йосип, який теж був учнем Ісуса.
Иосиф пошел к Пилату и попросил тело Иисуса. Пилат приказал, чтобы ему отдали тело.
З’явившись до Пилата, він попросив віддати йому тіло Ісусове. Тож Пилат наказав воїнам віддати Його Йосипові.
Иосиф взял его, обернул чистым льняным полотном
Йосип узяв тіло й, загорнувши у чисте лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, що сам вирубав у скелі. Потім, прикотивши величезного каменя, він затулив ним вхід до склепу і пішов звідти.
и положил в свою новую гробницу, которая была вырублена в скале. Привалив ко входу большой камень, он ушел.
А Мария Магдалина и другая Мария остались сидеть напротив гробницы.
Марія Маґдалена та інша Марія залишилися сидіти біля гробниці.
На следующий день, это была суббота,163 первосвященники и фарисеи собрались у Пилата.
Наступного дня після п’ятниці головні священики й фарисеї зустрілися з Пилатом.
— Господин, — обратились они к нему, — мы вспомнили, что когда этот обманщик еще был жив, Он сказал: «Через три дня Я воскресну».
Вони мовили до прокуратора: «Шановний, ми пригадали, що Той обманщик, ще коли був живий, сказав: „Я воскресну з мертвих через три дні”.
Поэтому прикажи, чтобы могила три дня охранялась, иначе Его ученики могут прийти, выкрасть тело и сказать народу, что Он воскрес из мертвых. Этот последний обман будет еще хуже первого.
Віддай наказ, щоб добре стерегли гробницю, поки не настане третій день, щоб Його учні не могли прийти й викрасти тіло, а тоді казати всім: „Він воскрес із мертвих”. Бо цей останній обман буде ще гірший від першого».
— Возьмите стражу,164 — ответил Пилат, — идите и охраняйте, как знаете.
Тоді Пилат відповів: «Ви можете взяти вартових. Ідіть і охороняйте, як знаєте».