Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Огієнка
В церкви Антиохии были пророки и учители: Варнава, Симеон, называемый Нигер,80 киренец Луций, Манаин, получивший воспитание вместе с правителем Иродом, и Савл.
А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.
Однажды, когда они служили Господу и постились, Святой Дух сказал:
— Отделите мне Варнаву и Савла для дела, к которому Я их призвал.
— Отделите мне Варнаву и Савла для дела, к которому Я их призвал.
Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“
И они после поста и молитвы возложили на них руки и отпустили их.
Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
Эти два апостола, посланные Святым Духом, пошли в Селевкию, а оттуда отплыли на Кипр.
Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.
Они прибыли в Саламин и там возвещали слово Божье в иудейских синагогах. Иоанн тоже был с ними и помогал им.
Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
Они прошли весь остров и пришли в Пафос. Там они встретили одного иудея по имени Вар-Иисус, который был колдуном и лжепророком.
А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.
Он был с римским проконсулом Сергием Павлом, человеком большого ума. Проконсул пригласил Варнаву и Савла, желая услышать слово Божье.
Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.
Но колдун, которого также звали Елима (что значит «чародей»), действовал против них и пытался отвратить проконсула от веры.
Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.
Тогда Савл, он же Павел, исполнившись Святого Духа, посмотрел прямо на Елиму
Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,
и сказал:
— Сын дьявола, враг всякой праведности, полный лжи и нечестия! Неужели ты никогда не перестанешь искривлять прямые пути Господни?
— Сын дьявола, враг всякой праведности, полный лжи и нечестия! Неужели ты никогда не перестанешь искривлять прямые пути Господни?
і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
Рука Господа обращена против тебя, ты будешь поражен слепотой и некоторое время не будешь видеть солнечного света.
И сразу же его окутали мрак и тьма, и он стал метаться из стороны в сторону, ища кого-либо, кто бы повел его за руку.
И сразу же его окутали мрак и тьма, и он стал метаться из стороны в сторону, ища кого-либо, кто бы повел его за руку.
І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.
Когда проконсул увидел, что произошло, он уверовал, изумленный учением о Господе.
Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
Отплыв из Пафоса, Павел и его спутники прибыли в Пергию в Памфилии.81 Там Иоанн оставил их и возвратился в Иерусалим.
І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
Из Пергии они пошли дальше, в Писидийскую Антиохию. В субботу они пришли в синагогу и сели.
А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
После чтения из Закона и Пророков начальники синагоги передали им:
— Братья, если у вас есть что-либо сказать в назидание людям, то говорите.
— Братья, если у вас есть что-либо сказать в назидание людям, то говорите.
А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“
Павел встал и, сделав жест рукой, сказал:
— Израильтяне и все боящиеся Бога, выслушайте меня!
— Израильтяне и все боящиеся Бога, выслушайте меня!
Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!
Бог израильского народа избрал наших отцов. Он возвысил народ во время пребывания его в Египте и могучей рукой вывел их оттуда.82
Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,
Он истребил в Ханаане семь народов84 и отдал их землю в наследие нашим предкам.
а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,
На это ушло около четырехсот пятидесяти лет. Затем, до времени пророка Самуила, Бог давал им судей.
ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.
Потом народ попросил себе царя, и Бог дал им из рода Вениамина Саула, сына Киша. Саул правил лет сорок.
А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.
Потом, отстранив Саула, Бог сделал царем Давида. Он свидетельствовал о нем: «Я нашел Давида, сына Иессея, человек этот Мне по сердцу, он исполнит все Мои желания».85
А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.
Из потомков Давида Бог, согласно Своему обещанию, призвал Спасителя Израилю — Иисуса.
За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,
Перед пришествием Иисуса Иоанн призывал к крещению в знак покаяния весь народ Израиля.
як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.
Заканчивая свое служение, Иоанн говорил: «За кого вы меня принимаете? Я не Он. Но за мной идет Тот, у Кого я не достоин даже развязать ремни сандалий на ногах».
А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.
Братья, дети рода Авраама, и те, кто боится Бога! Эта весть спасения была послана к нам!
Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
Жители Иерусалима и их начальники не узнали Христа, они осудили Его и тем самым исполнили слова пророков, которые читаются каждую субботу.
Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
Они не нашли в Нем никакой вины, за которую Он был бы достоин смерти, и все-таки выпросили у Пилата разрешение казнить Его.
і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
Когда они исполнили все, что было о Нем написано, они сняли Его с дерева и положили в гробницу.
Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
и еще много дней те, кто пришел вместе с Ним из Галилеи в Иерусалим, видели Его. Они сейчас — Его свидетели перед народом.
Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.
Мы провозглашаем вам сейчас эту Радостную Весть: то, что Бог обещал нашим отцам,
І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,
Он исполнил для нас, их детей, воскресив Иисуса. Во втором псалме написано:
«Ты Сын Мой,
сегодня Я родил Тебя».86
що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“
А о том, что Бог воскресил Его из мертвых, так что тело Его уже никогда не увидит тления, Он сказал так:
«Я дам вам святые и неизменные благословения, обещанные Давиду».87
А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“
И в другом месте Он говорит:
«Ты не дашь Твоему Святому увидеть тление».88
Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“
Давид в своем поколении исполнял Божий замысел. Давид умер, его похоронили с его отцами, и тело его истлело.
Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
Но Тот, Кого Бог воскресил, избежал тления.
Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.
Поэтому, братья, я хочу, чтобы вы знали, что благодаря Ему вам сегодня возвещается прощение грехов,
Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.
и во всем, в чем Закон Моисея не мог вас оправдать, каждый верующий получает оправдание в Нем.
І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.
Смотрите, чтобы не случилось с вами того, о чем сказано у пророков:
Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
«Посмотрите, насмешники,
изумитесь и погибните,
потому что Я совершу в ваши дни такое,
чему бы вы никогда не поверили,
если бы вам рассказали об этом».89
„Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“
Когда Павел и Варнава покидали синагогу, их попросили говорить о том же в следующую субботу.
А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.
Собрание разошлось, но многие иудеи и благочестивые люди из обращенных в иудаизм пошли за Павлом и Варнавой. Те говорили с ними и убеждали их и дальше жить, доверяясь благодати Божьей.
А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
В следующую субботу почти весь город собрался, чтобы послушать слово Господа.
А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.
Когда иудеи90 увидели столько народа, они исполнились завистью и стали с оскорблениями возражать тому, что говорил Павел.
Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
Тогда Павел и Варнава решительно сказали им:
— Слово Божье следовало в первую очередь возвещать вам. Но так как вы отрицаете его и не считаете себя достойными вечной жизни, мы обращаемся теперь к язычникам,
— Слово Божье следовало в первую очередь возвещать вам. Но так как вы отрицаете его и не считаете себя достойными вечной жизни, мы обращаемся теперь к язычникам,
Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.
как и повелел нам Господь. Он сказал:
«Я сделал тебя светом для язычников,
чтобы через тебя спасение достигло концов земли».91
Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“
Когда язычники слышали это, они радовались и славили Господа за Его слово, и все предназначенные к вечной жизни уверовали.
А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.
Слово Господне распространилось по всей той области.
І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.
Иудеи92 подговорили благочестивых женщин из знатных семей и начальников города, и те возбудили преследование против Павла и Варнавы и выгнали их из своих пределов.
Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
Тогда они отряхнули пыль со своих ног во свидетельство против них и пошли в Иконию.
Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.