Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Хоменка
Когда беспорядки утихли, Павел созвал учеников, ободрил их, попрощался и отправился в Македонию.
А як утихомирився заколот Павло скликав до себе учнів, утішив їх і, попрощавшися з ними, вибрався в дорогу до Македонії.
Проходя через разные области, Павел многими словами ободрял верующих. Придя в Грецию,
Пройшовши через ті країни й підбадьоривши там вірних багатьма словами, він прибув у Грецію,
он провел там три месяца. Когда он собирался отплыть в Сирию, иудеи подготовили покушение на него, и он, узнав об этом, решил возвращаться через Македонию.
де перебув три місяці. Юдеї вчинили проти нього змову, саме як він збирався відплисти в Сирію, і він вирішив повернутись через Македонію.
Его сопровождали Сопатр, сын Пирра, из Вереи, фессалоникийцы Аристарх и Секунд, Гай из Дервии и Тимофей, а также Тихик и Трофим из провинции Азия.
Разом з ним пішов Сопатр, син Пірра, з Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, Гай з Дерби та Тимотей, а й азіяти Тихик та Трофим.
Мы же после праздника Пресных хлебов отплыли из Филипп и через пять дней присоединились к ним в Троаде. Там мы пробыли семь дней.
ми ж відплили від Филиппів після днів Опрісноків і за п'ять день прибули до них у Тріаду, де ми сім день перебули.
В первый день недели114 мы собрались вместе для преломления хлеба. Павел беседовал с ними, и, так как он намеревался на следующий день отправиться в путь, его речь затянулась до полуночи.
А першого дня тижня, як ми зібралися, щоб хліб ламати, Павло, що мав вибратися в дорогу наступного дня, розмовляв з ними і затягнув бесіду до півночі.
В верхней комнате, где мы собрались, горело много ламп.
Було ж у горниці, де ми зібралися, світичів досить.
На окне сидел молодой человек по имени Евтих. Поскольку Павел долго говорил, Евтих погрузился в глубокий сон и упал на землю с третьего этажа. Когда его подняли, он был мертв.
Один юнак, Євтих на ім'я, сів на вікні, і коли Павло говорив задовго, його огорнув глибокий сон, і він зо сну схилився додолу, упав наниз із третього поверху, і його підняли мертвим.
Павел спустился, лег сверху на молодого человека и обнял его.
— Не волнуйтесь, — сказал он, — он жив!
— Не волнуйтесь, — сказал он, — он жив!
Павло зійшов додолу, припав до нього, обнявши, і мовив: «Не тривожтесь, бо його душа в ньому.»
Павел поднялся наверх, разломил хлеб и стал есть. На рассвете, закончив говорить, Павел отправился в путь,
Потім зійшов на гору, ламав хліб і їв. Довго вів він бесіду, аж до світанку, і лиш тоді пустився у дорогу.
а молодого человека отвели домой живым, и всех это очень обрадовало.
А хлопця привели живого і втішились безмірно.
Мы сели на корабль и отправились в Асс, намереваясь забрать там Павла. Он сам так распорядился, потому что хотел отправиться по суше.
А ми наперед пішли до корабля, і поплили в Ассос, звідки ми мали взяти Павла; бо так він був наказав, бажаючи сам простувати суходолом.
В Ассе он встретил нас, и мы, взяв его на корабль, отправились в Митилину.
Коли ж він зійшовся з нами в Ассосі, ми взяли його й прибули в Мітилену.
Отплыв оттуда, мы на следующий день прибыли к Хиосу. Спустя еще день мы пристали в Самосе, а еще через день — в Милете.
На другий день ми відпливли звідти і, попливши проти Хіосу, причалили до Самосу, а далі, наступного дня прибули в Мілет.
Павел решил миновать Эфес, чтобы не задерживаться в провинции Азия, так как он спешил, желая успеть в Иерусалим ко дню Пятидесятницы.
Бо Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П'ятидесятниці бути в Єрусалимі.
Из Милета Павел послал в Эфес, прося старейшин церкви прийти к нему.
З Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви.
Когда те пришли, он сказал им:
— Вы знаете, как я жил здесь у вас все время с первого дня, когда я пришел в провинцию Азия.
— Вы знаете, как я жил здесь у вас все время с первого дня, когда я пришел в провинцию Азия.
Коли ж вони прийшли до нього, він до них промовив: «Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами,
Я со смирением и слезами служил Господу, несмотря на все испытания, через которые мне пришлось пройти из-за заговоров иудеев.
служивши Господеві в повній покорі, в сльозах та у напастях, що їх я зазнав від підступів юдейських;
Я не упускал ничего из того, что было бы полезно вам, проповедуя и уча вас всенародно и по домам.
як я не ухилявся ні від чого, що могло бути вам корисним, щоби вам звіщати та навчати прилюдно і по домах,
Я говорил и иудеям, и грекам, что они должны в раскаянии обратиться к Богу и верить в нашего Господа Иисуса.
засвідчуючи юдеям та грекам, щоб повернулися до Бога й увірували в Господа нашого Ісуса.
Сейчас же я, понуждаемый Духом, иду в Иерусалим, не зная, что там со мной будет.
І ось тепер, зв'язаний Духом, я йду в Єрусалим, не відаючи, що там мене спіткає,
Я знаю лишь, что в каждом городе Святой Дух свидетельствует мне о том, что меня ждут узы и страдания.
— тільки, що Дух Святий мені свідчить у кожнім місті, кажучи, що мене кайдани і муки чекають.
Но я не дорожу своей жизнью, только бы мне пройти мой путь и завершить порученное мне Господом Иисусом служение — свидетельствовать Радостную Весть о благодати Божьей.
Та я життя моє ні за що вважаю, щоби лише закінчити шлях свій і службу, що я прийняв від Господа Ісуса, — звіщати Євангелію Божої благодаті.
И сейчас я знаю, что все вы, с кем я общался и кому возвещал о Царстве, никогда меня больше не увидите.
І ось тепер я знаю, що ви не бачитимете вже більше обличчя мого, ви всі, між якими я пройшов, проповідуючи Царство.
Поэтому я заявляю сегодня: я не повинен ни в чьей погибели,115
Тому й свідкую перед вами нині, що я — чистий від крови всіх.
потому что я без утайки возвещал вам весь Божий план.
Я бо не ухилявся вам об'явити всю волю Божу.
Смотрите за собой и за всем стадом, в котором Святой Дух поставил вас руководителями, чтобы вы пасли церковь Божью, которую Он приобрел Себе ценой Своей собственной крови.116
Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров'ю власною.
Я знаю, что когда я уйду, к вам придут лютые волки, а они стада не пощадят.
Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада.
Даже среди вас самих появятся люди, которые станут искажать истину, чтобы увести учеников за собой.
Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів.
Поэтому будьте бдительны! Помните, что я целых три года предупреждал со слезами день и ночь каждого из вас.
Тому чувайте, пригадуйте собі, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас із сльозами наводити на розум.
Сейчас я вверяю вас Богу и слову Его благодати, которое может назидать вас и дать вам наследие среди Его святого народа.
А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам спадщину між усіма освяченими.
Я ни от кого не хотел брать ни серебра, ни золота, ни одежды.
Ні срібла, ні золота, ані одежі я не вимагав ні від кого.
Вы сами знаете, что я своими руками зарабатывал на свои нужды и на нужды моих спутников.
Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зо мною, служили оці руки.
Во всем, что бы я ни делал, я показывал вам пример того, что так трудясь, мы должны помогать слабым, помня слова Господа Иисуса: «Блаженнее давать, чем принимать».
У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба допомагати слабосильним і пам'ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя — давати, ніж брати.»
Сказав это, Павел преклонил вместе со всеми колени и помолился.
Промовивши це, він упав на коліна і з усіма ними почав молитися.
Все плакали и, обнимая Павла, целовали его.
Усі тоді ревно заридали і, припавши Павлові на шию, цілували його,