Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
Авимелех, сын Еруббаала, пришел к братьям своей матери в Шехем и сказал им и всему клану своей матери:
І пішов Авімелех, син Єроваала, у Сікіми, до братів своєї матері, і звернувся до них і до всієї родини дому своєї матері, говорячи:
— Спросите всех жителей Шехема: «Что для вас лучше, чтобы вами правили все семьдесят сыновей Еруббаала или всего лишь один?» Помните, что я — ваша плоть и кровь.
Скажіть же до вух сікімських мужів: Що є краще? Щоб володіли вами сімдесят мужів — усі сини Єроваала, чи щоб володів вами один муж? І пригадайте, що я є вашим тілом і вашою кістю.
Когда братья его матери пересказали все это жителям Шехема, они склонились на сторону Авимелеха, потому что говорили: «Он наш брат».
І заговорили брати його матері про нього до вух усіх сікімських братів усі ці слова, і звернули їхні серця за Авімелехом, бо сказали: Він є нашим братом!
Они дали ему семьдесят шекелей46 серебра из храма Баал-Берита, и Авимелех нанял на них праздных и безрассудных людей, которые пошли за ним.
І дали йому сімдесят срібняків з дому Ваала-завіту, і Авімелех найняв за них мужів пустих і страшних, і пішли за ним.
Он пришел в дом своего отца в Офре и убил семьдесят своих братьев, сыновей Еруббаала, на одном камне. Но Иотам, самый младший сын Еруббаала, спрятался и спасся.
І він увійшов у дім свого батька в Ефраті та повбивав своїх братів, синів Єроваала, сімдесятьох мужів, на одному камені. І залишився тільки Йоатам, найменший син Єроваала, оскільки заховався.
Все жители Шехема и Бет-Милло собрались у дуба в Шехеме и провозгласили Авимелеха царем.
І зібралися всі мужі Сікімів і весь дім Мааллона, пішли і біля Дуба бунту в Сікімах настановили Авімелеха царем.
Когда об этом рассказали Иотаму, он поднялся на вершину горы Гаризим и закричал им:
— Послушайте меня, жители Шехема, чтобы и Бог послушал вас!
— Послушайте меня, жители Шехема, чтобы и Бог послушал вас!
Про це сповістили Йоатамові, і він пішов і став на верхів’ї гори Ґарізін, підняв свій голос і закликав, волаючи до них: Послухайте мене, мужі Сікімів, і нехай вас послухає Бог.
Пошли однажды деревья помазать над собою царя. Они сказали оливе: «Царствуй над нами».
Вирішили дерева піти [1]й помазати собі царя і сказали оливковому дереву: Царюй над нами!
Но олива сказала: «Бросить ли мне свое масло — богов и людей им славят, — чтобы править деревьями?»
І сказало їм оливкове дерево: Залишивши мою поживність, яку в мені прославили Бог і люди, піду панувати над деревами?
Инжиру сказали деревья: «Ты приди, царствуй над нами».
І сказали дерева фіговому дереву: Іди, царюй над нами!
Но сказал им инжир: «Бросить ли мне свой плод, такой хороший и вкусный, чтобы править деревьями?»
І відповіла їм смоківниця: Залишивши мою солодкість і мій добрий плід, піду панувати над деревами?
Сказали деревья лозе виноградной: «Ты приди, царствуй над нами».
І звернулися дерева до виноградної лози: Іди, царюй над нами!
Но лоза им сказала: «Бросить ли мне свой сок — богов и людей веселит он, — чтобы править деревьями?»
І сказала їм виноградна лоза: Залишивши моє вино, людську веселість, що від Бога, піду панувати над деревами?
Тогда терновнику сказали деревья: «Ты приди, царствуй над нами».
І промовили дерева до тернини: Підіймися, ти, і царюй над нами!
И терновник ответил деревьям: «Если вы и вправду хотите помазать меня над собою царем, то приходите, в тени моей покойтесь; но если нет, то пусть выйдет из терновника пламя и пожрет ливанские кедры».
А тернина запитала в дерев: Чи справді ви помазуєте мене на царя над вами? Давайте, довіртеся моєму захисту! Якщо ж ні, нехай вийде вогонь з тернини і пожере ліванські кедри!
Итак, честно ли и достойно ли вы поступили, провозгласив Авимелеха царем? По совести ли вы поступили с Еруббаалом и его семьей, так ли обошлись с ним, как он того заслуживает?
А тепер, якщо по правді й в досконалості вчинили ви і поставили Авімелеха, і якщо добре вчинили ви з Єроваалом і з його домом, і якщо за віддачею його рук учинили ви йому,
Мой отец сражался за вас, рисковал жизнью, чтобы избавить вас от руки Мадиана
коли воював мій батько за вас і покладав свою душу за вашу, і вирвав вас з руки Мадіяма,
(но сегодня вы восстали против семьи моего отца, убили семьдесят его сыновей на одном камне и сделали Авимелеха, сына его рабыни, царем над жителями Шехема, потому что он ваш брат).
а ви сьогодні повстали проти дому мого батька і вбили його синів — сімдесят мужів на одному камені, і поставили царем над мужами Сікімів Авімелеха, сина його рабині, бо він є вашим братом!
Если сегодня вы поступили с Еруббаалом и его семьей честно и достойно, то радуйтесь за Авимелеха, и пусть он радуется за вас!
Якщо ж по правді й в досконалості вчинили ви з Єроваалом і його домом у цей день, то будьте благословенні ви і радійте Авімелехом, і нехай радіє і він вами!
Но если нет, то пусть из Авимелеха выйдет пламя и пожрет вас, жители Шехема и Бет-Милло, и пусть из вас, жители Шехема и Бет-Милло, выйдет пламя и пожрет Авимелеха!
Якщо ж ні, нехай вийде вогонь з Авімелеха і нехай пожере мужів Сікімів і дім Мааллона! А якщо ні, то нехай вийде вогонь від мужів Сікімів і з дому Мааллона і пожере Авімелеха!
Иотам бежал и поселился в городе Беэре, потому что боялся своего брата Авимелеха.
Йоатам утік і попрямував дорогою, побіг до Рари і поселився там від обличчя Авімелеха, свого брата.
Бог послал злого духа между Авимелехом и жителями Шехема, и жители Шехема стали поступать с Авимелехом вероломно.
Та Бог послав злого духа між Авімелехом і між мужами Сікімів, і мужі Сікімів відкинули дім Авімелеха,
Это произошло, чтобы жестокость с семьюдесятью сыновьями Еруббаала была наказана,47 и кровь их легла на их брата Авимелеха и на жителей Шехема, которые помогли ему убить своих братьев.
щоб навести несправедливість, учинену сімдесятьом синам Єроваала, і покласти їхню кров на їхнього брата Авімелеха, який убив їх, і на мужів Сікімів, котрі зміцняли його руки, коли він убивав своїх братів.
Жители Шехема из вражды к нему устраивали засады на горных вершинах, чтобы грабить каждого проходящего мимо, и об этом было донесено Авимелеху.
І мужі Сікімів зробили на нього засідку на верхів’ях гір, і грабували всіх, хто проходив дорогою повз них. І про це сповістили Авімелехові.
В Шехем пришел Гаал, сын Эведа, вместе со своими братьями, и жители Шехема поверили ему.
У Сікіми прийшов Ґаал, син Аведа, і його брати, і мужі Сікімів понадіялися на нього.
Они вышли в поле, собрали виноград, давили его и праздновали. Они пошли в храм своего бога, ели и пили и проклинали Авимелеха.
Вони пішли в поле, збирали свій виноград і вичавлювали, зробили забаву і ввійшли в дім їхнього бога, їли, пили і проклинали Авімелеха.
Гаал, сын Эведа, сказал:
— Кто такой Авимелех и кто такие мы в Шехеме, чтобы подчиняться ему? Разве он не сын Еруббаала, и разве не Зевул его наместник? Служите людям Хамора, отца Шехема! Зачем нам служить Авимелеху?
— Кто такой Авимелех и кто такие мы в Шехеме, чтобы подчиняться ему? Разве он не сын Еруббаала, и разве не Зевул его наместник? Служите людям Хамора, отца Шехема! Зачем нам служить Авимелеху?
І Ґаал, син Аведа, сказав: Хто такий Авімелех, ким є син Сихема, що служитимемо йому? Хіба не цей син Єроваала і його раб Зевул, його підглядач, з мужами Еммора, батька Сихема? Тож чому ми служитимемо йому?
Если бы только эти люди были у меня под началом! Тогда я избавился бы от Авимелеха. Я бы сказал48 ему: «Собери свое войско и выходи!»
І хто дасть цей народ у мою руку? Усуну Авімелеха і скажу Авімелехові: Помнож твоє військо і виступи!
Когда Зевул, правитель города, услышал слова Гаала, сына Эведа, он очень разгневался.
А Зевул, начальник міста, почув слова Ґаала, сина Аведа, і запалав гнівом.
Он тайно послал вестников к Авимелеху, чтобы сказать ему:
— Гаал, сын Эведа, и его братья пришли в Шехем и возмущают город против тебя.
— Гаал, сын Эведа, и его братья пришли в Шехем и возмущают город против тебя.
Він послав послів до Авімелеха з дарами, кажучи: Ось Ґаал, син Аведа, і його брати прийшли до Сікімів, і вони бунтують місто проти тебе;
Итак, приходи ночью со своими воинами и устрой в поле засаду.
тепер же встань уночі, ти і народ, який з тобою, і зроби засідку в полі,
А утром, на рассвете, напади на город. Когда Гаал и его воины выйдут против тебя, делай с ними все, что можешь.
і буде вранці, коли сходить сонце, піднімешся і витягнешся в напрямку до міста, і ось він і народ, який з ним, вийдуть на тебе, і ти вчиниш з ним так, як тільки спроможеться твоя рука.
Авимелех вместе со всеми своими воинами отправился в путь, и они залегли в засаду у Шехема четырьмя отрядами.
Тож Авімелех і весь народ, який з ним, піднялися вночі і зробили засідку під Сікімами на чотирьох кінцях.
А Гаал, сын Эведа, вышел и стоял у входа в городские ворота как раз тогда, когда Авимелех и его воины выходили из засады.
І сталося вранці, вийшов Ґаал, син Аведа, і став біля входу в браму міста, а Авімелех і народ, що з ним, піднявся із засідок.
Увидев их, Гаал сказал Зевулу:
— Гляди, с горных вершин спускаются люди!
Зевул ответил:
— Тени от гор кажутся тебе людьми.
— Гляди, с горных вершин спускаются люди!
Зевул ответил:
— Тени от гор кажутся тебе людьми.
І побачив Ґаал, син Аведа, народ і сказав Зевулові: Ось народ, який сходить з верхівок гір! А Зевул сказав йому: Тінь гір ти вважаєш за людей.
Но Гаал вновь сказал:
— Гляди, с возвышенности49 спускаются люди, и один отряд идет со стороны дуба Колдунов.50
— Гляди, с возвышенности49 спускаются люди, и один отряд идет со стороны дуба Колдунов.50
І продовжив ще Ґаал говорити, кажучи: Ось народ, який сходить від моря, яке є посеред землі, одна частина йде з дороги Лісу видючих.
Зевул сказал ему:
— Где твоя похвальба,51 ты, говоривший: «Кто такой Авимелех, чтобы нам ему подчиняться?» Разве не этих людей ты высмеивал? Выходи же теперь и сразись с ними!
— Где твоя похвальба,51 ты, говоривший: «Кто такой Авимелех, чтобы нам ему подчиняться?» Разве не этих людей ты высмеивал? Выходи же теперь и сразись с ними!
І сказав йому Завул: Де тепер є твої уста, що говорять: Хто такий Авімелех, що служитимемо йому? Хіба ось це не народ, який ти зневажив? Вийди тепер і воюй з ним!
Гаал пошел во главе жителей Шехема и сразился с Авимелехом.
І вийшов Ґаал з-перед обличчя сікімських мужів, і воював проти Авімелеха.
Авимелех погнался за ним, и он побежал от него. Многие пали ранеными у самого входа в ворота.
Авімелех прогнав його, і він утік з-перед його обличчя. І полягло багато вбитих — аж до брам міста.
Авимелех расположился в Аруме, а Зевул выгнал Гаала и его братьев из Шехема.
І поселився Авімелех в Арімі. А Зевул вигнав Ґаала і його братів, щоб не жили в Сікімах.
На следующий день жители Шехема вышли в поле, и об этом донесли Авимелеху.
І сталося вранці, вийшов народ на рівнину, і про це сповістили Авімелехові.
Он взял своих воинов, разделил их на три отряда и устроил в поле засаду. Увидев людей, которые выходили из города, он поднялся и напал на них.
Тож він узяв людей, розділив їх на три частини і зробив проти нього засідку. Він спостерігав, і ось народ вийшов із міста, тож він піднявся на них і розгромив їх.
Авимелех и отряды, которые были с ним, поспешили занять место у входа в городские ворота, а два отряда ринулись на тех, кто был в поле, и стали убивать их.
Авімелех і частини, які з ним, вишикувалися і стали біля брам міста, а дві частини кинулися на всіх, які в полі, і він винищив їх.
Весь день Авимелех воевал с городом, пока не взял его и не перебил его жителей. После этого он сровнял город с землей и засыпал это место солью.
Авімелех воював проти міста весь той день, і він узяв місто, народ, який в ньому, він вигубив, а місто знищив і посіяв його сіллю.
Услышав об этом, все жители Шехемской башни вошли в убежище храма Эл-Берита.52
І почули про це всі мужі сікімської башти, і ввійшли в укріплення дому Ваала-завіту.
Когда Авимелеху донесли, что они собрались там,
А Авімелехові сповістили, що всі мужі сікімської башти зібралися.
он вместе со всеми своими воинами поднялся на гору Цалмон. Он взял топор, срубил несколько веток и положил их на плечи. Затем он приказал воинам, которые были с ним:
— Быстро делайте то же, что и я.
— Быстро делайте то же, что и я.
І пішов Авімелех до гори Селмон, він і весь народ, який з ним, і взяв Авімелех сокиру у свою руку, нарубав в’язку дров, узяв її, поклав на свою спину і сказав народові, який з ним: Коли бачите, що я чиню, то швидко чиніть так, як я.
И все его воины нарубили веток и пошли за Авимелехом. Они сложили их у убежища и подожгли его вместе с теми, кто в нем был. И все, кто был в Шехемской башне, около тысячи мужчин и женщин, погибли.
І кожний з них нарубав в’язку, понесли і пішли за Авімелехом, поклали під укріпленням і спалили ними укріплення вогнем. І померли всі мужі сікімської башти, приблизно тисячу чоловіків і жінок.
Затем Авимелех пошел к Тевецу, осадил его и захватил.
І пішов Авімелех до Тевеси, взяв її в облогу і захопив її.
Но в городе была крепкая башня, и туда бежали все мужчины и женщины — все жители города. Они заперлись изнутри и поднялись на крышу башни.
А посеред міста була сильна башта, і туди втекли всі чоловіки та жінки, і всі старійшини міста. Вони закрили за собою вхід і вийшли на дах башти.
Авимелех пришел к башне и напал на нее, но когда он приблизился ко входу, чтобы поджечь ее,
Авімелех підійшов до башти, і вони воювали проти неї. І наблизився Авімелех до брами башти, щоб спалити її вогнем.
одна женщина сбросила ему на голову обломок жернова и проломила ему череп.
А одна жінка скинула жорновий камінь на голову Авімелеха і проломила його череп.
Он тотчас же подозвал своего оруженосца и сказал ему:
— Вытащи меч и убей меня, чтобы не говорили обо мне: «Его убила женщина».
Слуга пронзил его, и он умер.
— Вытащи меч и убей меня, чтобы не говорили обо мне: «Его убила женщина».
Слуга пронзил его, и он умер.
І він закричав швидко до слуги, який носить його зброю, і сказав йому: Витягни свій меч і вбий мене, щоби часом не сказали: Жінка його вбила! І слуга Авімелеха прошив йогомечем, і Авімелех помер.
Увидев, что Авимелех умер, израильтяне разошлись по домам.
І побачили ізраїльські мужі, що помер Авімелех, і кожний пішов до своєї місцевості.
Так Бог воздал за зло, которое Авимелех сделал своему отцу, убив семьдесят своих братьев.
Тож Бог повернув зло Авімелеха, яке він учинив своєму батькові, що вбив сімдесятьох своїх братів.