Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
Был некий человек из Раматаима, цуфит1 из нагорий Ефрема, которого звали Элкана. Он был сыном Иерохама, сына Элигу, сына Тоху, сына Цуфа, ефремит.
Був соді чоловік з Арматаїм-Сіфа, з гори Єфрема, на ім’я Елкана, син Єремеїла, сина Іллі, сина Токея, у Насіві Єфрема.
У Элканы было две жены. Одну звали Анна, а другую — Фенанна. У Фенанны были дети, у Анны же их не было.
У нього було дві жінки, ім’я першої — Анна, ім’я другої — Феннана. І були у Феннани діти, а в Анни не було дитини.
Из года в год этот человек ходил из своего города в Шило, чтобы поклоняться и приносить жертву Господу Сил.2 Хофни и Пинехас, два сына Илия, были там священниками Господа.
І чоловік ходив з року в рік зі свого міста, з Арматаїма, щоб поклонитися і принести жертву Господу, Богові Саваотові, у Силом. А там Ілі та два його сини Офні й Фінеес були Господніми священиками.
Всякий раз, когда Элкана приносил жертву, он давал часть мяса своей жене Фенанне и всем ее сыновьям и дочерям.
Тож настав такий день, і Елкана приніс жертву, і дав частини своїй жінці Феннані, її синам і її дочкам.
Но Анне он давал двойную часть,3 потому что любил ее, хотя Господь закрыл ее чрево.4
Анні ж він дав одну частину, бо в неї не було дитини. Однак Елкана любив Анну більше за Феннану, та Господь закрив її лоно.
Оттого что Господь закрыл чрево Анны, ее соперница жестоко изводила и унижала ее.
Оскільки Господь не дав їй дитини в її болі та в зневірі її болю, то через це була зневірена, бо замкнув Господь її лоно, щоб не дати їй дитини.
Так продолжалось из года в год. Всякий раз, когда Анна ходила в дом Господа, соперница изводила ее, и та плакала и не ела.
Так вона чинила з року в рік, коли вона приходила до Господнього дому. І була зневірена, плакала та не їла.
Элкана говорил ей:
— Анна, почему ты плачешь? Почему не ешь? Почему скорбит твое сердце? Разве я не значу для тебя больше, чем десять сыновей?
— Анна, почему ты плачешь? Почему не ешь? Почему скорбит твое сердце? Разве я не значу для тебя больше, чем десять сыновей?
І сказав їй Елкана, її чоловік: Анно! А вона відповіла йому: Ось я, володарю! І сказав їй: Що з тобою відбувається, чому плачеш і чому не їси, і чому ти побиваєш твоє серце? Хіба я для тебе не є кращий за десятьох дітей?
Однажды, когда они поели и попили в Шило, Анна встала. Священник Илий сидел у дверей храма5 Господа.
І після того, як попоїли вони в Силомі, Анна піднялася і стала перед Господом, а Ілі, священик, сидів на сидінні, на порозі Господнього храму.
Скорбя душой, Анна горько плакала и молилась Господу.
Вона була пригноблена душею і молилася до Господа, і дуже плакала [1].
Она дала обет, говоря:
— О Господь Сил, если Ты только посмотришь на горе Своей служанки и вспомнишь меня, если не забудешь Свою служанку, но дашь ей сына, то я отдам его Господу на всю жизнь, и бритва никогда не коснется его головы.6
— О Господь Сил, если Ты только посмотришь на горе Своей служанки и вспомнишь меня, если не забудешь Свою служанку, но дашь ей сына, то я отдам его Господу на всю жизнь, и бритва никогда не коснется его головы.6
І вона помолилася молитвою до Господа, кажучи: Адонай Господи, Елоі Саваот, якщо Ти справді зглянешся [2] на приниження Твоєї рабині та згадаєш мене і даси Твоїй рабі насіння чоловічої статі, то я дам його тобі в дар аж до дня його смерті. І він не питиме вина та п’янкого напою, і залізо [3] не підніметься до його голови.
Пока она молилась Господу, Илий следил за ее губами.
І сталося, коли помножила молитви перед Господом, і священик Ілі дивився на її вуста,
Анна молилась в сердце, ее губы двигались, но голоса слышно не было. Илий подумал, что она пьяна,
— вона говорила у своєму серці і її вуста рухалися, та її голосу не було чути, — тож Ілі вважав її за п’яну.
и сказал ей:
— Долго ли ты еще будешь пьяной? Протрезвись от вина!
— Долго ли ты еще будешь пьяной? Протрезвись от вина!
І слуга Ілі сказав їй: Доки будеш п’яною? Нехай мине твоє вино, тож піди з-перед Господнього обличчя!
— Нет, мой господин, — ответила Анна, — я глубоко скорблю. Я не пила ни вина, ни пива. Я изливала душу перед Господом.
Та Анна у відповідь сказала: Ні, володарю, я жінка, в якої тяжкий день, і вина чи п’янкого напою я не пила, а виливаю перед Господом мою душу.
Не думай, что твоя служанка — нечестивая женщина; я молилась здесь из-за великой боли и печали.
Не май твою рабу за хворобливу дочку, бо з великої моєї балакучості продовжила я аж до тепер.
Илий ответил:
— Иди с миром, и пусть Бог Израиля даст тебе то, о чем ты Его просила.
— Иди с миром, и пусть Бог Израиля даст тебе то, о чем ты Его просила.
А Ілі відповів: Іди в мирі, — сказав він їй, — і нехай Бог Ізраїля дасть тобі згідно з кожним твоїм проханням, яке ти в Нього просила.
Она сказала:
— Пусть твоя служанка найдет расположение в твоих глазах.
Затем она пошла своей дорогой, поела, и лицо ее уже больше не было печально.
— Пусть твоя служанка найдет расположение в твоих глазах.
Затем она пошла своей дорогой, поела, и лицо ее уже больше не было печально.
А вона сказала: Твоя раба знайшла милість у твоїх очах! І жінка пішла своєю дорогою й увійшла до свого помешкання і їла та пила зі своїм мужем, а її обличчя більше не занепадало.
На следующее утро они встали рано, поклонились Господу и пустились в обратный путь к себе домой, в Раму.
Элкана лег со своей женой Анной, и Господь вспомнил про нее.
Элкана лег со своей женой Анной, и Господь вспомнил про нее.
І вони встають вранці, поклоняються Господу та ідуть своєю дорогою. І прийшов Елкана до свого дому в Арматаїмі, і пізнав свою жінку Анну, і Господь її згадав,
Через некоторое время Анна зачала и родила сына. Она назвала его Самуил,7 говоря: «Я назвала его так, потому что я просила его у Господа».
і вона зачала. І сталося через певний час, і вона породила сина, і дала йому ім’я Самуїл [4] , і сказала: Адже я його випросила в Господа, Бога Саваота.
В следующий раз, когда Элкана вместе со всей своей семьей отправился принести жертву Господу и исполнить обет,
І пішов чоловік Елкана і вся його сім’я принести жертву в Силом, жертву днів і його молитви, і всі десятини його землі.
Анна не пошла. Она сказала мужу:
— После того как ребенок будет отнят от груди, я отведу его в Шило, чтобы он предстал перед Господом. Он останется там жить навсегда.
— После того как ребенок будет отнят от груди, я отведу его в Шило, чтобы он предстал перед Господом. Он останется там жить навсегда.
Анна ж не пішла з ним, бо сказала своєму чоловікові: Аж доки дитина не піде, аж доки його не відлучу від грудей, — а тоді він з’явиться перед Господнім обличчям, і перебуватиме там навіки.
— Поступай, как тебе угодно, — сказал ей муж. — Оставайся здесь, пока не отнимешь его от груди. И пусть Господь утвердит Свое8 слово.
Она оставалась дома и кормила своего сына до тех пор, пока не отняла его от груди.
Она оставалась дома и кормила своего сына до тех пор, пока не отняла его от груди.
І сказав їй Елкана, її чоловік: Чини те, що добре у твоїх очах, сиди, аж доки не відлучиш його. Але нехай виконає Господь те, що вийшло з твоїх уст. І жінка сіла, і годувала свого сина, аж доки його не відлучила.
После того как он был отнят от груди, она повела мальчика в Шило. Анна взяла с собой трехлетнего быка,9 ефу10 муки и мех вина.
А тоді вона пішла з ним до Силома з трилітнім телям і хлібами та ефою пшеничного борошна, і бурдюком вина, і ввійшла в Господній дім у Силомі, і дитина була з ними.
Заколов быка и взяв его, Анна с мальчиком пришли к Илию,
Вона привела його перед Господа, а його батько зарізав жертву, яку приносив з року в рік для Господа, і привів хлопчину, і зарізав теля. А Анна, матір хлопчини, привела його до Ілі
и она сказала ему:
— Верно, как и то, что ты жив, мой господин, я — та самая женщина, которая стояла здесь, рядом с тобой, молясь Господу.
— Верно, как и то, что ты жив, мой господин, я — та самая женщина, которая стояла здесь, рядом с тобой, молясь Господу.
і сказала: Нехай живе душа твоя, справді, володарю, я — жінка, яка стояла перед тобою, котра молилася до Господа,
Я молилась об этом ребенке, и Господь дал мне то, о чем я Его просила.
молилася про цього хлопчину, і Господь виконав мені моє прохання, про яке я в Нього молила.