Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
Давид покинул Гат и спасся в пещере Адуллама. Когда его отец и весь его дом услышали об этом, они спустились к нему.
І Давид відійшов звідти, і врятувався; він приходить до печери Одоллама. І чують його брати і дім його батька, та й приходять туди до нього.
Все несчастные, обиженные и все должники собрались вокруг него, и он стал их вождем. С ним было около четырехсот человек.
І кожний, хто в скруті, і кожний, хто в боргах, і кожний, хто в душевних болях, починають збиратися до нього, і він стає їхнім володарем. І було з ним якихось чотириста мужів.
Оттуда Давид пошел в Мицпу, что в Моаве, и сказал царю Моава:
— Пожалуйста, позволь моим родителям прийти и побыть у вас, пока я не узнаю, что сделает для меня Бог.
— Пожалуйста, позволь моим родителям прийти и побыть у вас, пока я не узнаю, что сделает для меня Бог.
І звідти Давид пішов до моавської Массифи, і сказав моавському цареві: Хай же мій батько і моя матір будуть у тебе, аж доки не пізнаю, що вчинить мені Бог.
Он оставил их у царя Моава, и они оставались у него все время, пока Давид находился в том убежище.
І вблагав обличчя моавського царя, і вони жили з ним усі дні, коли Давид був у обозі.
Но пророк Гад сказал Давиду:
— Не оставайся в убежище. Иди в землю Иудеи.
Давид ушел и пришел в Херетский лес.
— Не оставайся в убежище. Иди в землю Иудеи.
Давид ушел и пришел в Херетский лес.
І пророк Ґад сказав Давидові: Не сиди в обозі! Йди і прийдеш у землю Юди. І Давид пішов, і прийшов, і осів у місті Саріх.
Саул услышал о том, что Давид и его люди обнаружены. Он с копьем в руке сидел под тамариском на холме в Гиве, и его приближенные стояли вокруг него.
І почув Саул, що дався чути Давид і мужі, які з ним. А Саул перебував на горі околиці, що в Рамі, і спис у його руці, і всі його слуги довкола нього.
Саул сказал им:
— Слушайте, вениамитяне! Разве сын Иессея даст вам всем поля и виноградники? Разве он сделает всех вас тысячниками и сотниками?
— Слушайте, вениамитяне! Разве сын Иессея даст вам всем поля и виноградники? Разве он сделает всех вас тысячниками и сотниками?
І звернувся Саул до своїх слуг, які стояли перед ним, і сказав їм: Послухайте ж, сини Веніаміна: Хіба насправді син Єссея дасть усім вам поля та виноградники і поставить вас усіх сотниками і тисяцькими?
Неужели поэтому вы все сговорились против меня? Никто не открыл мне, когда мой сын заключил дружеский союз с сыном Иессея. Никто из вас не пожалел меня и не открыл мне, что мой сын настроил против меня моего слугу, чтобы тот устроил мне засаду, как он и делает сегодня.
Адже ви всі змовляєтеся проти мене, і немає нікого, хто відкриває вухо моє про те, що мій син склав завіт із сином Єссея, і немає того з вас, хто дбає за мене, і відкриває вухо моє, що мій син підняв проти мене мого раба, як ворога до цього дня.
Но эдомитянин Доэг, который стоял вместе с приближенными Саула, сказал:
— Я видел, как сын Иессея приходил к Ахимелеху, сыну Ахитува, в Нов.
— Я видел, как сын Иессея приходил к Ахимелеху, сыну Ахитува, в Нов.
І відповідає Доек, сирієць, який наставлений над ослами Саула, і сказав: Я побачив сина Єссея, який прийшов до Номви, до Авімелеха, сина священика Ахітова,
Ахимелех спрашивал для него Господа. Еще он снабдил его продовольствием и дал ему меч филистимлянина Голиафа.
і той запитав про нього в Бога, і дав йому поживу, і дав йому меч Голіафа, филистимця.
Тогда царь послал за священником Ахимелехом, сыном Ахитува, и за всей семьей его отца, члены которой были священниками в Нове, и все они пришли к царю.
І цар послав покликати Авімелеха, сина Ахітова, і всіх синів його батька, священиків, які в Номві, тож усі приходять до царя.
Саул сказал:
— Послушай-ка, сын Ахитува.
— Да, мой господин, — ответил тот.
— Послушай-ка, сын Ахитува.
— Да, мой господин, — ответил тот.
І сказав Саул: Послухай-но, сине Ахітова! А той відповів: Ось я, говори, володарю!
Саул сказал ему:
— Почему вы сговорились против меня, ты и сын Иессея?! Ты дал ему хлеб и меч, спрашивал для него Бога, чтобы он восстал против меня и устроил мне засаду, как он и делает сегодня.
— Почему вы сговорились против меня, ты и сын Иессея?! Ты дал ему хлеб и меч, спрашивал для него Бога, чтобы он восстал против меня и устроил мне засаду, как он и делает сегодня.
І сказав йому Саул: Навіщо змовився проти мене, ти і син Єссея, що ти дав йому хліба і меч, і питав за нього в Бога, щоб наставити його проти мене ворогом до цього дня?
Ахимелех ответил царю:
— Кто из всех твоих слуг так верен тебе, как Давид, который и зять царя, и начальник над95 твоей стражей, и высоко почитаем в твоем доме?
— Кто из всех твоих слуг так верен тебе, как Давид, который и зять царя, и начальник над95 твоей стражей, и высоко почитаем в твоем доме?
А він відповів цареві й сказав: А між усіма твоїми слугами, хто такий вірний, як Давид? І зять царя, і виконавець кожного твого наказу, і славний у твоєму домі!
Разве в тот день я в первый раз спрашивал для него Бога? Конечно, нет! Пусть царь не винит ни твоего слугу, ни кого-либо из членов семьи моего отца, ведь твой слуга совсем ничего не знает об этом деле.
Хіба сьогодні почав я питати за нього в Бога? Зовсім ні. Хай не видає цар звинувачення проти свого раба й проти всього дому мого батька, бо твій раб у цьому всьому не знав слова малого чи великого!
Но царь сказал:
— Ты непременно умрешь, Ахимелех, ты и вся семья твоего отца.
— Ты непременно умрешь, Ахимелех, ты и вся семья твоего отца.
І сказав цар Саул: Ти, Авімелех, неодмінно помреш [1] , — ти і весь дім твого батька!
И царь приказал страже, которая стояла при нем:
— Ступайте и убейте священников Господа, потому что они также примкнули к Давиду. Они знали, что он сбежал, а мне не открыли.
Но слуги царя не хотели поднять руку на священников Господа, чтобы убить их.
— Ступайте и убейте священников Господа, потому что они также примкнули к Давиду. Они знали, что он сбежал, а мне не открыли.
Но слуги царя не хотели поднять руку на священников Господа, чтобы убить их.
І цар наказав вартовим, які стояли перед ним: Приведіть і повбивайте Господніх священиків, бо їхня рука — з Давидом, оскільки вони знали, що він втікає, і не відкрили вухо моє! Та слуги царя не забажали накласти своїх рук на Господніх священиків.
Тогда царь приказал Доэгу:
— Ты ступай и умертви священников.
И эдомитянин Доэг пошел и умертвил их. В тот день он убил восемьдесят пять человек, которые носили льняной эфод.
— Ты ступай и умертви священников.
И эдомитянин Доэг пошел и умертвил их. В тот день он убил восемьдесят пять человек, которые носили льняной эфод.
Тож цар сказав Доекові: Повернися ти і напади на священиків! І повернувся Доек, сирієць, і повбивав Господніх священиків у той день — триста п’ять чоловік, усіх, хто носить ефод.
Затем он предал мечу Нов, город священников, вместе со всеми его мужчинами и женщинами, детьми и младенцами, волами, ослами и овцами.
І Номву, місто священиків, побив лезом меча від чоловіка аж до жінки, від немовляти аж до того, хто ссе, — і телят, і ослів, і овець.
Но один из сыновей Ахимелеха, сына Ахитува, по имени Авиатар, спасся и бежал к Давиду.
Та врятувався один син Авімелеха, сина Ахітова, а його ім’я — Авіятар, і він втік слідом за Давидом.
Он рассказал Давиду, что Саул убил священников Господа.
І Авіятар сповістив Давидові, що Саул повбивав усіх Господніх священиків.
Давид сказал Авиатару:
— Когда там был эдомитянин Доэг, я знал, что он непременно расскажет Саулу. Я в ответе за гибель всей семьи твоего отца.
— Когда там был эдомитянин Доэг, я знал, что он непременно расскажет Саулу. Я в ответе за гибель всей семьи твоего отца.
А Давид сказав Авіятарові: Знав я в той день, що Доек, сирієць, безсумнівно сповістить [2] Саулові. Я винний за душі дому твого батька.