Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
Самуил умер, и все израильтяне собрались и оплакивали его. Они похоронили его рядом с его домом, в Раме. А Давид спустился в пустыню Паран.
Помер Самуїл, і весь Ізраїль збирається, і оплакують його, і хоронять його в його домі, в Арматаїмі. А тим часом Давид піднявся і прийшов у пустелю Маана.
Один человек в городе Маоне, который владел имуществом в Кармиле, был очень богат. У него была тысяча коз и три тысячи овец, которых он стриг в Кармиле.
І був собі чоловік у Маані, а його стада — в Кармилі. І чоловік був дуже великий, і в нього стада — три тисячі овець і тисяча кіз. І сталося, що він стриг своє стадо в Кармилі.
Его звали Навал, а его жену — Авигайль. Она была умной и красивой женщиной, но ее муж, из рода Халева, был человек грубый и злонравный.
Ім’я чоловіка — Навал, а ім’я його жінки — Авіґея. І його жінка була розумна і дуже гарна на вигляд, а чоловік був тяжкий і поганий у справах, і чоловік був собачий.
Находясь в пустыне, Давид услышал, что у Навала стрижка овец.
І почув Давид у пустелі, що Навал, кармилієць, стриже своє стадо.
Он послал десять юношей и сказал им:
— Поднимитесь к Навалу в Кармил и приветствуйте его от моего имени.
— Поднимитесь к Навалу в Кармил и приветствуйте его от моего имени.
Тож Давид послав десятьох слуг, і сказав слугам: Підіть у Кармил і зайдіть до Навала та запитайте його в моє ім’я про мир.
Скажите ему: «Мир тебе! Мир всему твоему дому! Мир всему, что у тебя есть!
І скажете так: І ти будь здоровим у порах, і твій дім, і все твоє нехай буде здорове.
Я слышал, у тебя идет стрижка овец. Когда твои пастухи были с нами, мы не обижали их, и все время, что они были в Кармиле, ничего у них не пропадало.
І тепер ось я почув, що в тебе стрижуть твої пастухи, які були з нами в пустелі, і ми їм не перешкодили, і ми в них нічого не вимагали всі дні, коли вони були в Кармилі.
Спроси об этом своих слуг, и они скажут тебе. Поэтому пусть мои молодые люди найдут у тебя расположение, ведь мы пришли в праздничный день. Пожалуйста, дай твоим слугам и твоему сыну Давиду все, что сможешь для них найти».
Запитай своїх слуг, і тобі сповістять. Тож хай знайдуть слуги милість у твоїх очах, бо ми прийшли в добрий час. Дай же твоєму синові Давидові, що лише знайде твоя рука.
Когда посланцы Давида пришли, они передали Навалу от имени Давида все эти слова и стали ждать.
І приходять слуги, і говорять ці слова до Навала згідно з усіма цими словами ім’ям Давида.
Но Навал ответил слугам Давида:
— Кто такой этот Давид? Кто такой этот сын Иессея? Теперь много стало таких слуг, что бегут от своих господ.
— Кто такой этот Давид? Кто такой этот сын Иессея? Теперь много стало таких слуг, что бегут от своих господ.
І підскочив Навал, і відповів слугам Давида, і сказав: Хто такий Давид, і хто син Єссея? Сьогодні намножилося рабів, які відходять кожний з-перед обличчя свого володаря!
Неужели я возьму хлеб, воду и мясо, приготовленное для моих стригалей, и отдам людям, которые явились неизвестно откуда?
Тож хіба візьму мій хліб, моє вино і моє заколене, яке я заколов тим, хто стриже мені вівці, і це дам мужам, про яких не знаю, звідки вони?
Люди Давида повернулись и пошли назад. Возвратившись, они пересказали ему каждое слово.
І слуги Давида відійшли своєю дорогою, і повернулися та прийшли й сповістили Давидові згідно з цими словами.
Давид приказал своим людям:
— Препояшьте свои мечи!
Они опоясались мечами, и сам Давид опоясался своим. Около четырехсот человек пошло вслед за Давидом, а двести человек осталось при обозе.
— Препояшьте свои мечи!
Они опоясались мечами, и сам Давид опоясался своим. Около четырехсот человек пошло вслед за Давидом, а двести человек осталось при обозе.
І сказав Давид своїм мужам: Нехай кожний підпережеться своїм мечем! І за Давидом пішло якихось чотириста чоловік, а двісті залишилися з речами.
Один из слуг сказал жене Навала Авигайль:
— Давид послал вестников из пустыни, чтобы приветствовать нашего господина, но он их оскорбил.
— Давид послал вестников из пустыни, чтобы приветствовать нашего господина, но он их оскорбил.
А один зі слуг сповістив Авіґеї, жінці Навала, кажучи: Ось Давид послав послів з пустелі, щоб поблагословити нашого володаря, та він відвернувся від них.
А эти люди были с нами очень добры. Они не обижали нас, и все то время, что мы были рядом с ними в полях, ничего у нас не пропадало.
А мужі були до нас дуже добрими. Не перешкодили нам, і не вимагали в нас усі дні, які ми були з ними. І коли ми були в полі,
Ночью и днем они были нам стеной все время, пока мы пасли наших овец рядом с ними.
то вони були, як стіна навколо нас — і вночі, і вдень, у всі дні, які ми були з ними, пасучи стадо.
Подумай же об этом и посмотри, что ты можешь сделать, потому что над нашим господином и над всем его домом нависла беда. Он такой злобный человек, что никто не может с ним говорить.
Тож тепер знай і гляди ти, що вчиниш, бо виповнилася злоба на нашого володаря і на його дім. А він — син-поганець, і не можна до нього говорити!
Авигайль не стала терять времени. Она взяла двести лепешек, два бурдюка с вином, пять приготовленных овец, пять мер жареного зерна, сто связок изюма, двести связок сушеного инжира и нагрузила все это на ослов.
І поквапилася Авіґея, і взяла двісті хлібів, дві посудини вина, п’ять приготовлених овець, п’ять еф добірного борошна, один ґомор родзинок і двісті в’язанок смоківниць. І поклала на ослів,
Она сказала своим слугам:
— Ступайте вперед, а я пойду за вами.
Но своему мужу Навалу она не сказала ничего.
— Ступайте вперед, а я пойду за вами.
Но своему мужу Навалу она не сказала ничего.
та сказала своїм слугам: Ідіть переді мною, і ось я іду за вами! А своєму чоловікові не сповістила.
Когда она спустилась на осле в горное ущелье, навстречу ей шел Давид со своими людьми, и она встретилась с ними.
І сталося, коли вона сіла на осла і сходила вниз за виступом гори, то ось ішов Давид і його мужі їй назустріч, тож вона зустріла їх.
Давид только что сказал:
— Да, напрасно я охранял собственность этого человека в пустыне, чтобы ничего не пропало. Он отплатил мне злом за добро.
— Да, напрасно я охранял собственность этого человека в пустыне, чтобы ничего не пропало. Он отплатил мне злом за добро.
А Давид говорив: Хіба для несправедливості оберігав я всі його речі в пустелі й не заповів взяти будь-що з усього, що його, а він мені віддав злом за добро!
Пусть Бог сурово накажет Давида,97 если к утру я оставлю в живых хотя бы одного мужчину из всех, кто принадлежит Навалу!
Хай це зробить Бог Давидові й це хай додасть, якщо до ранку залишу з усього, що в Навала, — з того, хто мочиться проти стіни!
Увидев Давида, Авигайль быстро слезла с осла и поклонилась перед Давидом до земли.
І побачила Авіґея Давида, і поквапилася, і злізла з осла, і впала перед Давидом на своє обличчя. І поклонилася йому до землі,
Она пала к его ногам и сказала:
— Мой господин, пусть вина будет на мне одной. Пожалуйста, позволь твоей служанке поговорить с тобой; выслушай то, что твоя служанка тебе скажет.
— Мой господин, пусть вина будет на мне одной. Пожалуйста, позволь твоей служанке поговорить с тобой; выслушай то, что твоя служанка тебе скажет.
до його ніг, і сказала: На мені, володарю мій, несправедливість. Хай же твоя рабиня промовить до твоїх вух, тож вислухай слово твоєї рабині.
Пусть мой господин не обращает внимания на этого негодного человека Навала. Он таков, каково его имя, — его зовут Глупец,98 и глупость его с ним. Что же до меня, твоей служанки, то я не видела людей, которых присылал мой господин.
Хай мій володар не покладе свого серця на цю людину, що є пошестю, бо за своїм іменем таким є: Навал [1] його ім’я, і безумність у ньому. А я, твоя раба, не бачила твоїх слуг, яких ти послав.
А теперь, так как Господь удержал моего господина от кровопролития и от того, чтобы мстить за себя своими руками, то верно, как и то, что Господь жив и жив ты сам, пусть твои враги и все, кто замышляет зло против моего господина, будут подобны Навалу.
І тепер, володарю, хай живе Господь і хай живе твоя душа, оскільки Господь оберіг тебе, щоб ти не напав на невинну кров і спас тобі твою руку від помсти. І тепер хай твої вороги, і ті, хто шукає зла моєму володареві, стануть, як Навал.
И пусть этот дар, который принесла моему господину твоя служанка, будет вручен людям, что следуют за тобой.
Тож тепер візьми це благословення, яке твоя рабиня принесла моєму володареві, і даси слугам, які прислуговують моєму володареві.
Пожалуйста, прости вину твоей служанки, ведь Господь непременно создаст для моего господина прочный дом, потому что мой господин ведет войны Господа. Пусть не будет в тебе никакого зла всю твою жизнь.
Усунь же несправедливість твоєї рабині, бо Господь неодмінно вчинить [2] моєму володареві вірний дім, адже мій володар веде Господню війну, і в тобі ніколи не знайдеться злоби.
Даже если кто-нибудь станет преследовать тебя, чтобы отнять у тебя жизнь, то жизнь моего господина будет надежно завязана в узле жизни у Господа, твоего Бога. Но жизни твоих врагов Он метнет прочь, словно камень из пращи.
І коли повстане чоловік, який тебе переслідує і шукає твоєї душі, то душа мого володаря буде прив’язана в’язами життя в Господа Бога, і душу твоїх ворогів викинеш з-посеред пращі.
Когда Господь совершит для моего господина все доброе, что Он говорил о тебе, и поставит тебя вождем над Израилем,
І буде, коли Господь учинить моєму володареві все добро, що сказав про тебе, і Господь тебе вчинить проводирем над Ізраїлем,
у моего господина не будет повода горевать или терзаться муками совести о том, что пролил напрасно кровь и отомстил за себя. И когда Господь даст моему господину успех, вспомни твою служанку.
і не буде в тобі цієї огиди та спокуси в мого володаря, щоб даремно пролив невинну кров і щоб мій володар спас свою руку. І нехай учинить Господь володареві моєму добро, і згадаєш твою рабиню, щоб учинити їй добро.
Давид сказал Авигайль:
— Благословен Господь, Бог Израиля, Который послал тебя сегодня мне навстречу!
— Благословен Господь, Бог Израиля, Который послал тебя сегодня мне навстречу!
І сказав Давид Авіґеї: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який сьогодні послав тебе мені назустріч,
Благословен твой разум, и благословенна ты за то, что удержала меня от кровопролития и от мести за себя.
і благословенна твоя поведінка, і благословенна ти, що мене сьогодні в цьому зупинила, щоб не піти на кров і спасти мені мою руку.
Иначе, верно, как и то, что жив Господь, Бог Израиля, Который удержал меня от того, чтобы причинить тебе вред, — если бы ты не поспешила мне навстречу, ни один из мужчин в доме Навала не остался бы в живых к рассвету.
Тільки, як живе Господь, Бог Ізраїля, Який мене сьогодні зупинив, щоб не вчинити тобі зла, якщо б же ти не поквапилася і не вийшла мені назустріч, тоді сказав я: Не залишиться в Навала до ранішнього світла той, хто мочиться проти стіни!
Затем Давид принял из ее рук то, что она ему принесла, и сказал:
— Ступай домой с миром. Я послушаюсь твоих слов и исполню твою просьбу.
— Ступай домой с миром. Я послушаюсь твоих слов и исполню твою просьбу.
І взяв Давид з її руки все, що вона йому принесла, і сказав їй: Піди в мирі до свого дому. Гляди, я почув твій голос, і я полюбив твоє обличчя.
Когда Авигайль пришла к Навалу, он был дома и сидел на пиру, подобном царскому. Он был весел и сильно пьян. Она ничего не говорила ему до рассвета.
І пішла Авіґея до Навала, і ось у нього бенкет в його домі, наче царський бенкет, і серце Навала веселе в ньому, і він дуже п’яний. І не сповістила йому великого чи малого слова аж до раннього світла.
Утром, когда Навал протрезвел, жена рассказала ему обо всем. Его сердце замерло, и он будто окаменел.
І сталося вранці, коли Навал витверезився від вина, його жінка сповістила йому ці слова. І його серце завмерло в ньому, і він стає, наче камінь.
Спустя примерно десять дней Господь поразил Навала, и он умер.
А після десяти днів уразив Господь Навала, і він помер.
Когда Давид услышал, что Навал умер, он сказал:
— Благословен Господь, Который отомстил за оскорбление, полученное мной от Навала. Он удержал Своего слугу от злого дела и обратил злобу Навала на его же голову.
Затем Давид послал Авигайль известие, прося ее стать его женой.
— Благословен Господь, Который отомстил за оскорбление, полученное мной от Навала. Он удержал Своего слугу от злого дела и обратил злобу Навала на его же голову.
Затем Давид послал Авигайль известие, прося ее стать его женой.
І почув Давид, і сказав: Благословенний Господь, Який здійснив суд мого покривдження з руки Навала, і зберіг свого раба від руки зла, і Господь повернув злобу Навала на його голову! І послав Давид, і говорив про Авіґею, щоб узяти її собі за жінку.
Его слуги пришли в Кармил и сказали Авигайль:
— Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жены.
— Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жены.
І прийшли слуги Давида до Авіґеї в Кармил, і заговорили до неї, кажучи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.
Она поклонилась лицом до земли и сказала:
— Вот твоя служанка, готовая служить тебе и мыть ноги слугам моего господина.
— Вот твоя служанка, готовая служить тебе и мыть ноги слугам моего господина.
І вона встала, поклонилася до землі обличчям і сказала: Ось раба твоя є рабинею, щоб помити ноги твоїх рабів.
Авигайль быстро села на осла и в сопровождении пяти своих служанок отправилась с посланниками Давида к нему и стала его женой.
І встала Авіґея, і сіла на осла, і п’ять дівчат ішли за нею. І вона пішла за слугами Давида. І стає вона йому за жінку.
Еще Давид женился на Ахиноамь из Изрееля, и они обе были его женами.
І Давид узяв Ахінаму з Єзраеля, і були в нього дві жінки.