Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Турконяка
Кто это идёт от Едома, в червлёных ризах от Восора, столь величественный в Своей одежде, выступающий в полноте силы Своей? «Я — изрекающий правду, сильный, чтобы спасать».
Хто Цей, Який прийшов з Едому, у червоних шатах з Восора, Такий величний в шатах могутності, з владою? Я говорю про праведність і суд спасіння.
Отчего же одеяние Твоё красно, и ризы у Тебя, как у топтавшего в точиле?
Чому Твій одяг червоний, і Твоє вбрання, як з витисненого виноградним давилом,
«Я топтал точило один, и из народов никого не было со Мною; и Я топтал их во гневе Моём и попирал их в ярости Моей; кровь их брызгала на ризы Мои, и Я запятнал всё одеяние Своё;
повне вичавленого? І з народів немає зі Мною нікого, і Я їх топтав у гніві, і Я їх потоптав, як землю, і звів їхню кров у землю.
ибо день мщения — в сердце Моём, и год Моих искупленных настал.
Бо на них прийшов день відплати, і настав рік викупу.
Я смотрел, и не было помощника; дивился, что не было поддерживающего; но помогла Мне мышца Моя, и ярость Моя — она поддержала Меня:
І Я поглянув — і немає помічника. І Я помітив — немає помічника. І їх визволила Моя рука, і настав Мій гнів.
и попрал Я народы во гневе Моём, и сокрушил их в ярости Моей, и вылил на землю кровь их».
І Я їх топтав у Моєму гніві, і Я звів їхню кров у землю!
Воспомяну милости Господни и славу Господню за всё, что Господь даровал нам, и великую благость Его к дому Израилеву, какую оказал Он ему по милосердию Своему и по множеству щедрот Своих.
Я згадав Господнє милосердя, Господню доброту в усьому, чим Господь нам віддасть. Господь — добрий суддя для дому Ізраїля, Він забезпечує нас за Своїм милосердям і за безліччю Своєї праведності.
Он сказал: «подлинно они народ Мой, дети, которые не солгут», и Он был для них Спасителем.
Він сказав: Хіба це не Мій народ? Діти не діятимуть зрадливо! І Він став їм на спасіння
Во всякой скорби их Он не оставлял их, и Ангел лица Его спасал их; по любви Своей и благосердию Своему Он искупил их, взял и носил их во все дни древние.
від усякого утиску. Не посол і не ангел, але сам Господь їх спас, тому що полюбив їх і милував їх. Він їх визволив і прийняв їх, і звеличив їх на всі дні віку.
Но они возмутились и огорчили Святого Духа Его; поэтому Он обратился в неприятеля их: Сам воевал против них.
А вони не послухалися і розгнівили Його святий Дух. І Він повернувся їм на ворожнечу, і Він воював проти них.
Тогда народ Его вспомнил древние дни, Моисеевы: где Тот, Который вывел их из моря с пастырем овец Своих? где Тот, Который вложил в сердце его Святого Духа Своего,
І він згадав вічні дні, що вивів із землі пастиря овець. Де є Той, Хто поставив у них святого Духа,
Который вёл Моисея за правую руку величественною мышцею Своею, разделил пред ними воды, чтобы сделать Себе вечное имя,
Хто вів правицею Мойсея? Де Його плече слави? Він змусив розступитися воду перед Собою, щоб зробити Собі вічне Ім’я.
Который вёл их через бездны, как коня по степи, и они не спотыкались?
Провів їх через безодню, як коня через пустелю, і вони не потомилися, —
Как стадо сходит в долину, Дух Господень вёл их к покою. Так вёл Ты народ Твой, чтобы сделать Себе славное имя.
як худобу через рівнину. Зійшов Дух від Господа і провів їх. Так Ти повів Свій народ, щоб зробити Собі славне Ім’я.
Призри с небес и посмотри из жилища святыни Твоей и славы Твоей: где ревность Твоя и могущество Твоё? — благоутробие Твоё и милости Твои ко мне удержаны.
Повернися з неба і поглянь з Твого святого дому і слави. Де є Твоя ревність і Твоя сила? Де є безліч Твого милосердя і Твого співчуття, що Ти стримуєш Себе від нас?
Только Ты — Отец наш; ибо Авраам не узнает нас, и Израиль не признает нас своими; Ты, Господи, Отец наш, от века имя Твоё: «Искупитель наш».
Адже Ти — наш Отець, бо Авраам нас не пізнав, — Ізраїль нас не знав, але Ти, Господи, наш Отець! Визволи нас, — від початку на нас є Твоє Ім’я!
Для чего, Господи, Ты попустил нам совратиться с путей Твоих, ожесточиться сердцу нашему, чтобы не бояться Тебя? обратись ради рабов Твоих, ради колен наследия Твоего.
Чому Ти, Господи, дав нам заблукати з Твоєї дороги, твердими вчинив наші серця, щоб ми Тебе не боялися? Повернися задля Твоїх рабів, задля племен Твого спадку,
Короткое время владел им народ святыни Твоей: враги наши попрали святилище Твоё.
щоб ми успадкували трохи Твоєї святої гори, — наші вороги потоптали Твою святиню.