Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Турконяка
Как потускло золото, изменилось золото наилучшее! камни святилища раскиданы по всем перекрёсткам.
Як потемніє золото і зміниться добре срібло! Порозкидали добре каміння на початку всіх виходів!
Сыны Сиона драгоценные, равноценные чистейшему золоту, как они сравнены с глиняною посудою, изделием рук горшечника!
Шановані сини Сіону, що підняті до золота, які вважаються за глиняний посуд, за діла рук гончаря.
И чудовища подают сосцы и кормят своих детёнышей, а дщерь народа моего стала жестока, подобно страусам в пустыне.
І дракони роздягнули груди, накормили своїх малят. Дочки мого народу — на смуток, як горобець у пустелі.
Язык грудного младенца прилипает к гортани его от жажды; дети просят хлеба, и никто не подаёт им.
Язик немовляти прилип до його горла у спразі. Діти просили хліба, та немає того, хто їм вділяє.
Евшие сладкое истаевают на улицах; воспитанные на багрянице жмутся к навозу.
- Ті, що їдять вишукані страви, загинули на дорогах; ті, що вигодувані в кармазині, одягнулися гноєм!
Наказание нечестия дщери народа моего превышает казнь за грехи Содома: тот низринут мгновенно, и руки человеческие не касались его.
І звеличилося беззаконня дочки мого народу понад беззаконня Содому, що був швидко знищений, і не трудилися на нього руки.
Князья её были в ней чище снега, белее молока; они были телом краше коралла, вид их был как сапфир;
Його назореї очистилися понад сніг, просвітилися понад молоко, були розпалені понад каміння, їхня частка — частина сапфіра.
а теперь темнее всего чёрного лицо их; не узнают их на улицах; кожа их прилипла к костям их, стала суха, как дерево.
Їхній вигляд став чорнішим за сажу, не були впізнані у виходах. Їхня шкіра пристала до їхніх костей, вони висохли, стали, наче дерево.
Умерщвляемые мечом счастливее умерщвляемых голодом, потому что сии истаевают, поражаемые недостатком плодов полевых.
Гарніші були покалічені мечем, аніж уражені голодом. Пішли, прошиті плодами полів.
Руки мягкосердых женщин варили детей своих, чтобы они были для них пищею во время гибели дщери народа моего.
Руки милосердних жінок пекли своїх дітей, — були їм у їжу в знищенні дочки мого народу.
Совершил Господь гнев Свой, излил ярость гнева Своего и зажёг на Сионе огонь, который пожрал основания его.
Господь завершив Свій гнів, вилив гнів Своєї люті, і запалав вогонь у Сіоні та пожер його основи.
Не верили цари земли и все живущие во вселенной, чтобы враг и неприятель вошёл во врата Иерусалима.
Царі землі не повірили, — усі, що живуть у всесвіті, що ворог і гнобитель увійде крізь брами Єрусалима,
Всё это — за грехи лжепророков его, за беззакония священников его, которые среди него проливали кровь праведников;
через гріхи його пророків, неправедності його священиків, що проливають праведну кров посеред нього.
бродили как слепые по улицам, осквернялись кровью, так что невозможно было прикоснуться к одеждам их.
Його вартові захиталися на виходах, опоганилися кров’ю у своїй немочі, доторкнулися до їхнього одягу.
«Сторонитесь! нечистый!» — кричали им; «сторонитесь, сторонитесь, не прикасайтесь»; и они уходили в смущении; а между народом говорили: «их более не будет!
Відступіть від нечистих, покличте їх, відступіть, відступіть, не доторкайтеся, бо загорілися і захиталися! Скажіть в народах: Не продовжуватимуть поселятися.
лицо Господне рассеет их; Он уже не призрит на них», потому что они лица священников не уважают, старцев не милуют.
Їхня частка — Господнє обличчя, не продовжуватиме на них споглядати. Вони не зглянулися на обличчя священиків, не помилували старців.
Наши глаза истомлены в напрасном ожидании помощи; со сторожевой башни нашей мы ожидали народ, который не мог спасти нас.
Ще як ми були, наші очі пропали надаремно, очікуючи нашу допомогу. Ми тільки й визирали [1] за народом, який не спасає.
А они подстерегали шаги наши, чтобы мы не могли ходить по улицам нашим; приблизился конец наш, дни наши исполнились; пришёл конец наш.
Ми полювали на наших малих, щоб нам не ходити по наших дорогах. Надійшов час наш, сповнилися дні наші, прийшов наш час.
Преследовавшие нас были быстрее орлов небесных; гонялись за нами по горам, ставили засаду для нас в пустыне.
Ті, що нас переслідували, стали швидшими за орлів неба, над горами ширяли, у пустелі на нас чатували.
Дыхание жизни нашей, помазанник Господень пойман в ямы их, тот, о котором мы говорили: «под тенью его будем жить среди народов».
Дух нашого обличчя — Господній помазаник, був схоплений в їхніх знищеннях, той, про якого ми сказали: У його тіні житимемо в народах.
Радуйся и веселись, дочь Едома, обитательница земли Уц! И до тебя дойдёт чаша; напьёшься допьяна и обнажишься.
Радій і веселися, дочко Ідумеї, що живеш на землі. І на тебе прийде Господня чаша, ти оп’янієш і виллєш.
Дщерь Сиона! наказание за беззаконие твоё кончилось; Он не будет более изгонять тебя; но твоё беззаконие, дочь Едома, Он посетит и обнаружит грехи твои.
Скінчилося твоє беззаконня, дочко Сіону. Не продовжуватиме тебе відселяти. Він навідався до твого беззаконня, дочко Едома, відкрив твої безбожності.