Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
Когда решено было плыть нам в Италию, то отдали Павла и некоторых других узников сотнику Августова полка, именем Юлию.
Коли було вирішено, що маємо відплисти в Італію, Павла і деяких інших в'язнів передали сотникові Августової когорти, що звався Юлій.
Мы взошли на Адрамитский корабль и отправились, намереваясь плыть около Асийских мест. С нами был Аристарх, Македонянин из Фессалоники.
Сівши на адрамітський корабель, який мав плисти попри міста азійські, ми вирушили. З нами був Аристарх, македонець із Солуня.
На другой день пристали к Сидону. Юлий, поступая с Павлом человеколюбиво, позволил ему сходить к друзьям и воспользоваться их усердием.
На другий день ми пристали до Сидону. Юлій обходився з Павлом по-людяному і дозволив йому навідатися до друзів і користуватися їхньою допомогою.
Отправившись оттуда, мы приплыли в Кипр, по причине противных ветров,
Відчаливши звідти, ми пливли попри Кіпр, бо вітри були противні,
и, переплыв море против Киликии и Памфилии, прибыли в Миры Ликийские.
і, перепливши море, що омиває Кілікію та Памфілію, причалили в Мирах Лікійських.
Там сотник нашёл Александрийский корабль, плывущий в Италию, и посадил нас на него.
Там же сотник знайшов олександрійський корабель, що плив в Італію, і посадив нас на нього.
Медленно плавая многие дни и едва поровнявшись с Книдом, по причине неблагоприятного нам ветра, мы подплыли к Криту при Салмоне.
Багато днів пливли ми поволі й насилу прибули до Кніду; коли ж вітер не допустив нас причалити, ми попливли попри Кріт коло Салмони.
Пробравшись же с трудом мимо него, прибыли к одному месту, называемому Хорошие Пристани, близ которого был город Ласея.
А пливучи з трудом попри неї, прибули до одного місця, що зветься Гарна Пристань, біля якої було місто Ласея.
Но как прошло довольно времени, и плавание было уже опасно, потому что и пост уже прошёл, то Павел советовал,
А як проминуло досить часу, і плавба вже стала небезпечною, бо й піст минув вже, Павло попереджав,
говоря им: мужи! я вижу, что плавание будет с затруднениями и с большим вредом не только для груза и корабля, но и для нашей жизни.
кажучи їм: «Я бачу, мужі, що плавання не обійдеться без шкоди й великої втрати не лише для вантажу та корабля, але й для нашого життя.»
Но сотник более доверял кормчему и начальнику корабля, нежели словам Павла.
Та сотник більше довіряв керманичеві і власникові судна, ніж словам Павла.
А как пристань не была приспособлена к зимовке, то многие давали совет отправиться оттуда, чтобы, если можно, дойти до Финика, пристани Критской, лежащей против юго-западного и северо-западного ветра, и там перезимовать.
Через те ж, що пристань не була вигідна на зимівлю, більшість була тієї думки, щоб вирушити звідти і, якщо можна, дістатися до Фініки, пристані крітської, що звернена на південний захід і на північний захід і перезимувати.
Подул южный ветер, и они, подумав, что уже получили желаемое, отправились, и поплыли поблизости Крита.
Якже подув легенький вітрець із полудня, вони, гадаючи, що здійснять свою думку, підняли котву і попливли близько попри Кріт.
Но скоро поднялся против него ветер бурный, называемый эвроклидон.
Та незабаром зірвався буревій, що зветься Евракілон.
Корабль схватило так, что он не мог противиться ветру, и мы носились, отдавшись волнам.
Ухопило корабель так, що він не міг іти проти вітру; ми пустилися навмання, і нас несло.
И, набежав на один островок, называемый Клавдой, мы едва могли удержать лодку.
Підпливши під якийсь маленький острів, що звався Клавда, нам ледве вдалося опанувати човен;
Подняв её, стали употреблять пособия и обвязывать корабль; боясь же, чтобы не сесть на мель, спустили парус и таким образом носились.
ми витягли його і вжили допоміжних заходів, обв'язуючи корабель. А боячися, щоб не попасти на Сирту, спустили вітрило, і так нас несло.
На другой день, по причине сильного обуревания, начали выбрасывать груз,
Наступного дня, через те, що буря сильно кидала нас, почали ми викидати вантаж,
а на третий мы своими руками побросали с корабля вещи.
а на третій — моряки власними руками повикидали знадіб'я корабельне в море.
Но как многие дни не видно было ни солнца, ни звёзд и продолжалась немалая буря, то наконец исчезала всякая надежда к нашему спасению.
А що ні сонця, ані зір не було видно вже кілька днів, та й буря люто налягала, ми втратили вже всяку надію на рятунок.
И как долго не ели, то Павел, став посреди них, сказал: мужи! надлежало послушаться меня и не отходить от Крита, чем и избежали бы сих затруднений и вреда.
Коли люди довго не їли, тоді Павло встав серед них і мовив: «Треба було, мужі, послухати мене й не кидати Кріту; так можна було б уникнути цієї небезпеки і шкоди.
Теперь же убеждаю вас ободриться, потому что ни одна душа из вас не погибнет, а только корабль.
А й тепер закликаю вас: Бадьортеся, ніхто бо з вас життя не втратить, лиш корабель (пропаде).
Ибо Ангел Бога, Которому принадлежу я и Которому служу, явился мне в эту ночь
Цієї ночі бо з'явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу,
и сказал: «не бойся, Павел! тебе должно предстать пред кесаря, и вот, Бог даровал тебе всех плывущих с тобою».
і сказав: Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з'явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою.
Посему ободритесь, мужи, ибо я верю Богу, что будет так, как мне сказано.
Тому бадьортеся, люди, бо я вірую Богові, що воно так буде, як було сказано мені.
В четырнадцатую ночь, как мы носимы были в Адриатическом море, около полуночи корабельщики стали догадываться, что приближаются к какой-то земле,
Чотирнадцята ж ніч настала, як нас кидало по Адрії; та коло півночі моряки здогадувалися, що якась земля зближається до них;
и, вымерив глубину, нашли двадцать сажен; потом на небольшом расстоянии, вымерив опять, нашли пятнадцать сажен.
тож кинули лот і було двадцять сажнів глибини. Відпливши трохи, знов кинули лот у море й було п'ятнадцять сажнів.
Опасаясь, чтобы не попасть на каменистые места, бросили с кормы четыре якоря, и ожидали дня.
Тоді, побоюючися, щоб не наскочити десь на якісь підводні скелі, ми кинули чотири котви з корми і вичікували, щоб настав день.
Когда же корабельщики хотели бежать с корабля и спускали на море лодку, делая вид, будто хотят бросить якоря с носа,
А що моряки намагались утекти з корабля і вже були спустили човен у море, вдаючи, ніби хочуть викинути котви з переду корабля,
Павел сказал сотнику и воинам: если они не останутся на корабле, то вы не можете спастись.
Павло сказав до сотника і вояків: «Якщо ці не зостануться на кораблі, ви не можете спастися.»
Тогда воины отсекли верёвки у лодки, и она упала.
Тоді вояки відтяли линви човна, тож він упав.
Перед наступлением дня Павел уговаривал всех принять пищу, говоря: сегодня четырнадцатый день, как вы, в ожидании, остаётесь без пищи, не вкушая ничего.
А як мало дніти, Павло запрошував усіх щось з'їсти: «Оце сьогодні, — казав, — чотирнадцятий день, як ви, ждучи, перебуваєте натще й не їсте нічого.
Потому прошу вас принять пищу: это послужит к сохранению вашей жизни; ибо ни у кого из вас не пропадёт волос с головы.
Тому, прошу вас щось з'їсти, бо йдеться тут про ваш рятунок. Ніхто з вас ані волосу із голови не втратить.»
Сказав это и взяв хлеб, он возблагодарил Бога перед всеми и, разломив, начал есть.
Сказавши це, взяв хліб, подякував перед усіма Богу і, розламавши, почав їсти.
Было же всех нас на корабле двести семьдесят шесть душ.
Було ж усього нас на кораблі двісті сімдесят шість душ.
Насытившись же пищею, стали облегчать корабль, выкидывая пшеницу в море.
А як наїлися, то заходились полегшувати корабель, кидаючи пшеницю в море.
Когда настал день, земли не узнавали, а усмотрели только некоторый залив, имеющий отлогий берег, к которому и решились, если можно, пристать с кораблём.
Коли настав день, моряки не розпізнали землі; вони лиш угледіли якусь затоку з побережжям, куди хотіли, по змозі, причалити кораблем.
И, подняв якоря, пошли по морю и, развязав рули и подняв малый парус по ветру, держали к берегу.
Вони відчепили котви й пустили їх у море; одночасно вони розв'язали деменні мотузки і, розпустивши проти вітру жаглик, пустилися на берег;
Попали на косу, и корабль сел на мель. Нос увяз и остался недвижим, а корма разбивалась силою волн.
а що потрапили на мілину між двома течіями, то корабель застряг. Ніс, врізавшися сильно, був нерухомий, а корму трощила навала хвиль.
Воины согласились было умертвить узников, чтобы кто-нибудь, выплыв, не убежал.
Вояки були тієї думки, щоб в'язнів убити, — аби ніхто з них не втік уплав.
Но сотник, желая спасти Павла, удержал их от сего намерения, и велел умеющим плавать первым броситься и выйти на землю,
Та сотник, що хотів урятувати Павла, стримав їх від того наміру і звелів тим, що вміли плавати, першими кидатись у воду й дістатися на сушу,