Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Огієнка
Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом.
А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
Верою познаём, что веки устроены словом Божиим, так что из невидимого произошло видимое.
Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
Верою Авель принёс Богу жертву лучшую, нежели Каин; ею получил свидетельство, что он праведен, как засвидетельствовал Бог о дарах его; ею он и по смерти говорит ещё.
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
Верою Енох переселён был так, что не видел смерти; и не стало его, потому что Бог переселил его. Ибо прежде переселения своего получил он свидетельство, что угодил Богу.
Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
А без веры угодить Богу невозможно; ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что Он есть, и ищущим Его воздаёт.
Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
Верою Ной, получив откровение о том, что ещё не было видимо, благоговея, приготовил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он весь мир, и сделался наследником праведности по вере.
Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
Верою Авраам повиновался призванию идти в страну, которую имел получить в наследие, и пошёл, не зная, куда идёт.
Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
Верою обитал он на земле обетованной, как на чужой, и жил в шатрах с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обетования;
Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,
ибо он ожидал города, имеющего основание, которого художник и строитель — Бог.
бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.
Верою и сама Сарра (будучи неплодна) получила силу к принятию семени, и не по времени возраста родила, ибо знала, что верен Обещавший.
Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.
И потому от одного, и притом омертвелого, родилось так много, как много звёзд на небе и как бесчислен песок на берегу морском.
Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.
Все сии умерли в вере, не получив обетований, а только издали видели оные, и радовались, и говорили о себе, что они странники и пришельцы на земле;
Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.
ибо те, которые так говорят, показывают, что они ищут отечества.
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.
И если бы они в мыслях имели то отечество, из которого вышли, то имели бы время возвратиться;
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.
но они стремились к лучшему, то есть к небесному; посему и Бог не стыдится их, называя Себя их Богом: ибо Он приготовил им город.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
Верою Авраам, будучи искушаем, принёс в жертву Исаака и, имея обетование, принёс единородного,
Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,
о котором было сказано: «в Исааке наречётся тебе семя».
що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.
Ибо он думал, что Бог силён и из мёртвых воскресить, почему и получил его в предзнаменование.
Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.
Верою в будущее Исаак благословил Иакова и Исава.
Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.
Верою Иаков, умирая, благословил каждого сына Иосифова и поклонился на верх жезла своего.
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
Верою Иосиф, при кончине, напоминал об исходе сынов Израилевых и завещал о костях своих.
Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.
Верою Моисей по рождении три месяца скрываем был родителями своими, ибо видели они, что дитя прекрасно, и не устрашились царского повеления.
Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.
Верою Моисей, придя в возраст, отказался называться сыном дочери фараоновой,
Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.
и лучше захотел страдать с народом Божиим, нежели иметь временное греховное наслаждение,
Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.
и поношение Христово почёл большим для себя богатством, нежели Египетские сокровища; ибо он взирал на воздаяние.
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
Верою оставил он Египет, не убоявшись гнева царского, ибо он, как бы видя Невидимого, был твёрд.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.
Верою совершил он Пасху и пролитие крови, дабы истребитель первенцев не коснулся их.
Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
Верою перешли они Чермное море, как по суше, — на что покусившись, Египтяне потонули.
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.
Верою пали стены Иерихонские, по семидневном обхождении.
Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.
Верою Раав блудница, с миром приняв соглядатаев (и проводив их другим путём), не погибла с неверными.
Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
И что ещё скажу? Недостанет мне времени, чтобы повествовать о Гедеоне, о Вараке, о Самсоне и Иеффае, о Давиде, Самуиле и (других) пророках,
І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,
которые верою побеждали царства, творили правду, получали обетования, заграждали уста львов,
що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,
угашали силу огня, избегали острия меча, укреплялись от немощи, были крепки на войне, прогоняли полки чужих;
силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;
жёны получали умерших своих воскресшими; иные же замучены были, не приняв освобождения, дабы получить лучшее воскресение;
жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;
другие испытали поругания и побои, а также узы и темницу,
а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.
были побиваемы камнями, перепиливаемы, подвергаемы пытке, умирали от меча, скитались в милотях и козьих кожах, терпя недостатки, скорби, озлобления;
Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
те, которых весь мир не был достоин, скитались по пустыням и горам, по пещерам и ущельям земли.
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.
И все сии, свидетельствованные в вере, не получили обещанного,
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,