Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
І відповів Йов і сказав:
      Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
      А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати.
      Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував з'упокоєн?
      Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
      Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
      Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
      Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
      Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї;
      Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
      Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
      Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
      Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
      Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
      Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
      Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
      Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
      Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
      Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
      Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
      Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
      Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
      Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
      Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
      Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
      Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
      Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
      То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
      А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
      Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
      То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
      Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
      І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
      Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
      А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
      ← (Йова 8) | (Йова 10) →