Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →