Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Турконяка
Между домом Саула и домом Давида велась продолжительная война. Давид становился сильнее и сильнее, а дом Саула всё больше ослабевал.
І довготривалою була війна між домом Саула та між домом Давида. І дім Давида поступав уперед і зміцнявся, а дім Саула відступав і слабшав.
У Давида родились сыновья в Хевроне. Первенец его был Амнон от Ахиноамы Изреелитянки.
У Хевроні в Давида народилися сини: його первородний був Амнон від Ахінооми з Єзраела,
Второй сын — Далуиа был от Авигеи, вдовы Навала Кармилитянина. Третий — Авессалом, сын Маахи, дочери Фалмая, царя Гессурского.
його другий син — Далуя від Авіґеї, кармилійки, і третій — Авесалом, син Маахи, дочки Толмії, царя Ґесіра,
Четвёртый сын — Адония, сын Агиффы. Пятый — Сафатия, сын Авиталы.
і четвертий — Орнія, син Фенґіти, і п’ятий — Саватія від Авітали,
Шестой — Иефераам. Его матерью была Эгла, жена Давида. Эти шестеро сыновей родились у Давида в Хевроне.
і шостий — Єтераама, від Еґли, жінки Давида. Вони народилися в Давида в Хевроні.
Пока дома Саула и Давида враждовали между собой, Авенир становился более и более влиятельным в доме Саула.
І сталося, коли була війна між домом Саула і між домом Давида, то Авенир був тим, хто утримував дім Саула.
У Саула была наложница, по имени Рицпа, дочь Айя. И сказал Иевосфей Авениру: "Почему ты спал с наложницей моего отца?"
У Саула була наложниця Ресфа, дочка Яла. І Мемфівостей, син Саула, сказав до Авенира: Як це ти ввійшов до наложниці мого батька?
Авенир очень разгневался на слова Иевосфея и сказал: "Разве я собачья голова у Иуды? Я оказал милость Саулу, его семье и его друзьям. Я не предал тебя в руки Давида. А ты сейчас обвиняешь меня в грехе из-за женщины.
І Авенир дуже розлютився через слова Мемфівостея. І сказав йому Авенир: Хіба я є псячою головою? Сьогодні я вчинив милосердя з домом твого батька Саула, а також з братами і знайомими, і не перейшов до дому Давида, а ти сьогодні шукаєш у мене несправедливості через жінку!
Я обещаю — я сделаю, чтобы сбылось всё, что сказал Господь.
Це нехай учинить Бог Авенирові, і це нехай йому додасть, бо так, як поклявся Господь Давидові, так учиню йому в цей день,
Господь сказал, что отнимет царство у дома Саула и отдаст его Давиду. Господь укрепит трон Давида над Израилем и Иудеей, от Дана до Вирсавии. И пусть Бог накажет меня, если я этого не сделаю!"
щоб забрати царство від дому Саула й підняти престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дана аж до Вирсавії!
Иевосфей не мог возразить Авениру, ибо боялся его.
Мемфівостей не зміг більше відповісти Авенирові й слова, тому що боявся його.
Авенир отправил послов к Давиду сказать: "Чья это земля? Заключи со мной союз, и я помогу тебе стать правителем над всем народом Израиля".
І Авенир відразу відіслав послів до Давида в Телам, де він перебував, кажучи: Склади зі мною твій завіт, і ось моя рука з тобою, щоби повернути до тебе весь дім Ізраїля.
Давид ответил: "Хорошо, я заключу с тобой союз, но прошу тебя об одном: я не встречусь с тобой, если ты не приведёшь ко мне Мелхолу, дочь Саула".
І сказав Давид: Добре, я складу з тобою завіт, тільки я в тебе прошу одну річ, кажучи: Не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Мелхолу, дочку Саула, коли ти прийдеш побачити моє обличчя.
Затем Давид отправил послов к Иевосфею, сыну Саула, сказать: "Отдай мне мою жену Мелхолу, которая была обещана мне. Я заплатил за неё сотней филистимских краеобрезаний".
І відіслав Давид послів до Мемфівостея, сина Саула, кажучи: Віддай мені мою жінку Мелхолу, яку я отримав за сто крайніх плотей филистимців!
И послал Иевосфей людей, чтобы забрать её от мужа Фалтия, сына Лаишева.
І послав Мемфівостей, і взяв її в її чоловіка, у Фалтіїла, сина Селли.
Муж Мелхолы пошёл с ней. Плача, провожал он её до Бахурима. Но Авенир сказал Фалтию: "Возвращайся домой!" И тот возвратился.
Її чоловік ішов з нею, плачучи за нею, аж до Варакіма. І сказав йому Авенир: Іди, повернися! І той повернувся.
Авенир обратился к старейшинам Израиля и сказал: "Вы хотели, чтобы Давид был царём над вами.
І промовив Авенир до старійшин Ізраїля, кажучи: Учора й третього дня ви шукали Давида, щоб царював над вами.
Сделайте это сейчас! Господь говорил о Давиде, когда сказал: "Через раба моего Давида Я спасу Мой народ Израиля от руки филистимлян и от руки всех врагов его"".
Тепер же вчиніть, бо Господь говорив до Давида, кажучи: Рукою мого раба Давида спасу Ізраїля з руки филистимців і з руки всіх їхніх ворогів.
То же Авенир сказал и вениамитянам. Затем он пошёл в Хеврон рассказать Давиду всё, что хотели сделать Израиль и вся семья Вениамина.
І заговорив Авенир до вух Веніаміна. І пішов Авенир, щоб говорити до вух Давида в Хевроні все, що милим було в очах Ізраїля і в очах усього дому Веніаміна.
Когда Авенир и с ним двадцать человек пришли в Хеврон, Давид устроил для них пир.
І прийшов Авенир до Давида в Хеврон, а з ним — двадцять мужів. А Давид зробив бенкет Авенирові та мужам, які з ним.
И сказал Авенир Давиду: "Разреши мне пойти и собрать к господину моему царю весь народ Израиля, и они вступят с тобой в соглашение, и ты будешь править над ними, как душа твоя желает". Давид отпустил Авенира, и тот ушёл с миром.
І промовив Авенир до Давида: Встану і піду, і зберу до мого володаря-царя весь Ізраїль, і складу з тобою завіт, і царюватимеш над усіма, над чим бажає твоя душа. І Давид відіслав Авенира, і він пішов у мирі.
Иоав и слуги Давида вернулись из похода и принесли с собой много добра, захваченного у врагов. Но Авенира уже не было с Давидом в Хевроне, так как Давид отпустил его, и он ушёл с миром.
І ось слуги Давида та Йоав приходили з подорожі й несли із собою численну здобич. Авенира не було з Давидом у Хевроні, бо він відіслав його і відпустив у мирі.
Когда Иоав и всё войско, ходившее с ним, пришли, ему сказали, что к царю приходил Авенир, сын Нира, и что царь отпустил его с миром.
Йоав і все його військо прийшли, і сповістили Йоавові, кажучи: До Давида приходив Авенир, син Нира, і він його відіслав, і той відійшов у мирі.
Иоав пришёл к царю и сказал: "Что же ты сделал? К тебе приходил Авенир, а ты дал ему уйти! Почему?
І ввійшов Йоав до царя, і сказав: Що це вчинив ти? Ось до тебе приходив Авенир, тож навіщо ти його відіслав, і він відійшов у мирі.
Ты знаешь Авенира, сына Нира. Он приходил обмануть тебя. Он приходил узнать выходы твои и входы и разведать о том, что ты делаешь".
Хіба ти не знаєш злоби Авенира, сина Нира, що він прийшов, щоб тебе обманути і пізнати твій вихід і твій вхід, і пізнати все, що ти чиниш?
Иоав ушёл от Давида и послал гонцов за Авениром, и они привели его от родника Сира. Но Давид ничего не знал об этом.
І повернувся Йоав від Давида, і відіслав послів за Авениром, і повертають його від джерела Сеірама. А Давид не знав.
Когда Авенир возвратился в Хеврон, Иоав отвёл его внутрь ворот, чтобы поговорить с ним наедине. И там Иоав поразил Авенира в живот, и Авенир умер за кровь Асаила, брата Иоава.
І повернувся Авенир у Хеврон, і звернув його Йоав на сторону від брами, щоб говорити з ним, роблячи засідку, а там ударив його в живіт, і він помер за кров Асаїла, брата Йоава.
Позже, когда Давид услышал об этом, он сказал: "Невинен я и царство моё вовек перед Господом в смерти Авенира, сына Нира.
Після цього почув Давид і сказав: Невинний я і моє царство перед Господом навіки за кров Авенира, сина Нира.
Иоав и вся семья его отца отвечают за это. Пусть дом Иоава никогда не остаётся без прокажённого, или опирающегося на посох, или падающего от меча, или не имеющего хлеба!"
Нехай зійде вона на голову Йоава і на весь дім його батька, і в домі Йоава хай не переведеться той, хто має хворобливі виділення, і прокажений, хто тримає палицю, і хто поляже від меча, і кому бракує хліба!
Иоав и брат его Авесса убили Авенира за то, что он убил их брата Асаила в сражении у Гаваона.
А Йоав і його брат Авесса зробили засідку на Авенира за те, що він убив Асаїла, їхнього брата, у Ґаваоні на війні.
Затем Давид сказал Иоаву и всем, кто был с ним: "Разорвите свои одежды, оденьтесь в одежды печали и оплакивайте Авенира". Царь Давид шёл за гробом.
І промовив Давид до Йоава і до всього народу, який з ним: Роздеріть ваш одяг і підпережіться мішковиною, і оплакуйте Авенира! І цар Давид ішов за марами.
Когда хоронили Авенира в Хевроне, царь громко плакал у могилы Авенира, а вместе с ним плакал и весь народ.
І ховають Авенира в Хевроні. Цар підвищив свій голос і заплакав над його гробницею, і весь народ плакав над Авениром.
Царь оплакивал Авенира и пел песню печали: "Должен ли был Авенир умереть, как глупец?
І заплакав цар над Авениром, і сказав: Хіба смертю Навала [1] помирає Авенир?
Руки твои не были связаны, и ноги твои не были в оковах. Нет, Авенир, ты пал от руки злодея". И весь народ снова стал оплакивать Авенира.
Твої руки не були зв’язані, твої ноги — не в колодках. Не прийшов ти, як Навал, ти впав перед синами несправедливості! І весь народ зібрався оплакувати його.
Весь день люди приходили к Давиду и предлагали ему что-нибудь поесть. Но Давид дал клятву, сказав: "Пусть Бог накажет меня и принесёт мне много бед, если до захода солнца я притронусь к хлебу или другой еде".
І прийшов увесь народ вмовити Давида їсти хліб, коли ще був день, та Давид поклявся, кажучи: Це нехай учинить мені Бог, і це додасть, коли до заходу сонця скуштую хліба чи будь-чого!
И весь народ узнал об этом, и понравилось им это, как нравилось всё, что делал царь.
І весь народ пізнав, і милим було перед ними все, що зробив цар перед народом.
В тот день все иудеи и весь Израиль поняли, что царь не принимал участия в убийстве Авенира, сына Нира.
І пізнав увесь народ і весь Ізраїль у той день, що не від царя вийшов наказ убити Авенира, сина Нира.
И сказал царь своим людям: "Вы знаете, что сегодня в Израиле пал великий вождь.
І промовив цар до своїх слуг: Хіба ви не знаєте, що великий проводир у цей день упав у Ізраїлі,