Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
Езекия, сын Ахаза, царь Иудейский, стал царём в третий год царствования Осии, сына Илы, царя Израильского.
На третьому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, став Єзекія, син Ахаза, юдейським царем.
Езекии было двадцать пять лет, когда он стал царём. Он правил в Иерусалиме двадцать девять лет. Мать его звали Ави, дочь Захарии.
Було йому 25 років, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Авія, дочка Захарії.
Езекия делал то, что Господь считал правильным, и поступал, как его предок Давид.
Він чинив те, що Господеві було довподоби, цілком так, як чинив Давид, його предок.
Езекия уничтожил высоты, разбил священные камни, срубил столбы Ашеры. Он разбил на куски бронзового змея, которого сделал Моисей, потому что до тех пор израильтяне продолжали воскурять ему фимиам. Этот змей назывался "Нехуштан".
Він зніс узвишшя, розбив кам'яні стовпи, порубав ашери, розторощив мідного змія, що зробив був Мойсей, бо того часу сини Ізраїля кадили йому й звали його Нахуштан.
Езекия надеялся на Господа, Бога Израиля. Такого, как Езекия, не было среди всех царей Иудейских ни до него, ни после него.
Він уповав на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма юдейськими царями, ні після нього, ні перед ним.
Он был очень предан Господу. Он не переставал следовать за Господом. Он соблюдал все заповеди, какие Господь дал Моисею.
Він був відданий Господеві й не відступав від нього, а пильнував заповіді його, що Господь заповідав Мойсеєві.
И Господь был с Езекией. Ему сопутствовал успех во всём, что бы он ни делал. Езекия отделился от царя Ассирийского и перестал служить ему.
Тому й Господь був з ним, і за що б він не брався, йому щастило. Він повстав проти асирійського царя й перестав йому служити.
Езекия поразил все филистимские города до Газы и в городах вокруг неё, от сторожевой башни до укреплённого города.
Він побив філістимлян аж до Гази, аж до її границь, від вартових башт аж до міст-твердинь.
Салманассар, царь Ассирийский, пошёл воевать против Самарии. Его войско окружило город в четвёртый год царствования царя Езекии. Это был также седьмой год царствования Осии, сына Илы, царя Израильского.
На четвертому році царя Єзекії, тобто на сьомому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, вирушив Салманассар, асирійський цар, проти Самарії, обложив її
В конце третьего года ассирийцы захватили Самарию. Самария была взята в шестой год царствования Езекии, царя Иудейского. Это был также девятый год царствования Осии, царя Израильского.
і здобув її. По 3 роках, тобто на шостому році Єзекії, а на дев'ятому році Осії, ізраїльського царя, Самарію здобуто.
Царь Ассирийский захватил израильтян и переселил их в Ассирию. Он поселил их в Халахе и в Хаворе (река Гозан), и в городах Мидийских
І виселив асирійський цар Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані та по мідянських містах,
за то, что израильтяне не подчинялись Господу, Богу своему. Они нарушили завет Господа. Они не подчинялись заповедям Моисея, раба Господа. Они не слушали завета Господа и не исполняли его.
бо вони не слухали голосу Господа, Бога свого, і порушували його союз. З усього, що заповідав Мойсей, слуга Господній, вони не слухали й не робили нічого.
В четырнадцатый год царствования Езекии Сеннахирим, царь Ассирийский, пошёл воевать против всех укреплённых городов Иудеи и захватил их.
На чотирнадцятому році царя Єзекії двигнувся Санхериб, асирійський цар, проти усіх укріплених юдейських міст і опанував їх.
И отправил Езекия, царь Иудейский, посланника к царю Ассирийскому в Лахис сказать: "Я виноват. Оставь меня в покое, и я заплачу тебе столько, сколько ты захочешь". И царь Ассирийский велел Езекии, царю Иудейскому, заплатить триста талантов серебра и тридцать талантов золота.
Тоді Єзекія, юдейський цар, послав до асирійського царя в Лахіш, сказати: “Я провинився. Іди назад від мене, і я принесу тобі все, що накладеш на мене.” І наклав асирійський цар на Єзекію, юдейського царя, 300 талантів срібла й 30 талантів золота.
Езекия отдал всё серебро, которое было в храме Господа и в сокровищницах царских палат.
Єзекія віддав усе срібло, що знайшлось у Господньому храмі й у скарбницях царського палацу.
В то время Езекия, царь Иудейский, снял золото, которым он позолотил двери храма Господа и дверные столбы, и отдал его царю Ассирийскому.
Того ж часу зняв Єзекія золото з дверей і одвірків Господнього храму, що Єзекія, юдейський Цар, поклав був золотом; і віддав його асирійському цареві.
Царь Ассирийский послал своих трёх наиболее важных начальников с большим войском из Лахиса к царю Езекии в Иерусалим. Они пришли к Иерусалиму и остановились у водопровода верхнего пруда, на дороге к полю Мойщика.
Та асирійський цар послав із Лахішу в Єрусалим до царя Єзекії головного отамана, головного урядовця й головного підчашого з великим військом. Пішли вони, підійшли під Єрусалим і стали коло водогону вищого ставу, що на дорозі до поля шаповала.
Они позвали царя, и вышли к ним Елиаким, сын Хелкии, начальник царских палат, Савна — секретарь и Иоах, сын Асафа, протоколист.
І кликали вони царя. Вийшов до них Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник.
Один из начальников сказал им: "Скажите Езекии, что говорит великий царь, царь Ассирийский: На что ты надеешься?
Головний підчаший до них промовив: “Скажіть там Єзекії: Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за надія, на яку ти так покладався?
Ты говорил, что у тебя есть умение и сила. Но у тебя лишь пустые слова. На кого же ты надеешься, что восстал против меня?
Гадаєш, що пусті слова можуть бути на війні замість розумної ради й сили? На кого ото покладаєшся, що збунтувався проти мене?
Ты надеешься на Египет, на эту надломленную трость! Если человек обопрётся на эту трость, она проколет ему руку и поранит его! Таков и фараон, царь Египетский, для всех доверяющих ему.
О, знаю: Ти покладаєшся на оту опору з надламаної тростини, на Єгипет, що кожному, хто на неї обіпреться, заб'ється в руку і її проколе. Отакий фараон, єгипетський цар, для всіх, що покладаються на нього.
Может быть, вы скажете: "Мы надеемся на Господа, Бога нашего". Но я знаю, что Езекия убрал высоты и алтари, где люди поклонялись Господу, и сказал людям Иудеи и Израиля: "Вы должны поклоняться только перед этим алтарём в Иерусалиме".
Коли ж ви мені скажете: Ми на Господа, Бога нашого, покладаємось, — то чи це ж не той самий, що його узвишшя та жертовники позносив Єзекія, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед цим тільки жертовником, в Єрусалимі, маєте поклонятись?
А теперь заключи договор с моим господином, царём Ассирийским. Я дам тебе две тысячи коней, если ты сможешь найти для них всадников.
Тож бийся об заклад з моїм паном, асирійським царем: я дам тобі 2 000 коней, коли спроможешся дістати до них верхівців.
Тебе не одолеть даже одного из низших командиров моего господина! Ты зависишь от Египта и надеешься, что он даст тебе колесницы и всадников!
І де вже тобі приневолити до відступу хоч би й одного з найменших слуг мого пана? Та ти покладаєшся на Єгипет заради колісниць та комонних!
И разве не по воле Господа Я пришёл разрушить Иерусалим! Господь сказал мне: "Пойди против этой страны и разрушь её!""
Хіба ж я без Господньої волі прийшов на це місце, щоб його спустошити? Господь сказав мені: Іди проти цієї землі й спустош її!”
Тогда Елиаким, сын Хелкии, и Севна, и Иоах сказали ассирийскому начальнику: "Говори с нами по-арамейски. Мы понимаем этот язык. Не говори с нами по-иудейски, потому что люди на стене могут услышать нас".
Тоді Еліяким, син Хілкії, Шевна та Йоах сказали головному підчашому: “Розмовляй, будь ласка, з твоїми рабами по-арамійському, бо ми розуміємо цю мову; не говори до нас по-юдейському, щоб не розуміли люди, оті на мурі.”
Но ассирийский начальник сказал им: "Мой господин послал меня говорить не только с тобой и с твоим господином. Я также обращаюсь и к людям, которые сидят на стене! Они будут есть свой помёт и пить свою мочу вместе с вами".
А головний підчаший їм на те: “Хіба мій пан послав мене до твого пана й до тебе, щоб ці слова сказати, а не до тих людей, що сидять на мурі, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?”
Затем начальник громко крикнул по-иудейски: "Слушайте слово великого царя, царя Ассирийского!
І виступив головний підчаший і крикнув на ввесь голос по-юдейському й промовив: “Слухайте слово великого царя, асирійського царя!
Царь говорит: "Не дайте Езекии обмануть вас! Он не может спасти вас от руки моей!
Нехай вас Єзекія не зводить, бо він не зможе визволити вас із моєї руки.
Не дайте Езекии заставить вас довериться Господу, когда он говорит: "Господь спасёт нас! Этот город не будет отдан в руки царя Ассирийского!"
Нехай Єзекія не подає надії на Господа, кажучи: Господь напевно визволить нас, це місто не потрапить у руки асирійському цареві.
Не слушайте Езекию". Царь Ассирийский говорит: "Примиритесь со мной и выйдите ко мне. Тогда каждый из вас будет есть свой виноград и свой инжир, и каждый будет пить воду из своего колодца.
Не слухайте Єзекії, бо так говорить асирійський цар: Зробіть мир зо мною, піддайтеся мені, і кожний їстиме свій виноград і смокви й питиме із своєї ритви,
Так будет, пока я не приду и не возьму вас в землю, такую же, как ваша земля. Это земля зёрен и молодого вина, земля хлеба и виноградников, земля оливковых деревьев и мёда. Тогда вы будете жить и не умрёте. Но не слушайте Езекию! Он пытается обмануть вас, говоря: "Господь спасёт нас!"
покіль я прийду й заберу вас у таку землю, як ваша, у землю, багату на пшеницю й на вино, землю, багату на хліб і на виноград, у землю маслин і меду, і будете жити, не помрете. Тож не слухайте Єзекії, бо він вас зводить, кажучи: Господь вас визволить!
Спас ли хоть один из богов других народов их от царя Ассирийского? Нет?
Хіба боги народів визволили, кожен свою землю, з рук асирійського царя?
Где боги Емафа и Арпада? Где боги Сепарваима, Ены и Иввы? Спасли ли они Самарию от моей руки? Нет!
Де боги Хамату й Арфаду? Де боги Сефарваїму, Єни й Івви? Де боги Самарії? Чи ж визволили вони Самарію з моєї руки?
Спас ли хоть один из богов других стран свою землю от моей руки? Нет! Так сможет ли Господь спасти Иерусалим от меня? Нет!""
Котрий з усіх богів земель визволив свою землю з моєї руки? І Господь мав би визволити Єрусалим з моєї руки?”
Но народ молчал. Они не сказали начальнику ни слова в ответ, потому что царь Езекия приказал им: "Не отвечайте ему".
Мовчав народ, не відповідав йому ні слова бо такий був наказ від царя: “НЕ відповідайте йому.”
И пришёл Елиаким, сын Хелкии, начальник царских палат, и Севна, секретарь, и Иоах, сын Асафа, протоколист, к Езекии. Одежда на них была разодрана. И пересказали они Езекии слова Ассирийского начальника.
А Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник, прийшли з роздертою одежею до Єзекії та й донесли йому слова головного підчашого.