Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Я ненавижу жизнь мою и потому не сдерживаю жалоб. Душа моя горька, я буду говорить.
Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі!
Скажу я Богу: "Не обвиняй меня во зле, скажи мне: что я плохого сделал? Что Ты мне можешь предъявить?
Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?
Неужто рад Ты угнетать и презирать дело рук Твоих. Иль, может быть, Ты счастлив тем, что злые люди свои вынашивают планы?
Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?
Господь, разве у Тебя человеческие глаза, и Ты видишь так, как видит человек?
Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну?
И коротка ли жизнь Твоя, как наша? Мала Тебе, как нам она мала? Нет! Где же знать Тебе, что значит жизнь?
Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа,
Ты знаешь — не виновен я, но спасти меня никто не сможет от Тебя?
хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?
Бог, Твои руки создали меня и форму телу моему придали. Но теми же руками меня Ты губишь.
Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.
Бог, вспомни, Ты меня из глины сделал. Вернёшь ли в глину Ты меня опять?
Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.
Ты вылил меня словно молоко, теперь же крутишь, словно кто-то сыр готовит.
Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?
Ты собрал воедино мои кости и мышцы, Ты одел меня плотью и кожей покрыл.
Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.
Ты дал мне жизнь, Ты очень был добр ко мне, Ты был заботлив и за духом моим следил.
Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.
Но вот что в сердце Ты Своём таил, я знаю — это в Твоём сердце было, да, знаю, что в мыслях у Тебя.
А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе:
Когда б грешил я, меня б Ты видел и не оставил бы без наказанья за вину.
якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш.
Когда грешу, я проклят. Когда же поступаю праведно, Ты не даёшь мне головы поднять. Наполнен я стыдом, ибо Ты видишь унижение моё.
Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм!
Когда я горд успехами моими, Ты, как за львом, охотишься за мной. Своё могущество показываешь вновь.
А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся:
Всегда есть у Тебя, тот кто доказать мою неправоту способен. Твой гнев против меня ещё сильнее, против меня Ты войско новое пошлёшь.
поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш.
Зачем же, Бог, Ты дал родиться мне? Мне б раньше умереть, чем кто меня увидел.
І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б,
Как бы хотел я никогда не жить, чтоб сразу из утробы материнской меня в могилу унесло!
як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу.
Конец мой близок. Дай мне покой и одного оставь. Дай я порадуюсь остаткам жизни
Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи,
пред тем, как отойду туда, откуда нет возврата, — в пространство темноты и смерти.
поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні,