Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
Но теперь надо мною смеются те, кто младше меня, чьих отцов не удостоил бы я быть псами, пасущими моих овец.
«А тепер глузують з мене менші віком від мене,
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
Что мне до силы их рук, если она из них ушла?
Ба й сила рук їхніх навіщо була б мені здалася?
Міць їхня ж цілковито заниділа.
Міць їхня ж цілковито заниділа.
Измученные голодом и жаждой, они бродят ночами по выжженной земле и мрачным пустырям.
З-за браку страви та страшного голоду
вони гризли у степу коріння;
їхня мати — пустка та пустиня.
вони гризли у степу коріння;
їхня мати — пустка та пустиня.
Они ощипывают горькие травы, и хлеб для них — коренья дрока.
Вони мальвію й листя на кущах збирали,
коріння з дроку — це хліб їхній.
коріння з дроку — це хліб їхній.
Их собственный народ изгнал, на них кричали, словно на воров.
Їх із громади проганяли,
на них гукали, наче на злодіїв.
на них гукали, наче на злодіїв.
Им остаётся жить лишь в пересохших руслах рек, среди камней и рытвин.
Вони жили у байраках при потоках,
у земних печерах та по скелях.
у земних печерах та по скелях.
Они рыдают у кустов колючих и жмутся к ним.
Вони ревіли поміж кущами,
під будяками тулилися в купу.
під будяками тулилися в купу.
Они — без имени толпа, изгнанники, отверженные всеми.
Рід упосліджених, нащадки безіменних,
вигнані з землі!
вигнані з землі!
И теперь их сыновья смеются и поют песни про меня, и моё имя для них — ругательное слово.
І нині я став їхньою піснею,
зробився байкою їхньою!
зробився байкою їхньою!
Они презирают меня и держатся в стороне, не раздумывая, плюют в лицо мне.
Вони гидують мною, тікають геть від мене,
не стримуються мені плювати в вічі.
не стримуються мені плювати в вічі.
Теперь, когда Бог порвал тетиву у лука моего, и унизил меня, они не сдерживаются в присутствии моём.
Що він розв'язав мій мотуз і мене понизив,
то вони розгнуздуються передо мною.
то вони розгнуздуються передо мною.
Они набрасываются на меня с правой стороны, сбивают с ног, Я чувствую себя, как город осаждённый, как будто строят земляные валы против стен моих.
Праворуч від мене підводиться ота наволоч,
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.
Они охраняют все дороги, чтобы я не мог убежать, они травят меня, не прибегая к помощи других.
Вони зіпсували мені стежку на мою погибель;
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
Как через пролом в стене они пришли, они спешат и камни сыплют на меня.
Мов крізь пролом широкий, прибувають,
викочуються з-під руїн.
викочуються з-під руїн.
Я содрогаюсь от страха, моё достоинство как ветром унесло, и, как облака, исчезла безопасность.
Великий страх напав на мене,
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара.
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара.
Теперь моя жизнь на излёте, дни страданий меня захватили.
І душа моя нині ниє в мені,
дні смутку мене посіли.
дні смутку мене посіли.
Ночью болят мои кости, и боль моя никогда не утихает.
Уночі крутить мені у костях,
жили мої не дають мені спочити.
жили мої не дають мені спочити.
Господь схватил меня за воротник и изорвал на мне одежду.
Він потужно схопив мене за одежу,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
Он в грязь меня забросил и стал я вровень с пылью, с пеплом.
кинув мене в болото,
і я взявся попелом та пилом.
і я взявся попелом та пилом.
Я взываю к Тебе, Господи, но Ты не отвечаешь, встаю, чтобы молиться, но Ты не слушаешь.
Кричу до тебе, та ти мені не відповідаєш;
встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
Господи, Ты стал безжалостным ко мне, и силу мне во вред употребляешь.
Став єси до мене жорстоким,
твоєю сильною рукою мене бичуєш.
твоєю сильною рукою мене бичуєш.
Ты меня поднял и на сильный ветер бросил, Ты в бурю кидаешь меня из стороны в сторону.
Здіймаєш мене вітром летіти,
в бурі спускаєш мене вниз водою.
в бурі спускаєш мене вниз водою.
Я знаю, Ты к смерти приведёшь меня, в тот дом, куда должны идти все живущие.
Знаю, що ти ведеш мене до смерти,
дому, де збираються всі живучі.
дому, де збираються всі живучі.
Но ведь никто же руку не поднимет на того, кто уже унижен и о пощаде просит.
Але я не здіймав руки на сіромаху,
як він кричав до мене у своєму горі.
як він кричав до мене у своєму горі.
Не плакал ли я о тех, кого беда настигла, и разве не скорбел за бедных?
Чи ж я не плакав над тим, кому живеться тяжко?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
Надежда на лучшее не оправдалась, и вместо света тьма пришла.
Я сподівався щастя — і прийшло лихо;
я чекав світла — і наступила пітьма!
я чекав світла — і наступила пітьма!
Страдания и боль не прекратятся, их много будет в будущем моём.
Нутро моє кипить, не угаває:
дні смутку надійшли на мене.
дні смутку надійшли на мене.
Я стал весь чёрный, но не от солнца, стою перед людьми, о помощи кричу.
Ввесь ходжу почорнілий, без сонця;
встаю, кричу серед громади.
встаю, кричу серед громади.