Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
С Иерусалимом говорите по-доброму, возвестите, что окончилась его пора служения, он цену заплатил за все свои грехи". Господь за каждый грех воздал ему вдвойне.
Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!
Послушайте вопиющего в пустыне: "Готовьте путь для Господа, дорогу в пустыне сделайте прямой для Бога нашего.
Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому!
Заполните долины, разровняйте холмы и горы, выпрямите всю кривизну дорог, чтоб мягким стало твёрдое.
Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну!
И явится тогда Господняя Слава, и все её увидят. Ибо Сам Господь сказал так".
І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́!
Голос сказал: "Возвещай!" И человек спросил: "О чём мне возвещать?" Ответил голос: "Все люди, как трава, и доброта — цветы среди травы.
Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:
Дыхание Господнее сушит травы, и травы умирают. Так и люди.
трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:
Трава засохнет и цветы завянут, но слово Бога нашего пребудет вовеки".
Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!
Сион, у тебя есть новость для всех, взойди на высокую гору и громко её прокричи. Иерусалим, хороша твоя весть, не бойся, и всем городам поведай о ней: "Смотрите, вот Бог ваш!"
На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
Господь, мой Создатель, идёт в Своей силе, которою Он управляет людьми. Он людям награду несёт, она — Его воздаяние людям.
Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його.
Как стадо овец ведёт за собой пастух, так Господь поведёт народ Свой и силой Своей руки всех вместе овец соберёт. Ягнят Он будет на руки брать, и матери их будут рядом.
Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде!
Кто пригоршнями океаны измерял, вершками кто измерил небо, кто чашею весь прах измерил, кто взвесил на весах холмы и горы? Господь!
Хто во́ди помі́ряв своєю долонею, а п'я́дею ви́міряв небо, і трети́ною міри обняв пил землі, і гори ті зва́жив ваго́ю, а взгі́р'я — шалька́ми?
Кто указывал Господнему Духу, что Ему делать, кто учил всё сделать так, как сделал Он?
Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́?
Просил ли помощи Господь, учил ли кто-нибудь Его добру и справедливости, иль мудрости и знаниям? Нет, всё Господь знал Сам.
З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної?
Взгляни, народы словно капли в ведре, и если б взял Господь и на весы Свои поставил все народы, они б на тех весах пылинкой были.
Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку!
Ливанских кедров всех не хватит, чтоб сжечь для Господа на жертвенном огне, и всех животных не хватит, чтобы в жертву принести.
I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!
Ничто народы мира перед Ним, и ничего не стоят перед Богом.
Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею.
С чем Господа вы можете сравнить? Способны ли Его себе представить? Нет, и ещё раз нет.
І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним?
Но есть такие, кто из дерева иль камня изображение делает и богом зовёт его, они наносят позолоту, серебряные вешают цепочки.
Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́.
Находят дерево, которое гниенью не поддаётся, и искусный резчик устойчивого идола творит.
Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється.
Вы правду знаете, не так ли? Вы слышали, конечно же, вам было сказано давно и стало вам понятно, кто Творец земли!
Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі?
Господь есть Бог Единый, восседает Он наверху, над нашею орбитой, и люди словно саранча пред Ним. Он небеса распахивает, как одежду нежную, раскидывает их подобием шатра, где жить возможно.
Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання.
Правителей в ничто Он превращает, судью любого делает ненужным.
Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту:
Они растениям подобны — в землю посажены, но только пустят корни, как дунет Бог, и высохнут они. Они умрут и ветер, как солому, их унесёт.
вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!
И спрашивает Святой: "С кем вы можете Меня сравнить? Никто не равен Мне.
І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий.
Взгляните на небо: кто все звёзды создал, небесных армий кто Творец? Кто знает по имени звезду любую? Бог истинный могуществен, и ни одна звезда не может потеряться".
Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́.
Иаков, это истина! Израиль, ты должен верить этому. Почему считаешь, что Господь не может видеть, как ты живёшь, что не найдёт и не накажет Он тебя?
По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“.
Конечно, знаешь ты, что мудр Господь, что знает Он, узнать не могут люди. Не устаёт и отдыха не знает Господь, всё сотворивший в самых далёких уголках земли. Господь жить будет вечно.
Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його.
Господь уставшим возвращает силу, и люди только от Него крепки.
Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць.
И могут даже юноши устать, и молодой споткнуться может,
І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться,