Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
"Вот Мой Слуга, Мой избранный, Которого поддерживаю Я, к Кому благоволю. В Него Я Дух вселяю Мой, судить Он будет справедливо.
Оце Слуга Мій, що Я підпира́ю Його, Мій Обра́нець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Ньо́го, і Він правосу́ддя наро́дам пода́сть.
Он не возвысит голоса, кричать на улицах не станет.
Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу.
Он будет мягок, даже изломанный тростник не переломит, Он не погасит даже тлеющих углей. По справедливости судить Он будет.
Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою.
Не ослабеет Он, не будет сломлен, пока не установит в мире справедливость. И даже люди в дальних странах будут надеяться на суд Его".
Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́.
Господь, истинный Бог (Господь создал небеса, распростёр их над землёю, Он создал всё на земле, Господь вдыхает жизнь во всех людей и жизнь даёт всем, кто ходит по земле) сказал так:
Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.
"Я, Господь, призывал вас к правде, Я буду за руку держать вас, охраняя. Вы будете знамением, гласящим о Моём с людьми завете, будете вы светом, сияющим для всех людей.
Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам,
Глаза слепых вы отворите, и они прозрят, людей из тюрем освободите вы, тех, кто живёт во тьме, вы поведёте к свету.
щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви!
Я — Господь, это имя Моё, Я не дам Своей славы другому, восхвалений Моих идолам не отдам.
Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м.
Что Я сказал вначале, то случилось. И ныне говорю вам то, что будет".
Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть.
Пойте Господу новую песню, все, живущие в странах далёких, все, кто плавает по морям, все, живущие в океанах, восхваляйте Господа все.
Заспівайте для Господа пісню нову́, від кра́ю землі Йому хва́лу! Нехай шумить море, і все, що є в ньо́му, острови́ та їхні ме́шканці!
Города и пустыни, поля Кидара, восхваляйте Господа, воспевайте Господа, живущие в Села, пойте с вершин ваших гор!
Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї!
Воздайте Господу славу, восхваляйте Его, люди далёких стран!
Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють!
Пойдёт Господь, как сильный воин, как ратник, громко воззовёт и победит своих врагов.
Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів!
"Я долго молчал и сдерживался, Я не говорил ничего. Теперь Я буду кричать, как роженица, даже дыханье Моё будет громким.
Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря!
Я опустошу все горы с холмами, Я иссушу всё, что на них растёт, и пересохнут все реки и все озёра.
Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую!
Слепых поведу дорогой, которой они не знали, в места, где они не бывали, тьму сделаю светом для них, каменистую землю сделаю мягкой. Я сделаю, что обещаю, и Мой народ не оставлю.
І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну!
Но некоторые обратились вспять, у них есть позолоченные статуи, которым они говорят: "Вы — наши боги". Они верят в истуканов, и разочарование постигнет их!"
Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги!
"Глухие, слушайте Меня, слепые, вы должны Меня увидеть.
Почуйте, глухі, а незря́чі, прозрі́те, щоб бачити!
Нет в мире никого, кто слеп, как Мой слуга, кто глух, как посланный Мной вестник. Народ, который Я избрал, слепой среди слепых.
Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа?
Ты видишь всё, что должен делать, но Мне не подчиняешься. Не глух ты, но Меня не слышишь".
Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув.
Угодно Господу, чтобы Его слуга был лучшим, чтобы он честь воздал Его великим поучениям.
Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на.
Но посмотри на них — другие их победили и забрали всё, все юноши в темницах, они ограблены, их некому спасти, никто не говорит "Верните их добро!"
Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́!
Слышал ли кто-нибудь из вас слова Бога? Нет. Вы должны быть внимательны к Его словам и должны осознать, что случилось.
Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає?
Кто позволил забрать богатство Иакова и Израиля? Господь позволил, против Которого мы грешили, Господь позволил забрать наше богатство. Народ Израиля не хотел жить, как велел Господь, и не слушал Его поучения.
Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали?
Потому и разгневался Господь и послал на них жуткие войны, которые окружили их огнём, но они не понимали, они горели, но не разумели происходящего.
І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́!