Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Куліша та Пулюя
Господь, услышал Я весть о славе Твоей. Я поражён великими делами, которые Ты творил в прошлом, Господи! Теперь Я молю, чтоб Ты творил великие дела и в наше время. Дай деяниям этим случиться в дни нашей жизни. Но во гневе вспомни и прояви к нам милость. Селах.
Господи, я почув вість од тебе й злякався. Господи! доверши твоє дїло посеред лїт (нашої недолї), посеред лїт обяви його, спогадай в гнїві про милосердє.
Бог идёт из Фемана. Святый идёт от горы Фаран. Селах. Величие Господа покрыло небеса! Славою Его наполнилась земля!
Колись прийшов був Бог від Теману, Сьвятий — від Паран-гори. Покрила небеса величність його й славою сповнив він землю.
И от руки Его исходят лучи света. Она, как яркий свет. В руке Его скрыта такая сила.
Сяєво її, як сонце, сьвітило; од руки його проміннє, там утаєна його сила.
Впереди Него шли болезни, а по стопам Его шло разрушение.
Перед ним ійшла зараза, поза ним — палючий вітер.
Господь стоял и судил землю. И под Его взглядом в страхе затрепетали народы всех стран. Обрушились вековые горы и осели древние холмы. Извечны пути Господа!
Ступив він — земля струсилась; глянув — і затремтїли народи; розпались гори вічні, первовічні узгірря позападались; дороги його — вічні.
Я видел, что в беде города Эфиопские. Дома земли Мадиамской дрожали от страха.
Знаю я, як посумнїли були намети Етіопські, як затремтїли шатри Мадіямські.
Господи, разве гневался Ты на реки? Разве гневался Ты на потоки? Разве гневался Ты на море, когда скакали Твои кони и победоносные колесницы?
А хиба ж на ріки не запалав був гаїв твій, Господи, на ріки — досада твоя, а на море — ярость твоя, коли ти, неначе всїв був на конї твої, й на колесницї рятуючі?
И даже тогда Ты показал радугу — доказательство Твоего соглашения с людьми земли. Селах. Ты рассёк землю реками.
Ти напяв лука твого, як се клятьбою обіцяв був поколїнням; ти роздїляв води землї.
Увидев Тебя, сотрясались вершины. Воды отступили от суши; вода морская взревела, ибо потеряла она власть над землёй.
Вгледївши тебе, затрусились гори водні; води перестали плисти, безодня застогнала голосно й неначе зняла руки свої в гору.
Луна и солнце потеряли свой блеск, перестали светить, видя яркие вспышки молний Твоих. Эти молнии были подобны копьям и стрелам, летящим в пространстве.
Сонце й місяць з'упинились на свойму місцї перед сяєвом лїтаючих стріл твоїх, перед сьвітлом блискаючих списів твоїх.
Во гневе проходил Ты по земле, и негодуя, Ты карал народы.
У гнїві ступав єси по землї, в досадї розтоптував народи.
Пришёл Ты, чтобы спасти, народ Твой. Пришёл, чтобы вести к победе Тобою избранного царя. Ты убил главу каждой бесчестной семьи, от самых малых до самых великих в стране. Селах.
Ти виступив на рятунок твого народу, на підмогу помазанникові твойму. Ти сокрушив голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху.
Посохом Моисея Ты остановил солдат врага, которые, грозе подобно, пришли сражаться против нас. Они думали, что нас победить так же легко, как тайно бедняка ограбить.
Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти.
Коней Своих Ты провёл через море, от них всколыхнулись великие воды.
Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.
Всё моё тело сотряслось, когда я услышал рассказ. И громко я засвистел. Ослабли кости мои и я стоял, содрогаясь. Но терпеливо я буду ждать день разрушения, когда враг нагрянет на народ.
Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.
Хотя инжир может не вырасти на фиговых деревьях, и виноград не созреть на лозе, хотя оливы могут не принести плодов, и поля не дать урожая, хотя может не остаться в загоне овец, и не быть скота в стойлах,
Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, —
я всё же буду радоваться в Господе и ликовать о Спасителе моём.
То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.