Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
В тот же день Иисус вышел из дома и сел на берегу озера.
Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря.
Вокруг Него собралась большая толпа, поэтому Он вошёл в лодку и сел там, а толпа осталась на берегу.
І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.
Иисус о многом рассказывал им притчами. Он сказал: "Вышел сеятель сеять,
Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти.
и когда разбрасывал семена, то одни упали подле дороги. Прилетели птицы и склевали их.
І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.
Другие семена попали на каменистую почву, где не было достаточно земли. Эти семена быстро проросли, ибо слой земли там был неглубокий,
Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.
но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и так как у них не было глубоких корней, они засохли и погибли.
Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.
Другие семена упали среди колючек, они взошли и заглушили ростки.
Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,
Остальные семена упали на благодатную почву. Они пустили ростки и стали плодоносить, и принесли урожай, дав в сто, в шестьдесят или тридцать раз больше зёрен, чем было посеяно.
Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
Ученики Иисуса подошли к Нему и спросили: "Почему Ты поучаешь их притчами?"
І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”
И Он сказал в ответ: "Вам дано познать тайны Царства Небесного, им же этого не дано.
А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.
Ибо имущему дано будет ещё больше, и будет у него предостаточно. У неимущего же отнимется даже и то немногое, что ему принадлежит.
Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
Вот почему Я говорю с ними притчами, ибо хотя они и смотрят, но ничего не видят, хотя они и слушают, но ничего не слышат и не понимают.
Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.
Так исполнится пророчество Исаии: "Вы будете слушать и слушать, но не поймёте, и будете смотреть и смотреть, но ничего не увидите.
На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, —
Да, эти люди очерствели, им заложило уши, глаза их закрылись, и не видят они глазами, не слышат ушами, не разумеют сердцем и не приходят ко Мне, ища исцеления".
бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, —щоб я зцілив їх.
А ваши глаза блаженны, ибо видят, уши ваши блаженны, ибо они слышат.
Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, — бо чують.
Истинно говорю вам, что многие пророки и праведники хотели видеть то, что вы видите, но не видели, хотели слышать то, что вы слышите, но не слышали".
Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
Когда человек слышит слово о Царстве, но не понимает его, то появляется лукавый и отнимает то, что посеяно в сердце у этого человека. Вот что означают семена, упавшие подле дороги.
До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.
Семена, которые попали на каменистую почву, означают тех, кто услышит слово и тотчас с радостью принимает его.
А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,
Но так как он не даёт ему укорениться в своей душе, то всё это недолго продолжается. Когда начинаются гонения или преследования за слово, то он тотчас же отходит в сторону.
але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.
Семена, которые упали среди колючек, означают тех, кто услышал слово, но суетные заботы и обманчивое богатство заглушают в нём слово, и оно не приносит плода.
А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.
Семена же, которые попали в плодородную землю, означают тех, кто слышит слово и понимает его. Он приносит плодов в сто, шестьдесят или в тридцать раз больше посеянного".
Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, — це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.”
И рассказал Он им другую притчу: "Царство Небесное подобно человеку, посеявшему в поле хорошие семена.
Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: “Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.
Ночью, когда все спали, пришёл враг, посеял сорняки среди пшеницы и ушёл.
Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.
И когда пшеница проросла и созрела, то выросли и сорняки.
Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.
Слуги пришли к владельцу земли и сказали: "Господин, ты ведь посеял в поле хорошие семена. Откуда же там сорняки?"
Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?
А он им сказал: "Кто-то из моих врагов сделал это". Тогда слуги предложили: "Ты хочешь, чтобы мы пошли и выдернули их?"
Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?
Он сказал: "Нет, не хочу, ибо вместе с сорняками вы выдернете и пшеницу.
Ні! — каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.
Пусть растут и те и другие вместе. А когда придёт время жатвы, я скажу жнецам: Сначала сожните сорняки, свяжите их в копны и сожгите, а зерно соберите в мою житницу".
Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.”
Он рассказал им другую притчу: "Царство Небесное подобно горчичному зерну, которое человек посадил на своём поле.
Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.
Оно самое малое из всех семян, но когда оно вырастает, то становится самым большим из всех садовых растений. Оно становится деревом, так что птицы небесные прилетают и вьют гнёзда в его ветвях".
Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.”
И рассказал Он им ещё одну притчу: "Царство Небесное подобно закваске, которую женщина взяла и замесила в три меры муки и оставила тесто подходить".
Ще іншу притчу повідав їм: “Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” —
Иисус всё это говорил народу притчами; Он вообще не говорил иначе как притчами, во исполнение
Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого,
сказанного через пророка: "Я буду говорить притчами и изреку, что было сокрыто со дня сотворения мира".
щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.”
Затем Он отпустил народ и вошёл в дом. Его ученики подошли к Нему и сказали: "Объясни нам притчу о сорняках в поле".
Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”
В ответ Он сказал: "Тот, кто посеял хорошее семя — Сын Человеческий.
А він у відповідь сказав їм: “Той, хто сіє добре зерно — це Син Чоловічий;
Поле — это мир. Хорошее семя — это Сыновья Царства. Сорняки же — это те, кто принадлежит лукавому.
поле — це світ; добре зерно — це сини Царства; а кукіль — це сини лукавого;
Враг, посеявший их, — это дьявол. Жатва — это конец света, жнецы же — ангелы.
ворог, що його посіяв — це диявол; жнива — це кінець світу; женці — це ангели.
И подобно тому, как сорняки собирают и сжигают на огне, так будет и при конце света.
Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу:
Сын Человеческий пошлёт Своих ангелов, и соберут они в Его Царстве всех тех, кто вынуждает людей грешить, и всех, кто причиняет зло,
Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,
и бросят их в пылающую печь, и там люди будут рыдать и скрежетать зубами.
і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
И воссияют праведники, подобно солнцу, в Царстве Отца их. Имеющий уши да слышит".
І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!
"Царство Небесное подобно сокровищу, зарытому в поле. Человек нашёл его и зарыл снова. Он был так счастлив, что пошёл и продал всё, что имел и купил это поле.
Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.
Царство Небесное подобно также и торговцу, искавшему хороший жемчуг.
Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел.
Когда он нашёл драгоценную жемчужину, то пошёл, продал всё, что имел и купил её.
Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.
Царство Небесное также подобно сети, заброшенной в озеро, в которую поймалась самая разная рыба.
Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.
Когда сеть наполнилась, рыбаки вытянули её на берег. Потом они сели и отобрали хорошую рыбу в корзины, а плохую рыбу выбросили.
Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.
Так будет и когда наступит конец света. Явятся ангелы и отделят дурных людей от праведников,
Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і
и бросят плохих людей в огненную печь. И будут они там рыдать и скрежетать зубами".
кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
И спросил Иисус своих учеников: "Понимаете ли вы всё это?" Они ответили Ему: "Да".
Чи ви це все зрозуміли?” — “Так!” — йому відповіли.
И сказал Он им: "Поэтому каждый законник, поверивший в Царство Небесное, подобен домовладельцу, который извлекает из кладовой старые и новые вещи".
Тоді сказав їм: “Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.”
Когда Иисус закончил рассказывать все эти притчи, то ушёл оттуда
Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.
и пошёл в Свой родной город. Там Он начал учить их в синагоге, и все дивились и спрашивали: "Откуда у Него такая мудрость и сила творить чудеса? Разве этот человек не плотницкий сын?
Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?
Разве Его Мать не зовут Марией, а братьев — Иаковом, Иосифом, Симоном и Иудой?
Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?
И разве не здесь, среди нас, сёстры Его? Так откуда же всё это взялось у Него?"
І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?”
И не захотели они признать Его. Тогда Иисус сказал им: "Не бывает пророк без чести, разве только в своём родном городе и в своём доме".
І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: “Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.”