Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Сучасний переклад
В тот же день Иисус вышел из дома и сел на берегу озера.
Того ж дня Ісус вийшов з дому й сів на березі озера.
Вокруг Него собралась большая толпа, поэтому Он вошёл в лодку и сел там, а толпа осталась на берегу.
Навколо Нього зібрався величезний натовп, тому Він увійшов у човен і сів там, а люди залишилися на березі.
Иисус о многом рассказывал им притчами. Он сказал: "Вышел сеятель сеять,
Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.
Він сказав: «Вийшов селянин і заходився сіяти.
Він сказав: «Вийшов селянин і заходився сіяти.
и когда разбрасывал семена, то одни упали подле дороги. Прилетели птицы и склевали их.
Коли він розкидав зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.
Другие семена попали на каменистую почву, где не было достаточно земли. Эти семена быстро проросли, ибо слой земли там был неглубокий,
Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,
но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и так как у них не было глубоких корней, они засохли и погибли.
та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.
Другие семена упали среди колючек, они взошли и заглушили ростки.
Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки.
Остальные семена упали на благодатную почву. Они пустили ростки и стали плодоносить, и принесли урожай, дав в сто, в шестьдесят или тридцать раз больше зёрен, чем было посеяно.
Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у сто, шістдесят, та тридцятеро разів більше від посіяного.
Ученики Иисуса подошли к Нему и спросили: "Почему Ты поучаешь их притчами?"
Ісусові учні підійшли до Нього й запитали: «Чому Ти притчами розмовляєш з людьми?»
И Он сказал в ответ: "Вам дано познать тайны Царства Небесного, им же этого не дано.
У відповідь Ісус мовив до них: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а їм — не дано.
Ибо имущему дано будет ещё больше, и будет у него предостаточно. У неимущего же отнимется даже и то немногое, что ему принадлежит.
Адже хто має розуміння, тому додасться ще більше, й він матиме надмірно, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
Вот почему Я говорю с ними притчами, ибо хотя они и смотрят, но ничего не видят, хотя они и слушают, но ничего не слышат и не понимают.
Я говорю до них притчами, бо вони, дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють.
Так исполнится пророчество Исаии: "Вы будете слушать и слушать, но не поймёте, и будете смотреть и смотреть, но ничего не увидите.
В цих людях справджується пророцтво Ісаї:
„Ви, люди, будете слухати і почуєте, але не зрозумієте, будете дивитися й побачите, але не зрозумієте, що бачили.
„Ви, люди, будете слухати і почуєте, але не зрозумієте, будете дивитися й побачите, але не зрозумієте, що бачили.
Да, эти люди очерствели, им заложило уши, глаза их закрылись, и не видят они глазами, не слышат ушами, не разумеют сердцем и не приходят ко Мне, ища исцеления".
Бо серце людей цих зачерствіло, майже зовсім не чують їх вуха, позаплющували вони очі свої. Інакше вони могли б побачити очима своїми, почути вухами своїми, зрозуміти серцем, і повернутися до Мене, тоді б Я їх зцілив”.
А ваши глаза блаженны, ибо видят, уши ваши блаженны, ибо они слышат.
Блаженні очі ваші, бо вони бачать, а вуха — бо чують.
Истинно говорю вам, что многие пророки и праведники хотели видеть то, что вы видите, но не видели, хотели слышать то, что вы слышите, но не слышали".
Істинно кажу вам: чимало пророків і праведників хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
Когда человек слышит слово о Царстве, но не понимает его, то появляется лукавый и отнимает то, что посеяно в сердце у этого человека. Вот что означают семена, упавшие подле дороги.
Ось що означає зерно, що впало при дорозі. До кожного, хто чує Слово про Царство Боже та не розуміє його, приходить лукавий і віднімає посіяне у нього в серці.
Семена, которые попали на каменистую почву, означают тех, кто услышит слово и тотчас с радостью принимает его.
Інші люди, як зерна, що впали у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його.
Но так как он не даёт ему укорениться в своей душе, то всё это недолго продолжается. Когда начинаются гонения или преследования за слово, то он тотчас же отходит в сторону.
Але вони не мають міцного коріння, і їх вистачає ненадовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри.
Семена, которые упали среди колючек, означают тех, кто услышал слово, но суетные заботы и обманчивое богатство заглушают в нём слово, и оно не приносит плода.
Зерно, що впало серед теренів — це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи та спокуса багатства душать Слово, і воно не дає плодів.[39]
Семена же, которые попали в плодородную землю, означают тех, кто слышит слово и понимает его. Он приносит плодов в сто, шестьдесят или в тридцать раз больше посеянного".
А зерно, що впало на добру землю — це ті, хто чують і розуміють Слово. Вони приносять щедрий врожай: у сто, шістдесят і тридцятеро разів більший від посіяного».
И рассказал Он им другую притчу: "Царство Небесное подобно человеку, посеявшему в поле хорошие семена.
І розповів Ісус їм іншу притчу: «Царство Боже подібне до людини, яка посіяла добре зерно на своєму полі.
Ночью, когда все спали, пришёл враг, посеял сорняки среди пшеницы и ушёл.
Та коли всі спали, прийшов ворог, посіяв бур’ян серед пшениці та й пішов собі.
И когда пшеница проросла и созрела, то выросли и сорняки.
Коли посіяне виросло й викинуло колосся, бур’ян також виріс.
Слуги пришли к владельцу земли и сказали: "Господин, ты ведь посеял в поле хорошие семена. Откуда же там сорняки?"
Слуги господаря прийшли до нього й питають: „Пане, ти посіяв добре зерно. То чому ж бур’ян виріс серед поля?”
А он им сказал: "Кто-то из моих врагов сделал это". Тогда слуги предложили: "Ты хочешь, чтобы мы пошли и выдернули их?"
Тоді він їм відповів: „Це ворог зробив”. Слуги кажуть йому: „Може, ми підемо й виполемо бур’ян?”
Он сказал: "Нет, не хочу, ибо вместе с сорняками вы выдернете и пшеницу.
„Ні, — відповідає хазяїн, — бо ви при тому вирвете і пшеницю.
Пусть растут и те и другие вместе. А когда придёт время жатвы, я скажу жнецам: Сначала сожните сорняки, свяжите их в копны и сожгите, а зерно соберите в мою житницу".
Нехай ростуть разом аж до жнив”. Тоді я скажу женцям: „Збирайте спершу бур’ян та зв’язуйте його в снопи, щоб спалити, а пшеницю складайте до клуні”».
Он рассказал им другую притчу: "Царство Небесное подобно горчичному зерну, которое человек посадил на своём поле.
Ісус розповів їм іще одну притчу: «Царство Боже подібне до гірчичного зернятка, яке чоловік посадив на своєму полі.
Оно самое малое из всех семян, но когда оно вырастает, то становится самым большим из всех садовых растений. Оно становится деревом, так что птицы небесные прилетают и вьют гнёзда в его ветвях".
Воно є найменшою зерниною, але коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини, неначе дерево — з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її вітті».
И рассказал Он им ещё одну притчу: "Царство Небесное подобно закваске, которую женщина взяла и замесила в три меры муки и оставила тесто подходить".
Ще одну притчу розповів Ісус: «Царство Небесне подібне до дрібки дріжджів, які жінка змішує з трьома мірками борошна і залишає так, поки все тісто зійде».
Иисус всё это говорил народу притчами; Он вообще не говорил иначе как притчами, во исполнение
Ісус про все говорив притчами до людей. Не було нічого, про що б Він мовив, не використовуючи притчі, щоб могло збутися сказане устами пророка:
«Я говоритиму притчами і відкрию таємне, що було приховане із дня створення світу».
«Я говоритиму притчами і відкрию таємне, що було приховане із дня створення світу».
сказанного через пророка: "Я буду говорить притчами и изреку, что было сокрыто со дня сотворения мира".
Затем Он отпустил народ и вошёл в дом. Его ученики подошли к Нему и сказали: "Объясни нам притчу о сорняках в поле".
Тоді Ісус відпустив натовп і пішов додому. Підійшли учні до Нього й попросили: «Поясни нам притчу про бур’ян у полі».
В ответ Он сказал: "Тот, кто посеял хорошее семя — Сын Человеческий.
І промовив Він у відповідь: «Той, хто сіє добре зерно, — то Син Людський.
Поле — это мир. Хорошее семя — это Сыновья Царства. Сорняки же — это те, кто принадлежит лукавому.
Поле — то світ. Добре зерно — то сини Царства Божого. Бур’ян — то сини лукавого.
Враг, посеявший их, — это дьявол. Жатва — это конец света, жнецы же — ангелы.
Ворог, що посіяв його — диявол. Жнива — то кінець світу. Женці — то Ангели.
И подобно тому, как сорняки собирают и сжигают на огне, так будет и при конце света.
Отже, як збирають бур’ян і спалюють його у вогні, так буде і при кінці світу.
Сын Человеческий пошлёт Своих ангелов, и соберут они в Его Царстве всех тех, кто вынуждает людей грешить, и всех, кто причиняет зло,
Син Людський пошле Своїх Ангелів, і вони зберуть з Його Царства всіх, хто примушує людей грішити, й тих, хто чинить зло, і повкидають їх до вогняної печі, і буде чутне там волання людське і скрегіт зубів від болю.
и бросят их в пылающую печь, и там люди будут рыдать и скрежетать зубами.
И воссияют праведники, подобно солнцу, в Царстве Отца их. Имеющий уши да слышит".
Тоді праведники, мов сонце, засяють у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає».
"Царство Небесное подобно сокровищу, зарытому в поле. Человек нашёл его и зарыл снова. Он был так счастлив, что пошёл и продал всё, что имел и купил это поле.
«Царство Боже подібне до скарбу, схованого у полі. Чоловік знайшов його і знову заховав. І він був такий щасливий, що пішов та й продав усе, що мав, аби придбати собі те поле.
Царство Небесное подобно также и торговцу, искавшему хороший жемчуг.
Царство Небесне також нагадує купця, який розшукує гарні перли.
Когда он нашёл драгоценную жемчужину, то пошёл, продал всё, что имел и купил её.
Коли він побачив дуже цінну перлину, то пішов і продав усе, що мав, і придбав її.
Царство Небесное также подобно сети, заброшенной в озеро, в которую поймалась самая разная рыба.
Царство Боже також подібне до закинутого в озеро невода, до якого потрапило багато різної риби.
Когда сеть наполнилась, рыбаки вытянули её на берег. Потом они сели и отобрали хорошую рыбу в корзины, а плохую рыбу выбросили.
Коли він заповнився, рибалки витягли його на берег, сіли й відібрали велику рибу до кошиків своїх, а малу повикидали.
Так будет и когда наступит конец света. Явятся ангелы и отделят дурных людей от праведников,
Так буде й при кінці світу. Ангели прийдуть, відділять негідних від праведників і повкидають лихих до вогняної печі. І буде чути там плач людський і скрегіт зубів від болю».
и бросят плохих людей в огненную печь. И будут они там рыдать и скрежетать зубами".
И спросил Иисус своих учеников: "Понимаете ли вы всё это?" Они ответили Ему: "Да".
Тоді Ісус запитав Своїх учнів: «Чи розумієте ви все це?» Вони відповіли Йому: «Так, розуміємо».
И сказал Он им: "Поэтому каждый законник, поверивший в Царство Небесное, подобен домовладельцу, который извлекает из кладовой старые и новые вещи".
І мовив Він: «Тому кожен законник, який дізнався про Царство Небесне, отримав нове знання. Він подібний до того господаря, який дістає з комори як старі, так і нові речі».
Когда Иисус закончил рассказывать все эти притчи, то ушёл оттуда
Коли Ісус скінчив розповідати притчі, то вирушив звідти. Прийшовши до Свого рідного міста, Він навчав людей в синагозі, і всі дивувалися: «Звідки цей Чоловік володіє такою мудрістю та силою, що дива такі підвладні рукам Його?
и пошёл в Свой родной город. Там Он начал учить их в синагоге, и все дивились и спрашивали: "Откуда у Него такая мудрость и сила творить чудеса? Разве этот человек не плотницкий сын?
Разве Его Мать не зовут Марией, а братьев — Иаковом, Иосифом, Симоном и Иудой?
Хіба ж Він не син тесляра? Чи ж не матір Його Марією звати, а братів — Яковом, Йосипом, Симоном і Юдою?
И разве не здесь, среди нас, сёстры Его? Так откуда же всё это взялось у Него?"
Чи не Його сестри ось тут серед нас? То звідки ж у Нього сила робити все це?»
И не захотели они признать Его. Тогда Иисус сказал им: "Не бывает пророк без чести, разве только в своём родном городе и в своём доме".
Земляки не бажали сприймати Його, але Ісус мовив до них: «Немає пророка без пошани, хіба що в його рідному місті або ж у своєму домі».