Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
Иисус вышел оттуда и пошёл в Свой родной город. Его ученики следовали за Ним.
І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні.
Когда наступила суббота, Он начал учить в синагоге, и многие, слушая Его, изумлялись и говорили: "Откуда у Него это учение? И что за мудрость Ему дана, что такие чудеса совершаются Его руками?
Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: "Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками?
Разве Он не плотник, сын Марии, брат Иакова, Иосии, Иуды и Симона? И не здесь ли среди нас Его сестры?" И не захотели они признать Его.
Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його — хіба не тут між нами?" І брали йому це за зле.
Иисус сказал им: "Не бывает пророк без чести, разве только в своём родном городе, среди своих и в своём доме".
Але Ісус промовив до них: "Нема пророка без пошани, — як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі."
И не мог Он совершить там никакого чуда; только на нескольких больных возложил руки и исцелил их.
І неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки;
Он очень удивлялся их неверию. Затем Он пошёл по селениям учить людей.
і вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав.
Он призвал к себе двенадцать апостолов, начал рассылать их по двое и дал им власть над нечистыми духами.
І покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.
И сказал Он им: "Не берите с собой ничего, кроме посоха дорожного: ни хлеба, ни сумы, ни денег в карманах.
І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім палиці самої, — ні хліба, ні торбини, ані грошей у гаманець;
Обуйтесь в сандалии и возьмите только ту одежду, что на вас.
щоб обувались у сандалі й не вдягались у дві одежі.
В какой бы дом вы ни вошли, оставайтесь там, пока не покинете тот город.
І говорив їм: "До якого б дому ви тільки зайшли, там перебувайте, аж поки не вийдете звідти.
И если в каком-то месте вас не примут или не станут слушать, то выходя оттуда, отряхните пыль с ног своих. Это будет для них предупреждением".
А коли в якомусь місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, то, виходивши звідтіль, обтрусіть порох із ваших підошов — на свідоцтво їм."
И они пошли и стали проповедовать, чтобы люди каялись в своих грехах.
Вони, вийшовши, проповідували покаяння,
Они изгоняли много бесов и многих больных натирали оливковым маслом и исцеляли их.
і виганяли численних бісів, а й намащували олією чимало хворих та оздоровлювали.
Царь Ирод прослышал про Иисуса, потому что имя Его стало хорошо известно. Некоторые говорили: "Иоанн Креститель воскрес из мёртвых и поэтому может творить чудеса".
І зачув цар Ірод, — бо ім'я його стало явним, — і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього.
Другие говорили: "Он Илия". А третьи утверждали: "Он пророк, подобный одному из пророков древних времён".
Інші ж твердили: "То — Ілля!" — а ще інші: "То пророк — один із пророків!"
Услышав это, Ирод сказал: "Иоанн, которого я казнил, воскрес из мёртвых".
Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих."
Ирод сам отдал приказ схватить Иоанна и заточить его в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа, на которой он потом сам женился.
Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв'язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, — бо оженився був з нею.
Ибо Иоанн говорил Ироду: "Не по закону тебе брать в жёны жену твоего брата".
Йоан же казав Іродові: "Не личить тобі мати жінку брата твого."
И Иродиада, затаив злобу против Иоанна, хотела его убить, но не могла это сделать,
Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла,
потому что Ирод боялся Иоанна, так как знал, что он человек праведный и святой и берёг его. Ирод с удовольствием слушал проповеди Иоанна, хотя они его всегда беспокоили.
бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче.
Но настал день, когда по случаю своего дня рождения Ирод устроил пир для своих вельмож, военачальников и галилейских старейшин.
Як же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських,
И когда дочь Иродиады вошла и стала плясать, то угодила Ироду и его гостям, и царь Ирод сказал девочке: "Проси у меня, что хочешь, и я дам тебе это".
увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: "Проси в мене чого бажаєш, — я дам тобі!"
И он поклялся ей: "Я дам тебе, что ты только захочешь, хоть половину моего царства".
Ще й присягнув їй: "Чого б ти тільки в мене просила, — дам тобі, хоч би й половину мого царства."
Она вышла и спросила у матери: "Что мне попросить?" А та ответила: "Голову Иоанна Крестителя".
Вийшла вона та й до своєї матері каже: "Чого маю просити?" Вона ж відповіла: "Голову Йоана Христителя!"
Девочка сразу же поспешила к царю и попросила: "Я хочу, чтобы ты дал мне теперь же на блюде голову Иоанна Крестителя".
І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: "Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Христителя."
Царь сильно опечалился, но, так как он поклялся при гостях, то не захотел отказать ей.
Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити.
Поэтому царь тотчас же послал солдата и приказал ему принести голову Иоанна. Тот пошёл, отсёк Иоанну голову в темнице,
Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці,
принёс её на блюде и отдал девочке, а девочка отдала её матери.
приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй.
Когда ученики Иоанна услышали об этом, они пришли, взяли его тело и положили в гробницу.
Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі.
Апостолы собрались вокруг Иисуса и рассказали Ему обо всём, что они сделали и чему научили.
Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.
Он сказал им: "Давайте удалимся в уединённое место, и вы отдохнёте там немного". Ибо там, где они находились, было множество людей, и им даже было некогда поесть.
Він їм і каже: "Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи." Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити.
Поэтому они отплыли на лодке в уединённое место одни.
І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні.
Но многие люди, видевшие, как они отплывали, знали, кто они такие; и побежали туда по берегу изо всех городов и опередили их.
Але бачили їх, як вони відпливали, й багато впізнали їх, тож пішки збіглись туди з усіх міст та й випередили їх.
Когда Иисус вышел из лодки, Он увидел ожидавшую их большую толпу, Ему стало жаль этих людей, потому что они были подобны овцам без пастуха. И Он начал многому учить их.
Вийшовши Ісус, побачив силу народу — і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало.
День подходил к концу, так что Его ученики подошли к Нему и сказали: "Место здесь пустынное, и уже очень поздно.
А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: "Місце самотнє тут, та й час уже пізній.
Отпусти людей, чтобы они могли пойти по окрестным селениям и деревням и купить себе что-нибудь поесть".
Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти."
Но Он ответил им: "Вы дадите им поесть". Они сказали Ему: "Что? Мы должны пойти купить хлеб на всех? Нам понадобится целый месяц для того, чтобы всем вместе заработать такие деньги!"
А він у відповідь їм: "Дайте ви їм їсти." Ті йому й кажуть: "Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?"
Он сказал им: "Сколько у вас хлебов? Идите и посмотрите". Они сосчитали хлебы и сказали: "У нас пять хлебов и две рыбы".
Він і же каже їм: "Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться." Розвідались вони і кажуть: "П'ять, ще й дві риби."
Тогда Он велел им рассадить всех на зелёной траве.
Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку.
А Иисус взял пять хлебов и две рыбы, поднял глаза к небу, и, произнеся благодарственную молитву, разломил хлебы и дал Своим ученикам, а те раздали хлеб людям. Он также разделил на всех две рыбины.
Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма.
И ещё набрали двенадцать полных корзин кусков хлеба и остатков рыбы.
І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби.
Затем Иисус заставил Своих учеников сесть в лодку и отправиться впереди Него в Вифсаиду, на другую сторону, не дожидаясь, пока Он отпустит народ.
І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, — поки він відпустить народ.
Когда наступил вечер, лодка была на середине озера, а Он был один на берегу.
Як настав вечір, човен був посеред моря, а він сам один на землі.
Он увидел, что им трудно грести, потому что дул встречный ветер. Около четвёртой стражи ночи Он подошёл к ним, идя по воде. Он чуть было не миновал их;
Коли ж побачив, як вони, веслувавши, втомились, — вітер бо їм був противний, — то близько четвертої сторожі ночі подався до них, простуючи морем, — хотів обминути їх.
увидев Его идущим по воде, они подумали, что это призрак и закричали от страха,
Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали.
ибо все видели Его и очень испугались. Он сразу же заговорил с ними и сказал: "Не пугайтесь! Это Я. Не бойтесь".
Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: "Будьте ж мужні: це я, не бійтесь!"
Затем Он сел с ними в лодку, и ветер утих. Они очень удивились,
І ввійшов до них у човен, — й ущух вітер. І вони в собі вельми здумілись, — понад міру,
ибо не поняли чуда с хлебами и не могли уразуметь всего этого.
бо не розуміли чуда з хлібами — серце їхнє було нечуйне.
Переправившись через озеро, они прибыли в Геннисаретскую область и пристали к берегу.
І, перепливши, прибули вони в землю Генезаретську й причалили.
Когда они вышли из лодки, люди узнали Иисуса.
А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізнали
Они побежали и рассказали обо всём этом в округе. И стали приносить к Нему больных на постелях, где бы Он ни находился.
і розбіглися по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що він перебуває.
И куда бы Он ни приходил — в селения ли, в города ли, в деревни ли, — люди приносили больных на площади и умоляли Его позволить им прикоснуться хотя бы к краю Его одежды. И все, кто прикасался к Нему, исцелялись.
І куди він тільки приходив, — у села чи міста, чи в слободи, — клали на майданах хворих і просили його про змогу бодай доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав здоровий.