Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Многие уже пытались описать события, происшедшие среди нас,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
рассказанные нам очевидцами, от начала видевшими происходившее и служившими Богу, провозглашая слово Его.
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
Тщательно изучив всё от начала и до конца, я решил записать для тебя, достопочтенный Феофил, последовательное изложение всех событий,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
чтобы ты был уверен в достоверности того, чему учили тебя.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
Во времена, когда Ирод был правителем Иудеи, жил священник по имени Захария, который принадлежал к роду священника Авии. Его жена была из рода Аарона. Её звали Елисавета.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Оба они были праведны перед Богом, и беспрекословно повиновались всем заповедям и уставам Господним.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Но у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна, и они оба были уже в преклонных годах.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Однажды, когда пришло время его роду служить в храме и Захария должен был служить, как священник, перед Богом,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
по обычаю священнослужителей ему выпало войти в храм Господний и кадить.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
В то время, как он кадил, множество народа стояло снаружи и молилось.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
Тогда явился Захарии ангел Господний. Он стоял справа от алтаря, на котором курился ладан.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Увидев ангела, Захария растерялся и очень испугался.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Ангел же сказал ему: "Не бойся, Захария! Твоя молитва услышана: твоя жена Елисавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Он принесёт тебе радость и счастье. Многие будут рады его рождению,
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
ибо Иоанн будет велик перед Господом. Он не будет пить вина и крепких напитков и с рождения своего будет исполнен Святого Духа.
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
Иоанн вернёт многих иудеев Господу Богу.
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
Исполненный такой же мощи и силы духа, как и Илия, он будет предвестником Господа, примиряя отцов с детьми, обращая на путь истинный тех, кто не повинуется велениям Божьим, чтобы подготовить народ к приходу Господа".
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
Тогда Захария сказал ангелу: "Как я узнаю, что это правда? Ведь я стар, и жена моя стара".
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
В ответ ангел сказал ему: "Я — Гавриил, предстоящий перед Богом. Я послан говорить с тобой и сообщить тебе эту добрую весть.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
Но знай, ты будешь нем и не сможешь говорить до того самого дня, пока не свершится это, ибо ты не поверил моим словам, которые исполнятся в назначенное время".
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Народ снаружи ждал появления Захария и удивлялся, почему он так долго не выходит из храма.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
А выйдя, он не смог говорить с ними, и они поняли, что в храме ему было видение. Захария объяснялся знаками и оставался нем.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Дни его службы подошли к концу, и Захария вернулся домой.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
Спустя некоторое время жена его, Елисавета, зачала и скрывалась ото всех пять месяцев, говоря:
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
"Наконец Господь смилостивился надо мной, сняв с меня позор перед людьми".
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
Когда Елисавета была на шестом месяце, Ангел Гавриил был послан Богом в город Назарет в Галилее
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
к девственнице, обручённой с человеком по имени Иосиф. Иосиф был из рода Давида, имя же девственницы было Мария.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
Гавриил пришёл к ней и сказал: "Приветствую Тебя! Господь с Тобою! Будь благословенна".
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
Но она была смущена этими словами и думала, что бы это приветствие могло значить.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
И ангел сказал ей: "Не бойся, Мария, ибо Ты обрела милость Божью.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Слушай! Ты зачнёшь и родишь Сына, и назовёшь Его Иисусом.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Он будет велик, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Давида, Отца Его.
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Он вовеки будет править народом Иакова, и Его царству не будет конца".
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.
Мария спросила у ангела: "Как же будет это, если я не замужем?"
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Ангел ответил ей: "Святой Дух снизойдёт на Тебя, и власть Всевышнего осенит Тебя. Поэтому Дитя, которое родится, будет носить имя Сына Божьего.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
Твоя родственница Елисавета в старости своей тоже зачала сына. Все считали её бесплодной, но вот уже шесть месяцев, как она беременна.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Мария сказала: "Я слуга Господа. Пусть сбудется со Мною, что ты сказал." И ангел удалился.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.
Тогда Мария собралась и с поспешностью пошла в город, находившийся в горах Иудеи.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Войдя в дом Захарии, она приветствовала Елисавету.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
Когда Елисавета услышала голос Марии, случилось так, что ребёнок в ней забился, и она исполнилась Святого Духа.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Елисавета воскликнула: "Благословенная из благословенных! Благословен ребёнок, которого Ты носишь!
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
Мать Господа моего пришла ко мне! За что мне выпало такое счастье?!
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Ибо, когда я услышала Твой голос, ребёнок забился во мне, ликуя.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Благословенна поверившая, что свершится сказанное Ей Господом".
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
"Хвалу воздаёт Господу душа Моя, и ликует дух Мой о Боге, Спасителе Моём,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
ибо обратил Он взгляд на ничтожную слугу Свою. Отныне благословенной будут называть Меня люди,
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
ибо Всемогущий — да святится Имя Его — сотворил для Меня великое.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Из поколения в поколение Он милует тех, кто почитает Его.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
Он показал силу руки Своей и рассеял гордых в помышлениях их сердец,
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
низложил властителей и возвысил смиренных,
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
алчущих исполнил благ, богатых отослал ни с чем.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
Бог помог Своему народу, что служит Ему, и послал ему милость Свою.
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Он исполнил обещанное нашим предкам, Аврааму и детям его, во веки веков".
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“
Пробыв с Елисаветой около трёх месяцев, Мария вернулась домой.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Елисавете пришло время родить, и она родила сына.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Её соседи и родственники услышали, что Господь был милостив к ней, и радовались с нею.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
На восьмой день пришли делать обрезание ребёнку и хотели назвать его Захарией, по имени отца. Но Елисавета сказала:
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
"Нет, назовём его Иоанном".
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
Собравшиеся сказали ей: "Никого из твоих родственников так не зовут".
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
И стали знаками спрашивать отца, каким именем он хотел бы назвать ребёнка.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
Захария попросил дощечку для письма и написал: "Имя ему — Иоанн". И все удивились.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Дар речи тотчас же вернулся к Захария, и он начал говорить и восхвалять Бога.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Тут всех объял страх, и по всей горной стране Иудейской люди говорили обо всём, что произошло,
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
и каждый, кто слышал об этом, размышлял: "Кто же будет этот ребёнок? Ибо воистину сила Господня с ним".
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.
Отец Иоанна Захария исполнился Святого Духа и стал возвещать людям о том, что свершится:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
"Благословен будь Господь, Бог Израиля, ибо Он пришёл помочь народу Своему и освободил его.
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
Он дал нам могущественного Спасителя из рода слуги Своего Давида,
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
как и обещал Он много лет назад через святых пророков.
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,
Бог обещал спасти нас от врагов и ненавистников.
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
Бог обещал даровать милость Свою отцам нашим и всегда помнить о Своём священном договоре с ними.
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
Этот договор был клятвой, которую Он дал Аврааму, праотцу нашему,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
что избавит нас от врагов, чтобы могли мы безбоязненно служить Ему
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
А ты, дитя моё, будешь называться пророком Всевышнего, ибо ты будешь идти впереди Господа, возвещая людям Его приход.
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
Ты возвестишь людям о спасении, ибо отпустятся им грехи их.
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
По великой милости Божьей воссияет нам новый день с небес,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
и Бог поможет тем, кто живёт во тьме и в вечном страхе перед смертью, и укажет нам путь к вечному миру".
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“