Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Когда беспорядки прекратились, Павел позвал к себе учеников и, обратившись к ним со словами ободрения, простился с ними и отправился в Македонию.
А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.
На своём пути он говорил о многом таком, что вселяло бодрость в верующих. Затем он пришёл в Грецию,
Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,
где пробыл три месяца. И как раз перед тем, как он собирался отплыть в Сирию, иудеи составили против него заговор, и он решил отправиться в Сирию, пройдя снова через Македонию.
і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
Его сопровождали Сосипатр из Верии, сын Пирра, Аристарх и Секунд из Фессалоники, Гаий из Дервы, Тимофей и двое из Азии, Тихик и Трофим.
Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.
Мы же отплыли из Филиппии после Дней Пресных Хлебов и, пять дней спустя, присоединились к ним в Троаде, где пробыли неделю.
А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.
В воскресенье, когда мы собрались вместе, чтобы совершить вечерю Господню, Павел беседовал с нами. Намереваясь отплыть на следующий день, он говорил до полуночи.
А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.
В комнате наверху, где мы собрались, было много светильников.
А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.
Павел всё продолжал проповедь, и юноша по имени Евтих, сидевший на окне, понемногу стал засыпать. В конце концов, сон одолел его, и он упал из окна третьего этажа. Когда подняли его, был он мёртв.
Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.
Павел спустился вниз, припал к нему и, обняв, сказал: "Не печальтесь, ибо он ожил".
Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“
Поднявшись наверх, он разделил хлеб и поел, и ещё долго говорил с ними, до самого рассвета, а затем ушёл.
А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.
Между тем они привели юношу домой живым и полностью утешились.
А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.
Мы же отплыли на корабле в Асс, чтобы потом взять там на борт Павла, ибо он велел нам сделать так, намереваясь сам идти туда пешком.
А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
Когда он встретился с нами в Ассе, мы взяли его на корабль и отправились в Митилену.
А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.
Отплыв оттуда на следующий день, остановились неподалёку от Хиоса, на другой день мы пересекли пролив и пристали к Самосу, а днём позже прибыли в Милет.
І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.
Ибо Павел решил миновать Ефес, чтобы не тратить времени в Азии, так как спешил прибыть в Иерусалим по возможности до дня Пятидесятницы.
Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
Из Милита он послал в Ефес просить, чтобы пришли старейшины церкви,
А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
и когда они прибыли, он сказал им: "Вы знаете, как я жил всё время, что был с вами с первого дня моего прибытия в Азию:
І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,
я служил Господу со всей смиренностью и слезами, через многие испытания, выпавшие на мою долю по злоумышлениям иудеев.
і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,
Я не колеблясь оповещал вас обо всём, что могло быть полезным для вас, и проповедовал всенародно и в каждом отдельном доме.
як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.
Иудеям и грекам равно я свидетельствовал о раскаянии и обращении к Богу и о вере в нашего Господа Иисуса,
І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.
а теперь, повинуясь велению Духа Святого, я иду в Иерусалим и не знаю, что ждёт меня там.
І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,
Знаю только, что в каждом городе Святой Дух предостерегает меня, говоря, что ожидают меня испытания и темница.
тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.
Но жизнь моя не имеет для меня никакой цены, только бы мне закончить дело и служение, принятое мною от Господа Иисуса, — принести людям благую весть о великой благодати Божьей.
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
И я знаю теперь, что ни один из вас, среди кого я провозглашал Царство Божье, не увидит меня больше.
І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.
Поэтому я объявляю вам сегодня, что не буду в ответе, если кто-то из вас не будет спасён,
Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,
ибо не колеблясь проповедовал вам волю Божью, ничего не скрывая.
бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
Будьте же бдительны и осторожны по отношению к себе и к стаду, над которым Святой Дух поставил вас блюстителями и заботьтесь о церкви Божьей, которую обрёл Он кровью Своею.
Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
Я знаю, что когда уйду от вас, придут свирепые волки и не пощадят стада.
Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.
Даже среди вас появятся люди, извращающие правду ради того, чтобы верующие следовали за ними.
Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.
Так будьте же бдительны. Помните, что три года денно и нощно я непрестанно предупреждал вас, моля каждого со слезами.
Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.
Теперь же я вверяю вас Богу и слову благодати Его, которое может укрепить вас и дать наследие среди тех, кто освящён Богом.
А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.
Когда был я с вами, то никогда не пожелал я ни денег ничьих, ни богатой одежды.
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.
Вы сами знаете, что моим нуждам и нуждам тех, кто был со мной, послужили мои же руки.
Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
Как мог, показал я вам, что так тяжело трудясь, мы должны помогать слабым и помнить слова Господа Иисуса, который говорил: "Больше счастья в том, чтобы давать, чем в том, чтобы брать".
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“
И сказав это, преклонил колени вместе со всеми и молился.
Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.
И все плакали и, обнимая, целовали его,
І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.