Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Стефан ответил: "Братья и отцы, слушайте! Бог славы явился Аврааму, отцу нашему, когда он ещё жил в Месопотамии, до того, как поселился в Харране,
Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
и сказал ему: "Оставь свою землю и родных своих и иди в страну, которую Я укажу тебе".
і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.
И Авраам покинул страну халдеев и поселился в Харране. После смерти его отца Бог переселил Авраама в эту землю, где вы теперь живёте.
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
Он не дал ему в наследство ни пяди этой земли, но обещал в будущем отдать её во владение ему и потомкам его, хотя в то время у Авраама и не было детей.
Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.
Вот что сказал ему Бог: "Будут твои потомки пришельцами на чужой земле, и поработят их, и будут притеснять и угнетать их четыреста лет.
І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.
И Я буду судить народ, поработивший их", — сказал Бог, — "и покинут они ту землю, а потом станут поклоняться Мне на этом месте".
„Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.
И дал Бог ему обряд обрезания в знак соглашения, которое Он заключил с ним. И потому, когда Авраам стал отцом Исаака, то на восьмой день обрезал его, а Исаак, став отцом Иакова, также обрезал его, Иаков же сделал то же самое для своих сыновей, те же впоследствии стали двенадцатью патриархами.
І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.
Патриархи же завидовали Иосифу и продали его в рабство в Египет. Но Бог был с ним
А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,
и избавил его от всех бед, дал ему мудрость и милость в глазах фараона, царя египетского. И фараон сделал Иосифа правителем всего Египта и своего собственного дома.
і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
Но наступил голод в Египте и Ханаане и принёс с собой великое страдание. И предки наши не находили для себя пропитания.
А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.
Услышав, что в Египте есть запасы хлеба, Иаков послал туда наших предков. Это было их первое путешествие в Египет.
Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
Когда же они отправились туда во второй раз, Иосиф открылся братьям своим; и фараону стал известен род Иосифа.
А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.
И послал Иосиф за отцом своим Иаковом и за всеми родственниками, всего их было семьдесят пять человек.
Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.
И отправился Иаков в Египет, и там прожил и он, и наши предки до самой смерти.
І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
И перенесли их в Сихем и положили в гробницу, которую Авраам купил в Сихеме у сыновей Еммора, заплатив за это серебром.
І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.
И по мере приближения исполнения обещания, данного Богом Аврааму, число наших соплеменников становилось всё больше и больше.
А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,
Но в конце концов пришёл в Египте к власти другой царь, который не знал Иосифа.
аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.
Он хитроумно использовал наш народ и был жесток к нашим предкам, заставляя их бросать своих новорождённых на произвол судьбы, чтобы те погибали.
Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
В это время родился Моисей, который был очень красивым ребёнком. Три месяца он воспитывался в доме своего отца,
Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.
а когда им пришлось его бросить, то мальчика подобрала дочь фараона и воспитала, как собственного сына.
А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
Моисей был обучен всей мудрости египтян, и был силён в словах и делах.
І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.
Когда ему исполнилось сорок лет, он решил навестить своих братьев, сынов Израиля.
А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Увидев, что одного из них обижают, он вступился и отомстил за обиженного, убив египтянина.
Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.
Он думал, что его собратья поймут, что Бог посылает им через него спасение, но они не поняли.
Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.
На следующий день он случайно увидел драку между двумя иудеями, и попытался помирить их, говоря: "Люди, вы — братья, почему же обижаете друг друга?"
А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“
Но тот, кто обижал ближнего, оттолкнул Моисея, сказав: "Кто поставил тебя старшим и судьей над нами?
А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?
Не хочешь ли ты убить меня так же, как убил вчера египтянина?"
Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“
И бежал Моисей из Египта, услышав это, и поселился пришелец в земле Мади-амской, где стал отцом двух сыновей.
І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.
Прошло сорок лет, и ангел явился ему в пламени горящего куста в пустыне неподалёку от горы Синай.
А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.
Моисей удивился, увидев это. А когда подходил, чтобы лучше рассмотреть, услышал голос Господа Бога:
А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
"Я Бог предков твоих, Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова!" Моисей, дрожа от страха, не смел смотреть на куст.
„Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...
И Господь Бог сказал ему: "Сними сандалии с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, — земля святая.
І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
Я взглянул и увидел притеснение народа Моего в Египте, и услышал стоны его, и сошёл, чтобы спасти его. Теперь же, Моисей, Я посылаю тебя обратно в Египет".
Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
Это тот самый Моисей, которого иудеи отвергли, сказав: "Кто поставил тебя вождём и судьей?", тот самый Моисей, которого Бог через ангела, явившегося ему в кусте, послал, чтобы стал он вождём и спасителем.
Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.
Это он вёл их, творя чудеса и знамения в земле египетской, у Красного Моря, и в пустыне в продолжение сорока лет.
Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.
Это тот самый Моисей, который сказал сынам Израиля: "Пророка, подобного мне, пошлёт вам Бог из народа вашего".
Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“
Это он был с народом Израиля, собравшимся в пустыне, это с ним говорил ангел на горе Синай, и это он был с нашими предками, когда принял животворящие заповеди Господние и передал их нам.
Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;
Но наши предки отказались подчиниться ему, отвергли его и обратились сердцами к Египту.
що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
Они сказали Аарону: "Сделай нам богов, которые поведут нас, ибо с тем Моисеем, который вывел нас из Египта, не знаем, что случилось".
промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.
И сделали они в те дни изображение тельца и принесли жертву идолу, и радовались делу рук своих.
І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.
Но Бог отвернулся от них и перестал удерживать их от служения лжебожествам небесным, как написано в книге пророков: "Народ Израиля! Заклания и жертвы не Мне приносил ты в пустыне в течение сорока лет.
Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?
Взяли вы с собой шатёр Молоха и звезду вашего бога Ремфана: идолов, которых сделали вы себе для поклонения. И потому отправлю Я вас за пределы Вавилона".
Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
Во время скитаний в пустыне предки наши несли с собой скинию. Бог научил Моисея, как сделать этот шатёр по образцу, который был показан ему.
У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
Потом наши предки, получив шатёр от своих предков, несли его с собой и под водительством Иисуса овладели землёй народов, которых Бог изгонял с той земли от лица предков наших. Так было до времени Давида,
Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.
который обрёл милость Божью и просил, чтобы ему было позволено построить жилище для Бога Иакова.
Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
Однако Всевышний обитает не в доме, построенном руками человеческими, ибо, как говорит пророк: "Небеса — Мой престол,
Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
а земля — подножие Моё. Какой дом вы построите Мне? — говорит Господь, — или, где место покоя Моего?
„Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?
О, упрямцы, отказывающиеся принести сердца свои Богу и внимать Ему! Вы всегда противитесь Святому Духу, вы такие же, как и предки ваши.
О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
Был ли хоть один пророк не преследуем вашими предками? Они убили даже тех, кто давно предсказывал пришествие Праведника, Которого в эти дни вы предали и умертвили.
Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
Это вы получили закон, вручённый вам ангелами, и не подчинились ему".
ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“
Иудейские предводители пришли в бешенство, слушая это, и скрежетали зубами от гнева.
Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.
Но Стефан, исполненный Святого Духа, устремил взгляд к небесам и, увидев славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога,
А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
сказал: "Вот, я вижу небеса разверстые и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога".
і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“
Они же при этом стали кричать и затыкать уши. Потом, набросившись на него,
Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
они выволокли его за пределы города и стали бросать в него камни. А те, кто лживо обвинял его, оставили свои одежды на сохранение юноше по имени Савл.
І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.
Когда они побивали камнями Стефана, он воззвал к Господу и сказал: "Господи Иисусе! Прими дух мой!"
І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“