Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Сучасний переклад
Что же скажем мы о том, что узнал Авраам, праотец наш?
Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого?
Ибо если Авраам был праведен перед Богом благодаря своим поступкам, то у него были основания возгордиться, но он не мог возгордиться перед Богом.
Якщо Авраам став праведним завдяки своїм вчинкам, то мав усі підстави пишатися, але не перед Богом.
Ибо, как говорится в Писании: "Авраам верил в Бога, и вера его вменилась ему в праведность".
Ось що сказано у Святому Писанні: «Авраам повірив Богу. Бог прийняв його віру і зарахував її Авраамові як праведність».
Люди получают плату за свой труд не в знак благодати, но потому, что им эта плата положена.
Платня тому, хто працює, зараховується не як дарунок, а як заробіток.
Но если человек доверяется не своим трудам, а Богу, который оправдывает даже дурных людей, то вера его вменится ему в праведность.
Якщо людина не працює, але вірує в Бога, Який виправдовує лихих людей, то ця віра зараховується йому як праведність.
Давид также сказал, что тот человек воистину блажен, кого Бог считает праведным, независимо от его поступков.
Так само і Давид сказав, що блаженний той, кому Бог зараховує праведність, незважаючи на його вчинки:
"Благословенны те, чьи противозаконные деяния прощены и чьи грехи покрыты.
«Блаженні ті, чиї злочини прощені, чиї гріхи відпущені.
Благословен тот, чьи грехи Господь не принимает в расчёт".
Блаженний той, кому Господь гріхи не зарахує».
Разве это блаженство только для тех, кто обрезан? Или оно также и для тех, кто не обрезан? Мы уже сказали: "Вера Авраама вменилась ему Богом в праведность".
Чи це благословення лише для тих, кому зробили обрізання, чи, може, й для тих, кому його не робили? Звісно, це стосується також і необрізаних. Адже ми сказали: «Авраамова віра була зарахована йому в праведність».
Когда же она ему вменилась? Когда он был уже обрезан или когда ещё не был обрезан? Тогда, когда он ещё не был обрезан.
Коли ж він став таким, коли віра йому була зарахована? До обрізання, чи після? Господь прийняв Авраама до обрізання.
Авраам был обрезан позже, в знак принятия его Богом, и обрезание Авраама было доказательством того, что благодаря вере, выказанной ещё до обрезания, он праведен перед Богом. И потому Авраам отец всех, кто верует, хотя и не обрезан; всех тех, кто верует и принят Богом как праведник.
Для Авраама обрізання було знаком, печаттю того, що Бог прийняв його праведним за віру, яку він мав іще до обрізання. Саме тому Авраам є батьком усіх віруючих, навіть якщо їм не зроблено обрізання, (щоб праведність була зарахована також і їм).
Авраам также отец и всех обрезанных, хотя не из-за обрезания он становится их отцом, а только, если они живут, следуя вере нашего отца Авраама, которую он имел ещё до своего обрезания.
Він також є батьком і обрізаних, котрі йдуть слідом за ним у його вірі, яку він мав іще раніше.
Обещание, данное Аврааму и его потомкам, что он станет наследником мира, пришло не от закона, но благодаря праведности, пришедшей через веру.
Не через Закон була дана Авраамові і його нащадкам обіцянка, що він стане спадкоємцем світу, але за праведність його, яка йде від віри.
Ибо если люди могли получить обещанное Богом, подчиняясь закону, то вера не имеет никакой цены, как не имеет никакой цены и обещание, данное Богом Аврааму.
Якщо ж спадкоємцем світу є народ, залежний від Закону, то віра — безглузда, а обітниця — нікчемна.
Ибо закон вызывает гнев Божий, если нарушить его, а где нет закона, нет и нарушения закона.
Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.
Таким образом, люди получают обещание Господне благодаря вере, и потому обещание это — бескорыстный дар. Оно не только для тех, кто живёт по закону, но и для всех потомков Авраама. Оно для всякого, кто живёт согласно вере, как жил Авраам. Авраам же отец нам всем.
Тож обітниця Божа йде через віру, щоб люди одержали її, як подарунок. А якщо це так, то й для всіх Авраамових нащадків обітниця буде несхитною. І не лише для тих, у кого є Закон Мойсея, а й для тих, хто вірою живе, як жив Авраам. Через те і є він батьком для нас усіх.
Как сказано в Писании: "Я сделал тебя отцом многих народов". Это истина перед Богом. Авраам верил в Бога, Кто дарует жизнь мёртвым и по воле Кого случается всё то, что ещё не случилось.
Так сказано й у Святому Писанні: «Зробив Я тебе батьком багатьох народів». Авраам є нашим батьком перед Богом, в Якого він вірив, і Який дає життя померлим, з волі Якого існує те, чого не існувало.
Надежды не было, но Авраам верил в Бога и потому всё же надеялся. Поэтому-то он и стал отцом многих народов, согласно сказанному Богом: "Твои потомки будут многочисленны".
Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі».
И не ослабевал Авраам в вере своей, хотя осознавал, что тело его немощно (ибо было ему около ста лет), а Сарра — бесплодна.
І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові.
Он не усомнился в обещании Божьем, не отшатнулся в неверии, а ещё более укрепился в вере своей и воздал хвалу Богу,
и был уверен, что Бог способен исполнить то, что обещал.
Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв.
Вот почему "это вменилось ему в праведность".
Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.
Не только ради него одного в Писании сказано: "Это вменилось Аврааму",
Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв».
но и для нас наша вера вменится нам, верующим в Того, Кто восстал из мёртвых нашего Господа Иисуса,
То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса.