Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Турконяка
В горной стране Ефремовой жил человек по имени Миха.
Був собі чоловік з гори Єфрема, а ім’я його було Міха.
Миха сказал своей матери: "Помнишь те тысячу сто сиклей серебра, которые у тебя украли и за которые ты при мне посылала проклятия? Это серебро у меня. Я взял его". Мать сказала: "Благослови тебя Господь, сын мой!".
Він сказав своїй матері: Тисячу сто срібняків, які пропали в тебе і за які ти прокляла, і сказала ти в мої вуха, ось ці гроші в мене, — я їх узяв! А його матір сказала: Благословенний син мій Господом!
Миха отдал серебро матери, и она сказала: "Серебро это я посвящаю Господу. Я даю его тебе, сын, чтобы ты сделал истукана и покрыл его этим серебром".
І він віддав тисячу сто срібняків своїй матері, і сказала його матір: Я справді посвятила [1] ті гроші Господу з моєї руки на самоті, щоби зробити коване й вилите, а тепер поверну їх тобі й віддам тобі їх.
Но Миха вернул серебро матери. А она взяла двести сиклей серебра и отдала их серебряных дел мастеру, и он сделал истукана, покрытого серебром. Этот истукан был поставлен в доме Михи.
Та він віддав срібло своїй матері. А його матір узяла двісті срібняків і дала його художникові, і він зробив з нього коване й лите, і воно було в домі Міхи.
У Михи был храм для поклонения идолам. Он сделал ефод, лары и пенаты. Затем Миха выбрал одного из своих сыновей и посвятил его в священники.
І є собі муж Міха, а в нього — дім Божий. Він зробив ефод і терафін [2] і уповноважив на служіння [3] одного зі своїх синів, і той був у нього за священика.
В то время у Израиля не было царя, и каждый делал то, что ему казалось правильным.
А в ті дні не було царя в Ізраїлі, тож кожний чинив те, що здавалося правильним в його очах.
Там жил тогда один юноша, левит, из Вифлеема Иудейского. Он жил в Иудее.
І був собі юнак з мешканців Юди із Вифлеєму, який в племені Юди, — він був левітом, а жив він там.
Этот юноша ушёл из города Вифлеема, чтобы пожить где придётся. Путешествуя, он пришёл в горную страну Ефремову к дому Михи.
І пішов муж з міста з Вифлеєму юдейського жити, де лишень знайде, й, ідучи своєю дорогою, він прийшов до гори Єфрема, аж до дому Міхи.
Миха спросил его: "Откуда ты идёшь?" Юноша ответил: "Я левит из Вифлеема Иудейского. Ищу место, где бы пожить".
А Міха його запитав: Звідки йдеш? І сказав йому левіт: Я є з Вифлеєму юдейського, і йду я жити, де лишень знайду.
И сказал ему Миха: "Оставайся жить у меня. Будь мне отцом и священником. Я буду давать тебе по десять сиклей серебра в год и буду одевать тебя и кормить". Левит обрадовался
І сказав йому Міха: Живи зі мною і будь мені за батька і за священика, і я дам тобі десять срібняків упродовж року, пару одягу і те, що тобі на життя. І левіт пішов,
и согласился остаться жить у Михи, и был ему, как один из его сыновей.
і почав проживати разом з тим чоловіком, і юнак став йому, наче один із його синів.
Миха посвятил молодого левита в священники. Юноша стал священником и жил в доме у Михи.
А Міха уповноважив левіта на служіння, і юнак був йому за священика, і перебував у домі Міхи.