Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Куліша та Пулюя
Вот имена народов, которых Господь оставил на этой земле, потому что Господь хотел испытать народ Израиля. Никто из израильтян, живущих в те времена, не сражался в войнах за ханаанские земли.
Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,
И Господь не изгнал другие народы с израильской земли, чтобы народ Израиля, который не участвовал в этих войнах, учился воевать:
На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:
пять правителей филистимских, все хананеи, все сидоняне и евеи, которые жили в горной местности Ливана, от горы Ваал-Ермона до Лебо-Емафа.
Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.
Господь оставил эти народы, чтобы искушать народ Израиля и смотреть, будут ли они повиноваться заповедям Господним, которые были даны их предкам через Моисея.
А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.
Сыны Израилевы жили среди хананеев, хеттеев, аморреев, фарезеев, евеев и иевусеев.
Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,
Они брали в жены их дочерей, отдавали своих дочерей в жены их сыновьям и поклонялись богам этих народов.
Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.
Господь видел, что народ Израиля творит зло. Они забыли Господа, Бога своего, и служили Ваалам и Ашера.
І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.
Господь разгневался на Израиль и позволил Хусарсафему, царю Месопотамскому, победить народ Израиля. И правил царь Месопотамский над ними восемь лет.
І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамїї; і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.
Тогда сыны Израилевы стали молить Господа о помощи, и Господь послал к ним Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Хелевова, и он спас народ Израиля.
І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, — Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.
Дух Божий вселился в Гофониила, и он стал судьёй Израиля. Гофониил повёл народ Израиля на войну, и Господь помог ему одолеть Хусарсафема, царя Арамского.
І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля. І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.
И земля жила в мире сорок лет, пока не умер Гофониил, сын Кеназа.
І втїшалась супокоєм земля сорок год. І вмер Отониїл Кеназенко.
Господь увидел, что народ Израиля снова творит зло, и дал силу Еглону, царю Моавитскому, чтобы он разбил народ Израиля.
Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві. Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем; бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.
Еглон позвал с собой аммонитян и амаликитян, и они, объединившись, напали на Израиль, победили народ Израиля и изгнали его из города Пальм.
Скупив він до себе Аморіїв та Амалекіїв, побив Ізраїля та й підневолив Пальмовий город.
Еглон, царь Моавитский, правил восемнадцать лет.
І були Ізрайлитяне підневоленими Еглонові, цареві Моабійському, вісїмнайцять год.
И снова народ стал молить Господа о помощи. И послал Господь левшу Аода, сына Геры из рода Иеминиева, спасти народ Израиля. Народ Израиля послал Аода отнести дань Еглону, царю Моавитскому.
Заквилили тодї сини Ізраїля до Господа, і Господь вознїс їм визвольника, Аода, сина Герового, сина Еминїєвого, лївака.Через нього то послали Ізрайлитяне данину Еглонові, цареві Моабійському.
Аод сделал себе обоюдоострый меч длиною в один локоть и привязал его под одеждой к правому бедру.
Аод же наготовив собі меча з двома лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.
И пошёл Аод с данью к Еглону, царю Моавитскому. (Еглон был человек очень тучный. )
От і принїс він Еглонові, цареві Моабійському, данину. Еглон же та був собі вельми пузатий чоловік.
Аод отдал деньги Еглону и от людей, которые несли эти деньги.
Віддавши данину, відослав Аод людей, що несли данину,
Аод уже собрался уходить, но, когда проходил мимо идолов города Галгала, повернулся и сказал: "Царь, я должен сказать тебе что-то по секрету". Царь сказал: "Тише!", и отослал из комнаты всех своих слуг.
Сам же вернувсь до виструганих ідолів у Галгалї і звелїв сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю. Той повелїв: Тихо! і вийшли геть усї, що стояли кругом.
Аод пошёл к Еглону, который сидел один в верхней комнате своих летних палат. Аод сказал: "У меня есть к тебе послание от Бога. " Царь встал с трона,
Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолоднїй хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю! Той піднявсь із свого сїдалища.
а Аод левой рукой достал меч, привязанный к правому бедру, и вонзил его царю в живот.
Тодї вхопив Аод лївою рукою меча з правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,
Меч вошёл так глубоко, что не было видно даже рукояти, и внутренности царя вывалились наружу. Жир царя полностью прикрыл меч, и Аод оставил его там.
Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад із його тїла, і він досяг задньої части.
Аод вышел из комнаты и запер за собой двери.
Вийшов тодї Аод, зачинив двері верхньої хати за собою і засунув засовом.
Слуги вернулись сразу же после его ухода. Они увидели, что дверь заперта, и сказали: "Должно быть, царь закрылся, чтобы оправиться".
Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолоднїй хатї робить потріб свою.
Они долго ждали и наконец встревожились. Они взяли ключ, открыли дверь и, войдя в комнату, увидели мёртвого царя, лежащего на полу.
Так ждали довго. Як же він не відчиняв усе ще дверій у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.
Пока слуги ждали царя, у Аода было время скрыться. Он прошёл мимо идолов и отправился в место, которое называлось Сеираф.
Покіль же вони гаялись, Аод утїк, пройшов мимо виструганих ідолїв і уйшов у Сеїрат.
Придя в Сеираф, он вострубил в горной местности Ефрема. Услышав звуки трубы, народ Израиля собрался в Сеирафе и спустился с гор во главе с Аодом.
Вернувшися ж додому, ударив на Ефраїм горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.
Аод сказал им: "Идите за мной! Господь помог нам победить врагов наших, моавитян". И народ пошёл за Аодом. Они спустились с ним и захватили переправу через реку Иордан к земле Моавитской, и не давали никому переходить через неё.
І повелїв їм: Сюди до мене! бо подав Господь наші вороги Моабії нам на поталу. Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьські броди до Моабу і не пускали нїкого перейти.
Они убили около десяти тысяч здоровых и сильных моавитян, и никто из них не спасся.
І побили вони тодї Моабіїв до десяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.
Так в тот день народ Израиля покорил моавитян. И земля после этого жила мирно восемьдесят лет.
Тодї мусїли Моабії нагнутись під руку Ізраїлеві. І було мирно в землї вісїмдесять год. Аод же судив їх до смерти.