Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Анна сказала: "Возрадовалось сердце моё в Господе! Вознёсся рог мой в Боге моём! Я смеюсь над моими врагами. Я счастлива в своей победе!
І молилася Анна та й проказала: „Звесели́лося Господом серце моє, мій ріг став високим у Го́споді! Розкри́лися у́ста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого́!
Нет Бога столь святого, как Господь. Кроме Тебя другого Бога нет! И нет твердыни, подобной Богу нашему.
Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш!
Не продолжайте речей надменных! Не говорите дерзких слов! Ибо Господь — Бог, знающий всё. Он ведёт и судит народ.
Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки!
Луки сильных ломаются! И слабые становятся сильными!
Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою!
Кто раньше был сыт, работает, хлеб добывая. Кто раньше голодал, сейчас еды имеет вдоволь! Женщина, которая была бесплодна, сейчас имеет семеро детей! А многодетная изнемогает, потеряв своих детей.
Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла.
Господь даёт людям смерть и дарует жизнь, низвергает в преисподнюю и снова к жизни возводит.
Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба.
Господь делает нищим и приносит богатство, унижает и возвышает.
Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує.
Господь из праха поднимает бедных. Он возвышает их до уровня вельмож, даёт в наследство славы им престол. Господь сотворил вселенную, и она принадлежит Ему!
Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну.
Господь покровительствует святым Своим и не даёт им оступиться. Беззаконные же будут разбиты и исчезнут во тьме. Сила им не поможет.
Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
Господь стирает с земли врагов Своих. Бог Всевышний с небес возгремит на них. Господь будет судить во всех концах земли, даст могущество Своему царю и избранному Им царю даст силу".
Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“
Елкана с семьёй пошёл домой в Раму, а мальчик остался в Силоме служить Господу при священнике Илии.
І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господе́ві при священикові Ілі́ї.
Сыновья Илия были люди плохие. Они не любили Господа.
А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа,
Они не заботились о долге священника перед народом. Вот, что священники должны были делать: каждый раз, когда кто-то приносил жертву, священник должен был положить мясо в котёл с кипящей водой. Затем помощник священника приносил специальную вилку с тремя зубцами
ані зви́чаю священичого з народом. Коли хто прино́сив жертву, то, як варилося м'ясо, прихо́див священиків слуга, а в його руці — тризубе виде́льце.
и этой вилкой доставал немного мяса из котла. Священник брал себе только то мясо, которое накололось на вилку. Так священники должны были поступать во время каждого жертвоприношения в Силоме.
І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горня́ти, — і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що прихо́див туди до Шіло́.
Но сыновья Илия не делали этого. Даже прежде, чем сжигали жир на алтаре, слуги священника говорили людям, приносившим жертву: "Дай священнику мяса на жаркое. Священник не возьмёт у тебя варёного мяса, а только сырое".
Також поки пали́ли лій, то прихо́див священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: „Дай м'яса на печеню для священика, бо він не ві́зьме від тебе м'яса варе́ного, а тільки сире!“
И если люди, приносившие жертву, говорили: "Сожгите сначала жир, а потом можете брать себе всё, что хотите", то слуги священника отвечали: "Нет, дай нам мяса сейчас, а если не дашь, то мы силой возьмём его у тебя!"
А як той чоловік відповідав йому: „Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя!“ А той говорив: „Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму́ силою!“
Таким образом Офни и Финеес показывали своё непочтение к жертвоприношениям Господу, и это был великий грех!
І був гріх тих юнакі́в дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безче́стили Господню жертву
А Самуил служил Господу. Он был молодым помощником, который носил ефод.
А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляни́м ефо́дом.
Каждый год мать Самуила шила ему малую верхнюю одежду и приносила её, когда приходила с мужем в Силом для приношения ежегодной жертвы.
А малу верхню одежину робила йому його мати, і прино́сила йому з року на рік, коли прихо́дила з своїм мужем прино́сити річну жертву.
И благословил Илий Елкана и жену его и сказал: "Пусть Господь даст тебе ещё детей от Анны, и они займут место мальчика, о котором молилась Анна, и которого ты отдал Господу". Елкана и Анна вернулись домой.
А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: „Нехай Господь дасть тобі наща́дків від цієї жінки, за ві́дданого, що Господь узяв“. І пішли вони на місце своє.
Господь был добр к Анне, и она родила еще трёх сыновей и двух дочерей. А отрок Самуил рос возле Господа.
І Господь згадав про Анну, і вона завагітні́ла, та й породила трьох синів та дві до́чки. А о́трок Самуїл ріс із Господом.
Илий был очень стар. Он постоянно слышал о том, как поступают его сыновья со всеми израильтянами в Силоме. Он слышал и о том, что его сыновья спят с женщинами, которые собираются у входа в палату собрания.
А Ілі́й був дуже стари́й. І почув він усе, що́ сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
Илий сказал сыновьям: "Я слышу от всего народа плохие речи о вас. Почему вы позволяете себе это?
І він сказав їм: „Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
Дети мои, не поступайте так. Плохая молва идёт о вас среди народа Господа.
Ні, сини мої, — недобра та чутка, що я чую, — ви відхиляєте Господній наро́д від Закону!
Если человек согрешит против другого человека, Бог может помочь ему. Но если человек согрешит против Господа, кто тогда сможет ему помочь?" Но сыновья Илия не хотели прислушаться к голосу своего отца. И Господь решил предать их смерти.
Якщо хто згрішить супроти люди́ни, то помо́ляться за неї перед Богом. А якщо люди́на згрішить супроти Господа, — хто заступиться за неї?“ Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
Отрок же Самуил продолжал расти и радовал Господа и людей.
А о́трок Самуїл усе ріс, та здобува́в ла́ску як у Господа, так і в людей.
И пришёл человек Божий к Илию и сказал ему: «Так говорит Господь: "Твои предки были рабами в семье фараона. Но Я тогда открылся дому твоего отца.
І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: „Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився до́мові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
Из всех израильских родов Я выбрал твой род. Я выбрал их Себе в священники, чтобы они приносили жертвы на Моём алтаре, чтобы жгли фимиам и носили ефод. Я давал твоей семье мясо от всех жертв, которые народ Израиля приносил Мне.
Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефо́да перед Моїм лицем. І дав Я до́мові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
Так почему же вы не чтите эти жертвы и приношения? Ты предпочитаешь Мне своих сыновей и жиреешь от лучших частей мяса, которое народ Израиля приносит Мне"».
Чого ж ви бере́те під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого да́ру перед лицем Моїм.
Затем человек Божий сказал: «Господь, Бог Израиля, обещал, что семья отца твоего вечно будет служить Ему. Но сейчас Господь говорит: "Этого никогда не будет! Я прославлю тех, кто прославляет Меня, но худо будет тому, кто отказывается Меня почитать.
Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені!
Наступит время, когда Я уничтожу всех твоих потомков, и никто в твоей семье не доживёт до старости.
Ось приходять дні, і Я відітну́ раме́но твоє та раме́но дому батька твого, щоб не було старо́го в домі твоєму.
Израиль будет процветать, но ты будешь видеть бедствия дома своего. Никто в твоей семье не доживёт до старости.
І побачиш біду Мого ме́шкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізра́їлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
Лишь одного Я оставлю служить священником у Моего алтаря. Он доживёт до глубокой старости. Он будет жить, пока глаза его не ослепнут, и пока силы не оставят его. Все твои потомки умрут от меча.
Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, — та ввесь до́ріст твого дому повмирає в силі віку.
Я дам тебе знамение, которое покажет, что всё это совершится. Оба твои сына, Офни и Финеес, умрут в один день.
А оце тобі озна́ка, що при́йде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, — оби́два вони помруть одно́го дня.
Я выберу себе верного священника. Он будет прислушиваться ко Мне и поступать так, как Я захочу. Я сделаю его род сильным, и он вечно будет служить перед Моим помазанником.
А Я поставлю Собі священика вірного, — він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм пома́занцем по всі дні.
И каждый оставшийся из твоей семьи, придёт кланяться этому священнику и будет умолять его дать ему немного денег или кусок хлеба." Он скажет: "Дай мне какую угодно работу священника, чтобы только мне иметь пропитание"».
І станеться, — кожен, хто полишиться в домі твоїм, при́йде вклонятися йому за аґору срібла та за бухане́ць хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба“.