Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Так закінчено небо й землю з усіма її оздобами.
Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив був, і спочив сьомого дня від усього свого діла, що творив був.
І благословив Бог сьомий день і освятив його; того бо дня спочив Бог від усього свого діла, що творячи зробив був.
Таке було походження неба й землі, коли сотворено їх. — Коли Господь Бог творив небо й землю,
не було ще на землі ніякої польової рослини й не росла ще ніяка трава на полі, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб порати землю.
Але виходила волога з землі й напувала всю поверхню землі.
Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою.
Господь Бог насадив сад у Едемі, на сході, й оселив там чоловіка, що його був утворив.
І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, принадне на погляд і добре для поживи, і дерево життя посеред саду та й дерево пізнання добра й зла.
З Едему ж виходила ріка, щоб зрошувати сад, і звідти розділялась вона на чотири течії.
Ім'я першої — Пішон; це та, що обтікає ввесь Хавіла-край, де є золото.
А золото цього ж краю добре. Там же є пахуча смола й онікс-камінь.
Ім'я другої ріки — Гіхон вона обтікає ввесь Куш-край.
Ім'я третьої ріки — Тигр вона тече на схід від Ашшуру. Четверта ж ріка — Ефрат.
Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його.
Та й дав Господь Бог чоловікові таку заповідь: "З усякого дерева в саду їстимеш;
з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш."
Тоді сказав Господь Бог: "Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього."
І сотворив Господь Бог з землі всіляких польових звірів і всіляких птахів піднебесних і привів їх до чоловіка побачити, як він назве їх; як саме чоловік назве кожне живе сотворіння, щоб воно так і звалось.
І дав чоловік назви всякій скотині, всякому птаству піднебесному і всякому звіреві польовому, але для чоловіка не знайшлося помочі, йому придатної.
Тоді Господь Бог навів глибокий сон на чоловіка, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом.
Потім з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка.
І чоловік сказав: "Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка."
Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом.
А були вони обоє, чоловік і його жінка, нагі, та (одне одного) не соромилися.
← (Буття 1) | (Буття 3) →