Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Постарівся віком Авраам, і Господь благословив Авраама в усьому.
Авраам был уже стар, в преклонных годах, и Господь благословил его во всем.
Тоді Авраам сказав своєму слузі, найстаршому в його господі, що правив усім його маєтком: "Поклади лишень руку під моє стегно.
Авраам сказал старшему121 слуге в своем доме, который распоряжался всем, что у него было:
— Положи руку мне под бедро122
— Положи руку мне под бедро122
Я заклинаю тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що не візьмеш ти моєму синові жінку з дочок ханаанян, серед яких я перебуваю,
и поклянись мне Господом, Богом неба и Богом земли, что ты не возьмешь моему сыну жены из дочерей хананеев, среди которых я живу,
а підеш у мій край, до рідні моєї, і візьмеш жінку синові моєму Ісаакові."
но пойдешь ко мне на родину, к моей родне, и там возьмешь жену для моего сына Исаака.
Слуга ж мовив до нього: "А якщо жінка не захоче йти за мною в край цей, чи маю відвести твого сина назад у край, звідки ти вийшов?"
Слуга спросил его:
— Что, если та женщина не захочет идти со мной сюда, в эту землю? Что мне тогда делать, возвратить твоего сына в ту страну, откуда ты пришел?
— Что, если та женщина не захочет идти со мной сюда, в эту землю? Что мне тогда делать, возвратить твоего сына в ту страну, откуда ты пришел?
Тоді Авраам відповів йому: "Гляди, щоб ти не відводив туди мого сина!
Авраам ответил:
— Ни в коем случае не возвращай туда моего сына.
— Ни в коем случае не возвращай туда моего сына.
Господь, Бог неба, який вивів мене з дому мого батька та з мого рідного краю, і який говорив до мене та клявсь мені словами: "Потомству твоєму дам я цю землю", — він пошле свого ангела перед тобою і візьмеш звідтіля жінку моєму синові.
Господь, Бог неба, Который вывел меня из дома отца и из моей родной земли, Который говорил со мной и поклялся мне, сказав: «Я отдам эту землю твоему семени», Он пошлет Своего Ангела перед тобой, чтобы ты смог взять оттуда жену для моего сына.
А як жінка не захоче йти з тобою, то ти будеш вільний від тієї клятви, що нею мені поклявся. Тільки сина мого туди не повертай!"
Если женщина не захочет идти с тобой, то ты будешь свободен от этой клятвы. Но не возвращай туда моего сына.
І поклав слуга руку свою під стегно Авраама, свого пана, і поклявся йому в тому ділі.
Слуга положил руку под бедро своего господина Авраама и поклялся ему.
По тому взяв слуга десять верблюдів з-поміж верблюдів свого пана й вирушив у дорогу; з найліпшим, що лиш було в його пана знявсь він і рушив у дорогу в Арам Нагараїм, у місто Нахора.
Потом слуга взял десять верблюдов своего господина и, нагрузив их лучшими подарками от него, отправился в путь. Он пошел в Арам-Нахараим,123 держа путь к городу, где жил Нахор.
І поставив він верблюдів поза містом біля криниці надвечір, коли жінки виходять брати воду,
Он опустил верблюдов на колени у источника за пределами города; это было под вечер, когда женщины приходят за водой.
та й мовив: "Господи Боже мого пана Авраама! Пощасти мені сьогодні, молю, і вчини милость моєму панові Авраамові.
Он сказал:
— О Господи, Бог моего господина Авраама! Дай мне сегодня успех и яви милость моему господину Аврааму.
— О Господи, Бог моего господина Авраама! Дай мне сегодня успех и яви милость моему господину Аврааму.
Ось я стою коло джерела води; дочки горожан виходять брати воду.
Вот, я стою у источника, и дочери горожан идут за водой.
Нехай дівчина, якій я скажу: "Нахили, з ласки, твій жбан, щоб я напився", а вона скаже: "Пий! Я ще й верблюдів твоїх понапуваю", — буде та, що її ти призначив слузі твоєму Ісаакові, і я по тому знатиму, що ти вчинив милость із моїм паном."
Пусть будет так. Если я скажу девушке: «Пожалуйста, опусти кувшин с плеча, чтобы мне напиться», а она ответит: «Пей, а я напою и твоих верблюдов», то ее Ты и назначил для слуги Твоего Исаака. Так я узнаю, что Ты явил милость моему господину.
Тож і сталося, що він ще й не скінчив говорити, як ось виходить із жбаном на своїх плечах Ревека, що народилась у Бетуела, сина Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата.
Еще он не кончил молиться, как Ревекка, дочь Бетуила, сына Милки, жены Авраамова брата Нахора, вышла к источнику с кувшином на плече.
Була то дівчина прегарна з виду, незаймана, ні мужа ще не знала. Тож зійшла вона до джерела і, набравши повний жбан води, вийшла нагору.
Она была очень красивая девушка, девственница, которая еще не была с мужчиной. Она спустилась к источнику, наполнила кувшин и пошла обратно.
Слуга побіг їй назустріч та й мовив: "Дай мені, з ласки своєї, трохи напитися з твого жбану!"
Слуга поспешил ей навстречу и сказал:
— Пожалуйста, дай мне немного воды из твоего кувшина.
— Пожалуйста, дай мне немного воды из твоего кувшина.
А вона: "Пий, добродію!" І спустила хутенько жбан на свою руку й дала йому напитися.
— Пей, господин мой, — сказала она и, быстро опустив кувшин на руки, дала ему напиться.
Як же скінчила його напувати, каже: "Я ще і твоїм верблюдам начерпаю, поки не нап'ються."
Когда он напился вдоволь, она сказала:
— Я начерпаю воды и для твоих верблюдов, пока они не напьются.
— Я начерпаю воды и для твоих верблюдов, пока они не напьются.
І скоро випорожнила свій жбан у пійло, побігла знову до криниці, щоб набрати води, і налляла всім його верблюдам.
Она быстро вылила воду из кувшина в поилку, побежала обратно к источнику зачерпнуть еще воды и начерпала для всех его верблюдов.
А чоловік придивлявся до неї мовчки, цікавий знати, чи пощастить йому Господь у дорозі, чи ні.
Он молча наблюдал за ней, пытаясь понять, даровал ли Господь успех его путешествию.
Коли ж верблюди перестали пити, взяв чоловік золоту каблучку, вагою пів шекля, та дві запинки їй на руки, вагою десять шеклів золота,
Когда верблюды напились, тот человек вынул золотую серьгу для носа, весом в беку,124 и два золотых браслета, весом в десять шекелей,125
і спитав: "Чия ти дочка? Скажи мені, будь ласка, чи є в домі твого батька місце для нас переночувати?"
и спросил:
— Скажи мне, чья ты дочь? Нет ли у твоего отца в доме комнаты, чтобы нам переночевать?
— Скажи мне, чья ты дочь? Нет ли у твоего отца в доме комнаты, чтобы нам переночевать?
Вона ж йому відповіла: "Я дочка Бетуела, сина Мілки, якого вона Нахарові вродила."
Она ответила ему:
— Я дочь Бетуила, сына Милки, которого она родила Нахору.
— Я дочь Бетуила, сына Милки, которого она родила Нахору.
Далі сказала йому: "Є в нас доволі й соломи й паші, та й місця переночувати."
И добавила:
— У нас вдоволь и соломы, и корма, и есть комната для ночлега.
— У нас вдоволь и соломы, и корма, и есть комната для ночлега.
мовив: "Благословен Господь Бог пана мого Авраама, що не відмовив милости своєї і вірности своєї моєму панові! Мене ж Господь привів до дому братів мого пана."
сказав:
— Хвала Господу, Богу моего господина Авраама, Который не оставил без Своей милости и верности моего господина, потому что Господь привел меня прямо в дом к родне моего господина.
— Хвала Господу, Богу моего господина Авраама, Который не оставил без Своей милости и верности моего господина, потому что Господь привел меня прямо в дом к родне моего господина.
Побігла дівчина й оповіла в хаті матері своєї, що сталося.
Девушка побежала и рассказала обо всем в доме матери.
Був же в Ревеки брат, на ім'я Лаван. Метнувся Лаван до чоловіка надвір, до джерела.
У Ревекки был брат по имени Лаван, и он поспешил к тому человеку у источника.
Як тільки він побачив каблучку й запинки на руках у своєї сестри та як почув слова Ревеки, сестри своєї, мовляв, ось так говорив чоловік до мене, то прийшов він до чоловіка, який стояв ще при джерелі коло верблюдів,
Как только он увидел серьгу для носа и браслеты на руках у сестры и услышал рассказ Ревекки о том, что сказал ей тот человек, он пошел к нему, а тот так и стоял с верблюдами у источника.
і мовив: "Увійди, благословенний Господом! Чого стоїш надворі? Я ж напоготовив господу й місце для верблюдів."
— Пойдем к нам, благословенный Господом, — сказал Лаван. — Почему ты стоишь здесь снаружи? Я приготовил дом и место для верблюдов.
Увійшов цей чоловік у господу, а він (Лаван) порозвантажував верблюдів, дав соломи й корму верблюдам, та й води помити ноги його й людей, що були з ним.
Тот человек вошел в дом, и верблюды были расседланы. Верблюдам принесли соломы и корма, а для него и его людей принесли воды, чтобы вымыть ноги.
По тому поставив перед ним їжу але той сказав: "Не їстиму, поки не оповім своєї справи." Лаван же відрік: "Говори."
Перед ним поставили еду, но он сказал:
— Я не стану есть, пока не расскажу о моем поручении.
— Рассказывай, — ответил Лаван.
— Я не стану есть, пока не расскажу о моем поручении.
— Рассказывай, — ответил Лаван.
Господь поблагословив вельми мого пана й він зробився великим; Господь дав йому овець і худоби, срібла й золота, рабів і рабинь, верблюдів та ослів.
Господь щедро благословил моего господина, и он стал богат. Он дал ему мелкий и крупный скот, серебро и золото, слуг и служанок, верблюдов и ослов.
Та й Сара, жінка мого пана, як була вже старенька, вродила сина моєму панові, й цей дав йому все, що було його.
Жена моего господина Сарра родила ему сына в старости, и он завещал ему все, что у него есть.
І заприсягнув мене мій пан, кажучи так: "Не візьмеш жінки синові моєму з дочок ханаанян, що в їхнім краю я проживаю,
Мой господин велел мне поклясться и сказал: «Не бери жены для моего сына из дочерей хананеев, в чьей земле я живу,
а тільки підеш у господу батька мого й до роду мого та й візьмеш жінку моєму синові".
но пойди к семье моего отца, к моей родне, и оттуда возьми жену для моего сына».
Тоді сказав я до свого пана: "А може та жінка не піде за мною?"
Я спросил моего господина: «А что, если та женщина не пойдет со мной?»
Та він мені відповів: "Господь, перед яким я ходжу, пошле ангела свого з тобою і пощастить твоїй дорозі; і ти візьмеш жінку синові моєму з мого роду й з господи батька мого.
Он ответил: «Господь, перед лицом Которого я хожу, пошлет с тобой Своего Ангела и дарует успех твоему путешествию, чтобы ты взял жену для моего сына из моей родни и из семьи моего отца.
Тоді ти будеш вільний від присяги мені, коли підеш до мого роду; і коли вони тобі її не дадуть — тоді ти будеш вільний від присяги мені".
Только тогда ты будешь свободен от этой клятвы, когда побываешь в доме моего отца, и если они откажут отдать ее тебе, тогда ты будешь свободен от клятвы».
От і прибув я нині до джерела й мовив: "Господи Боже мого пана Авраама! Покажи, благаю, чи доброзичиш ти мені в дорозі, що її оце верстаю.
Когда я сегодня пришел к источнику, я сказал: «О Господи, Бог моего господина Авраама, если бы Ты только даровал успех поручению, с которым я послан!
Ось я стою коло джерела води: нехай та дівчина, що вийде брати воду, і якій я скажу: "Дай мені, будь ласка, трохи води напитися з твого жбану
Вот я стою у источника: если девушка выйдет начерпать воды, и я скажу ей: „Пожалуйста, дай мне попить воды из твоего кувшина“,
а вона до мене скаже: "І ти пий, і ще твоїм верблюдам начерпаю" — нехай вона буде та жінка, що її Господь призначив для сина мого пана".
и если она скажет мне: „Пей, а я начерпаю воды и твоим верблюдам“, то значит, ее-то Господь и назначил для сына моего господина».
Ще не скінчив я й говорити сам до себе, аж ось виходить Ревека з своїм жбаном на плечі; спустилась до джерела й набрала води, а я тут до неї і кажу: "Дай мені, будь ласка, напитися!"
Еще я не закончил молиться в сердце своем, когда вышла Ревекка с кувшином на плече. Она спустилась к источнику и зачерпнула воды, и я сказал ей: «Пожалуйста, дай мне напиться».
Зняла вона хутенько свій жбан з-над себе й каже: "Пий, я і твоїх верблюдів теж понапуваю". Тож напивсь я, а вона понапувала й верблюдів.
Она быстро спустила кувшин с плеча и сказала: «Пей, а я напою и твоих верблюдов». И я напился воды, а она напоила верблюдов.
Тоді я її спитав: "Чия ти дочка?" Вона ж відповіла: "Дочка я Бетуела, сина Нахора, якого вродила йому Мілка". Тоді я наклав їй на ніс каблучку й запинки на її руки,
Я спросил ее: «Чья ты дочь?» Она сказала: «Дочь Бетуила, сына Нахора, которого родила ему Милка». Тогда я дал ей серьгу для носа и браслеты на руки
та й схилив я голову і, поклонившись лицем Господеві до землі, благословив Господа Бога мого пана Авраама, що привів мене певною дорогою взяти дочку брата мого пана для його сина.
и склонился и восславил Господа. Я восхвалил Господа, Бога моего господина Авраама, Который верной дорогой привел меня, чтобы взять внучку брата моего господина в жены его сыну.
А тепер, коли ви хочете зробити моєму панові честь і шану, повідайте мені, а коли ні, то дайте знати, щоб звернув або праворуч, або ліворуч."
Итак, если вы окажете милость и верность моему господину, так и скажите мне, а если нет, тоже скажите мне, чтобы я знал, что мне делать.
Лаван же й Бетуел у відповідь сказали: "Від Господа пішло це діло. Не можемо тобі нічого сказати.
Лаван и Бетуил ответили:
— Это дело от Господа; не нам говорить тебе да или нет.
— Это дело от Господа; не нам говорить тебе да или нет.
Оце Ревека перед тобою. Візьми (її) і йди, і нехай вона буде жінкою синові твого пана, як це присудив Господь."
Вот Ревекка пред тобой; забирай ее и иди, и пусть она станет женой сына твоего господина, как определил Господь.
Коли слуга Авраама почув ці слова, поклонився аж до землі Господеві,
Услышав эти слова, Авраамов слуга склонился перед Господом до земли.
і вийняв слуга золоті та срібні речі й одежу й дав Ревеці; а братові й матері її дав коштовні подарунки.
Потом он вынул наряды, а также золотые и серебряные украшения и подарил их Ревекке; ее брату и матери он также дал дорогие подарки.
І їли вони й пили, він і ті люди, що були з ним, та й переночувавши, встали вранці; тож він каже: "Пустіте мене до мого пана."
И он, и люди, что были с ним, ели, пили и остались ночевать. Когда на другое утро они поднялись, он сказал:
— Отпустите меня, я хочу отправиться в путь к моему господину.
— Отпустите меня, я хочу отправиться в путь к моему господину.
Однак її брати й мати сказали: "Нехай побуде з нами дівчина ще кілька днів, з десять, а потім піде."
Но ее брат и мать ответили:
— Пусть девушка останется с нами еще хотя бы десять дней; потом можешь126 идти.
— Пусть девушка останется с нами еще хотя бы десять дней; потом можешь126 идти.
Він же відповів їм: "Не баріть мене. Пощастив Господь моїй дорозі, тож і ви пустіте мене, нехай піду до свого пана."
Но он сказал:
— Не задерживайте меня, раз Господь даровал успех моему поручению. Отпустите меня в путь, чтобы мне вернуться к моему господину.
— Не задерживайте меня, раз Господь даровал успех моему поручению. Отпустите меня в путь, чтобы мне вернуться к моему господину.
Вони ж сказали: "Прикличмо дівчину й її саму спитаймо."
Они сказали:
— Позовем девушку и спросим ее.
— Позовем девушку и спросим ее.
Тож прикликали Ревеку й кажуть до неї: "Чи підеш ти з цим чоловіком?" А вона відповіла: "Піду!"
Они позвали Ревекку и спросили:
— Пойдешь с этим человеком?
— Пойду, — ответила она.
— Пойдешь с этим человеком?
— Пойду, — ответила она.
І відпустили Ревеку, сестру свою з її нянькою, та й Авраамового слугу з його людьми.
И они отправили в путь свою сестру Ревекку вместе с ее кормилицей, слугой Авраама и его людьми.
При тому поблагословили вони Ревеку і промовили: "Ой ти, сестрице наша, стань тьмою тисяч: Нехай твоє потомство займе ворота своїх ворогів!"
Они благословили Ревекку и сказали:
— Сестра наша, да будут потомки твои
исчисляться тысячами тысяч;
да овладеет потомство твое
вратами своих врагов.
І вибралася Ревека зо слугинями своїми, і сівши на верблюдів, поїхали вони за чоловіком; отак узяв слуга Ревеку й пустився в дорогу.
Ревекка и ее служанки собрались, сели на верблюдов и отправились за тем человеком. Так слуга взял Ревекку и отправился в путь.
А Ісаак прийшов був тоді з дороги до криниці Лахаї-Рої, бо він жив у краї Негев.
Исаак вернулся из Беэр-лахай-рои — он жил в Негеве, —
Раз вийшов Ісаак підвечір пройтися в полі. Підвів свої очі й бачить — ось ідуть верблюди.
и вот, вечером он вышел в поле,127 и поднял взгляд и увидел, что идут верблюды.
Ревека також підняла очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда,
Ревекка тоже подняла взгляд и увидела Исаака; она спустилась с верблюда
та й каже до слуги: "Хто то цей чоловік, що йде полем нам назустріч?" Слуга ж відрік: "То мій пан." Тоді вона взяла намітку та й накрилась.
и спросила слугу:
— Кто этот человек в поле, что идет нам навстречу?
— Это мой господин, — ответил слуга.
Тогда она взяла покрывало и набросила на себя.
— Кто этот человек в поле, что идет нам навстречу?
— Это мой господин, — ответил слуга.
Тогда она взяла покрывало и набросила на себя.
Тоді ввів її Ісаак у шатро Сари, своєї матері, і взяв він Ревеку та й стала вона йому за жінку. Він же полюбив її, і було це для нього розрадою після смерти матері своєї.
Исаак ввел Ревекку в шатер своей матери Сарры и взял ее в жены. Она стала его женой, и он полюбил ее; и так Исаак утешился после смерти матери.