Переклад Хоменка

New King James Version

Рано-вранці Лаван встав, поцілував своїх онуків і своїх дочок, поблагословив їх і, рушивши в дорогу, повернувся на своє місце.

1

Esau Comes to Meet Jacob

So Jacob went on his way, and the angels of God met him.

2

Та й Яків пустився далі в путь, під час якої зустріли його ангели Божі.

2

When Jacob saw them, he said, “This is God’s camp.” And he called the name of that place [a]Mahanaim.

3

Побачивши їх, він сказав: "Це табір Божий", і назвав те місце Маханаїм.

3

Then Jacob sent messengers before him to Esau his brother in the land of Seir, the [b]country of Edom.

4

Тоді Яків послав послів до Ісава, свого брата, в Сеїр-край, в Едом-поле;

4

And he commanded them, saying, “Speak thus to my lord Esau, ‘Thus your servant Jacob says: “I have dwelt with Laban and stayed there until now.

5

він повелів їм: "Ось так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить слуга твій Яків: у Лавана перебував я і забарився аж досі.

5

I have oxen, donkeys, flocks, and male and female servants; and I have sent to tell my lord, that I may find favor in your sight.” ’ ”

6

Придбав я волів, ослів і овець, слуг і слугинь, і посилаю панові моєму про те вістку, щоб знайти ласку в твоїх очах."

6

Then the messengers returned to Jacob, saying, “We came to your brother Esau, and he also is coming to meet you, and four hundred men are with him.”

7

Повернулися посли до Якова та й кажуть: "Ходили ми до твого брата Ісава, він сам іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік."

7

So Jacob was greatly afraid and distressed; and he divided the people that were with him, and the flocks and herds and camels, into two companies.

8

Тим злякався Яків вельми й стривожився, тож поділив людей, які були з ним, та й овець і худобу й верблюдів на два загони.

8

And he said, “If Esau comes to the one company and [c]attacks it, then the other company which is left will escape.”

9

Бо думав він собі: "Коли Ісав прийде до одного загону й розіб'є його, то загін той, що зостанеться, врятується."

9

Then Jacob said, “O God of my father Abraham and God of my father Isaac, the Lord who said to me, ‘Return to your country and to your family, and I will deal well with you’:

10

Тоді Яків сказав: "О Боже батька мого Авраама й Боже батька мого Ісаака! Господи, який велів єси мені: "Вернись у край твій, до рідні твоєї, а я буду помагати тобі."

10

I am not worthy of the least of all the mercies and of all the truth which You have shown Your servant; for I crossed over this Jordan with my staff, and now I have become two companies.

11

Я негідний тих усіх ласк і всієї вірности тої, що їх ти виявив слузі твоєму, бо з моєю тільки палицею я перебрів цей Йордан, а тепер виріс у два загони.

11

Deliver me, I pray, from the hand of my brother, from the hand of Esau; for I fear him, lest he come and [d]attack me and the mother with the children.

12

Визволь мене, благаю, з руки мого брата, руки Ісава, бо боюся його, щоб не прийшов і не вбив мене та матерей з дітьми.

12

For You said, ‘I will surely treat you well, and make your descendants as the sand of the sea, which cannot be numbered for multitude.’ ”

13

Сам бо ти сказав: «Напевно буду тобі щастити і зроблю твоє потомство, як пісок морський, що його не злічити, така його сила»."

13

So he lodged there that same night, and took what [e]came to his hand as a present for Esau his brother:

14

І там він ночував цієї ночі. З того ж, що було під рукою в нього, Яків узяв гостинця для Ісава, свого брата:

14

two hundred female goats and twenty male goats, two hundred ewes and twenty rams,

15

двісті кіз і двадцять козлів, двісті овець і двадцять баранів,

15

thirty milk camels with their colts, forty cows and ten bulls, twenty female donkeys and ten foals.

16

тридцять верблюдиць, що годують, з їх верблюденятами, сорок корів і десять биків, двадцять ослиць і десять ослят.

16

Then he delivered them to the hand of his servants, every drove by itself, and said to his servants, “Pass over before me, and put some distance between successive droves.”

17

І дав він у руки своїх слуг, кожне стадо зокрема, і сказав до них: "Ідіть поперед мене та зробіть відступ між стадом і стадом."

17

And he commanded the first one, saying, “When Esau my brother meets you and asks you, saying, ‘To whom do you belong, and where are you going? Whose are these in front of you?’

18

Першому ж велів він: "Як зустріне тебе Ісав, мій брат, і спитає тебе: «Чий ти і куди йдеш та чиє оце, що перед тобою?»

18

then you shall say, ‘They are your servant Jacob’s. It is a present sent to my lord Esau; and behold, he also is behind us.’ ”

19

то ти скажеш: «Слуги твого Якова. Це подарунок, післаний панові моєму Ісавові. Та ось ще й він сам позаду нас»."

19

So he commanded the second, the third, and all who followed the droves, saying, “In this manner you shall speak to Esau when you find him;

20

Так само велів він і другому та й третьому й усім, що гнали стада, кажучи їм: "Так говоритимете до Ісава, як зустрінете його,

20

and also say, ‘Behold, your servant Jacob is behind us.’ ” For he said, “I will appease him with the present that goes before me, and afterward I will see his face; perhaps he will accept me.”

21

і додасте: «Ось ще твій слуга Яків іде за нами»." Думав бо собі: "Умилостивлю його дарунком, що йде передо мною, а потім і сам явлюся перед ним; може, він прийме мене приязно."

21

So the present went on over before him, but he himself lodged that night in the camp.

22

І пішов дарунок поперед ним. Сам же він перебув цю ніч у загоні.

22

Wrestling with God

And he arose that night and took his two wives, his two female servants, and his eleven sons, and crossed over the ford of Jabbok.

23

Тієї ж ночі він устав, узяв обидвох своїх жінок та обидвох своїх слугинь та й одинадцять своїх дітей і перейшов брід Яббок.

23

He took them, sent them [f]over the brook, and sent over what he had.

24

По тому взяв їх і перевів через потік; також перевів усе, що мав.

24

Then Jacob was left alone; and a Man wrestled with him until the [g]breaking of day.

25

Зостався Яків сам. Тоді хтось боровся з ним, ще поки на світ не займалося.

25

Now when He saw that He did not prevail against him, He [h]touched the socket of his hip; and the socket of Jacob’s hip was out of joint as He wrestled with him.

26

Та бачивши, що не переможе його, доторкнувся суглобу його стегна, й суглоб Якового стегна звихнувся, коли він боровся з ним.

26

And He said, “Let Me go, for the day breaks.”
But he said, “I will not let You go unless You bless me!”

27

І каже той: "Пусти мене, бо вже на світ благословиться." А Яків відповів: "Не пущу тебе, хіба-що поблагословиш мене."

27

So He said to him, “What is your name?”
He said, “Jacob.”

28

А цей спитав його: "Як тобі на ім'я?" Він і каже: "Яків."

28

And He said, “Your name shall no longer be called Jacob, but [i]Israel; for you have struggled with God and with men, and have prevailed.”

29

Тоді той відповів: "Не Яків буде більш твоє ім'я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг."

29

Then Jacob asked, saying, “Tell me Your name, I pray.”
And He said, “Why is it that you ask about My name?” And He blessed him there.

30

Тоді Яків спитав його: "Скажи, будь ласка, своє ім'я?" А цей відповів: "Чого питаєш про моє ім'я?" І тут поблагословив його.

30

So Jacob called the name of the place [j]Peniel: “For I have seen God face to face, and my life is preserved.”

31

Тому Яків назвав це місце Пеніел, бо я, мовляв, бачив Бога віч-на-віч і я живий ще.

31

Just as he crossed over [k]Penuel the sun rose on him, and he limped on his hip.

32

І сонце йому засяло, як він пройшов Пеніел, але кульгав на стегно.

32

Therefore to this day the children of Israel do not eat the muscle that shrank, which is on the hip socket, because He [l]touched the socket of Jacob’s hip in the muscle that shrank.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Буття 32

Genesis 32