Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New International Version
І коли Яків довідався, що в Єгипті є хліб, каже до своїх синів: "Чого перезираєтесь один з одним?
Joseph’s Brothers Go to Egypt
When Jacob learned that there was grain in Egypt, he said to his sons, “Why do you just keep looking at each other?”
When Jacob learned that there was grain in Egypt, he said to his sons, “Why do you just keep looking at each other?”
Я чув, що в Єгипті є хліб. Ідіть туди й купіть там хліба, аби нам жити, а не повмирати."
He continued, “I have heard that there is grain in Egypt. Go down there and buy some for us, so that we may live and not die.”
І вирушили десятеро братів Йосифа купити збіжжя в Єгипті.
Then ten of Joseph’s brothers went down to buy grain from Egypt.
Веніямина ж, Йосифового брата, Яків не пустив з його братами, казав бо сам до себе: щоб не сталася з ним, мовляв, якась знегода.
But Jacob did not send Benjamin, Joseph’s brother, with the others, because he was afraid that harm might come to him.
Між іншими, що приходили, прибули й сини Ізраїля, щоб купити хліба, бо голоднеча була в Ханаан-краю.
So Israel’s sons were among those who went to buy grain, for there was famine in the land of Canaan also.
Краєм же правив Йосиф, він продавав збіжжя всім людям у краї. Прийшли отож Йосифові брати і вклонилися йому лицем до землі.
Now Joseph was the governor of the land, the person who sold grain to all its people. So when Joseph’s brothers arrived, they bowed down to him with their faces to the ground.
Побачив Йосиф братів своїх та й пізнав їх, але вдавав, що він чужий їм: говорив з ними шорстко. Спитав їх: "Звідкіля ви?" А вони; "З Ханаан-краю прийшли, купити хліба."
As soon as Joseph saw his brothers, he recognized them, but he pretended to be a stranger and spoke harshly to them. “Where do you come from?” he asked.
“From the land of Canaan,” they replied, “to buy food.”
“From the land of Canaan,” they replied, “to buy food.”
Йосиф пізнав своїх братів, але вони його не впізнали.
Although Joseph recognized his brothers, they did not recognize him.
І згадав він тоді сни, які йому снились, та й каже до них: "Ви підглядачі! Прийшли ви розвідати, що безборонне в країні."
Then he remembered his dreams about them and said to them, “You are spies! You have come to see where our land is unprotected.”
А вони відрекли: "Ні, владико! Твої раби прийшли харчів купити.
“No, my lord,” they answered. “Your servants have come to buy food.
Всі ми сини одного чоловіка, ми люди чесні; раби твої ми, а не підглядачі."
We are all the sons of one man. Your servants are honest men, not spies.”
Та він до них: "Ні", каже, "ви прийшли оглянути, що відкрите у країні."
“No!” he said to them. “You have come to see where our land is unprotected.”
Вони ж відповіли: "Дванадцять нас, твоїх рабів; ми сини одного батька в Ханаан-краю. Найменший тепер з батьком, а одного немає."
But they replied, “Your servants were twelve brothers, the sons of one man, who lives in the land of Canaan. The youngest is now with our father, and one is no more.”
А Йосиф до них і каже: "Так воно є, як я сказав вам: ви підглядачі!
Joseph said to them, “It is just as I told you: You are spies!
Ось тому перевіримо вас: як жив фараон, не вийти вам звідсіля, хіба що прийде сюди ваш найменший брат.
And this is how you will be tested: As surely as Pharaoh lives, you will not leave this place unless your youngest brother comes here.
Пошліть одного з вас, нехай він приведе брата, ви ж сидітимете в'язнями у темниці. Так випробуються ваші слова, чи вони правдиві. Як же ні, — жив фараон! — ви підглядачі."
Send one of your number to get your brother; the rest of you will be kept in prison, so that your words may be tested to see if you are telling the truth. If you are not, then as surely as Pharaoh lives, you are spies!”
На третій день, каже до них Йосиф: "От що зробіть, — і залишетеся живими, бо ж я боюся Бога.
On the third day, Joseph said to them, “Do this and you will live, for I fear God:
Як ви чесні люди, нехай один з вас, братів, зостанеться в'язнем у темниці, а ви йдіть та й везіть вашим родинам хліб, щоб не голодували.
If you are honest men, let one of your brothers stay here in prison, while the rest of you go and take grain back for your starving households.
Та приведіть до мене вашого найменшого брата; тоді справдяться ваші слова, й ви не помрете." Вони так і зробили.
But you must bring your youngest brother to me, so that your words may be verified and that you may not die.” This they proceeded to do.
Але заговорили вони один до одного: "Направду провинилися ми супроти нашого брата, коли бачили, як боліла душа його, коли він благав ласки в нас, а ми не послухали; тому й найшло на нас це нещастя."
They said to one another, “Surely we are being punished because of our brother. We saw how distressed he was when he pleaded with us for his life, but we would not listen; that’s why this distress has come on us.”
А Рувим відповів їм: "Чи ж я вам не говорив: Не грішіть, кажу, проти дитини! Та ви не послухали. Ось тому й домагається (від нас) його крови."
Reuben replied, “Didn’t I tell you not to sin against the boy? But you wouldn’t listen! Now we must give an accounting for his blood.”
Вони ж не знали, що Йосиф розуміє їх, бо між ними був перекладач.
They did not realize that Joseph could understand them, since he was using an interpreter.
А він відвернувся від них і заплакав. Потім обернувся до них, порозмовляв з ними, а тоді взяв з-поміж них Симеона і на їхніх очах звелів його ув'язнити.
He turned away from them and began to weep, but then came back and spoke to them again. He had Simeon taken from them and bound before their eyes.
По тому наказав Йосиф наповнити їхні лантухи збіжжям і повернути кожному в мішок їхні гроші та й дати їм ще харчів на дорогу. Так і зроблено.
Joseph gave orders to fill their bags with grain, to put each man’s silver back in his sack, and to give them provisions for their journey. After this was done for them,
І нав'ючивши своїх ослів збіжжям, відійшли звідти.
they loaded their grain on their donkeys and left.
Коли ж один (із них) на ночівлі розв'язав свій мішок, щоб всипати ослові корму, побачив свої гроші в мішку зверха;
At the place where they stopped for the night one of them opened his sack to get feed for his donkey, and he saw his silver in the mouth of his sack.
тож каже він до своїх братів: "Звернули мої гроші, й вони навіть у моєму мішку!" Серце в них охляло, й вони, тремтівши, говорили один до одного: "Що це Бог учинив нам?"
“My silver has been returned,” he said to his brothers. “Here it is in my sack.”
Their hearts sank and they turned to each other trembling and said, “What is this that God has done to us?”
Their hearts sank and they turned to each other trembling and said, “What is this that God has done to us?”
Прибули вони до Якова, свого батька, в Ханаан-край, і оповіли йому все, що спіткало їх, кажучи:
When they came to their father Jacob in the land of Canaan, they told him all that had happened to them. They said,
"Промовляв до нас той чоловік, господар цього краю, шорстко та й узяв нас за підглядачів у краю.
“The man who is lord over the land spoke harshly to us and treated us as though we were spying on the land.
Але ми казали йому: Ми чесні люди, ми не підглядачі.
But we said to him, ‘We are honest men; we are not spies.
Нас дванадцятеро братів, синів нашого батька; одного нема, а найменший тепер з нашим батьком у Ханаан-краю.
We were twelve brothers, sons of one father. One is no more, and the youngest is now with our father in Canaan.’
Але той чоловік, господар краю, відповів нам: От по чому я знатиму, що ви чесні: зоставте одного з ваших братів у мене, візьміть для ваших голодних родин збіжжя та й рушайте.
“Then the man who is lord over the land said to us, ‘This is how I will know whether you are honest men: Leave one of your brothers here with me, and take food for your starving households and go.
І приведіть вашого найменшого брата до мене; тоді я знатиму, що ви не підглядачі, а чесні люди. Тоді й віддам вам брата вашого, й будете приходити в цей край."
Та коли вони заходилися випорожнювати свої лантухи, аж тут торбинка кожного з грішми була в його мішку. Як же побачили вони й їх батько гаманці з грішми, то налякалися.
As they were emptying their sacks, there in each man’s sack was his pouch of silver! When they and their father saw the money pouches, they were frightened.
Тоді каже до них Яків, їхній батько: "Ви робите мене бездітним. Немає Йосифа й немає Симеона, ще й Веніямина хочете забрати. Все падає на мене!"
Their father Jacob said to them, “You have deprived me of my children. Joseph is no more and Simeon is no more, and now you want to take Benjamin. Everything is against me!”
Тоді промовив Рувим до свого батька: "Вбий", каже, "двох моїх синів, як не приведу його (Веніямина) назад до тебе! Вручи його мені, і я поверну його назад тобі."
Then Reuben said to his father, “You may put both of my sons to death if I do not bring him back to you. Entrust him to my care, and I will bring him back.”
Та той промовив: "Не піде мій син з вами, бож брат його вмер і він сам зостався. Як скоїться й з ним якесь лихо в дорозі, в яку пускаєтесь, то смутком зведете мене, сивоголового, до Шеолу."
But Jacob said, “My son will not go down there with you; his brother is dead and he is the only one left. If harm comes to him on the journey you are taking, you will bring my gray head down to the grave in sorrow.”