Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
І коли Яків довідався, що в Єгипті є хліб, каже до своїх синів: "Чого перезираєтесь один з одним?
Joseph’s Brothers Go to Egypt
When Jacob heard that grain was available in Egypt, he said to his sons, “Why are you standing around looking at one another?
When Jacob heard that grain was available in Egypt, he said to his sons, “Why are you standing around looking at one another?
Я чув, що в Єгипті є хліб. Ідіть туди й купіть там хліба, аби нам жити, а не повмирати."
I have heard there is grain in Egypt. Go down there, and buy enough grain to keep us alive. Otherwise we’ll die.”
І вирушили десятеро братів Йосифа купити збіжжя в Єгипті.
So Joseph’s ten older brothers went down to Egypt to buy grain.
Веніямина ж, Йосифового брата, Яків не пустив з його братами, казав бо сам до себе: щоб не сталася з ним, мовляв, якась знегода.
But Jacob wouldn’t let Joseph’s younger brother, Benjamin, go with them, for fear some harm might come to him.
Між іншими, що приходили, прибули й сини Ізраїля, щоб купити хліба, бо голоднеча була в Ханаан-краю.
Краєм же правив Йосиф, він продавав збіжжя всім людям у краї. Прийшли отож Йосифові брати і вклонилися йому лицем до землі.
Since Joseph was governor of all Egypt and in charge of selling grain to all the people, it was to him that his brothers came. When they arrived, they bowed before him with their faces to the ground.
Побачив Йосиф братів своїх та й пізнав їх, але вдавав, що він чужий їм: говорив з ними шорстко. Спитав їх: "Звідкіля ви?" А вони; "З Ханаан-краю прийшли, купити хліба."
Joseph recognized his brothers instantly, but he pretended to be a stranger and spoke harshly to them. “Where are you from?” he demanded.
“From the land of Canaan,” they replied. “We have come to buy food.”
“From the land of Canaan,” they replied. “We have come to buy food.”
Йосиф пізнав своїх братів, але вони його не впізнали.
Although Joseph recognized his brothers, they didn’t recognize him.
І згадав він тоді сни, які йому снились, та й каже до них: "Ви підглядачі! Прийшли ви розвідати, що безборонне в країні."
And he remembered the dreams he’d had about them many years before. He said to them, “You are spies! You have come to see how vulnerable our land has become.”
А вони відрекли: "Ні, владико! Твої раби прийшли харчів купити.
“No, my lord!” they exclaimed. “Your servants have simply come to buy food.
Всі ми сини одного чоловіка, ми люди чесні; раби твої ми, а не підглядачі."
We are all brothers — members of the same family. We are honest men, sir! We are not spies!”
Та він до них: "Ні", каже, "ви прийшли оглянути, що відкрите у країні."
“Yes, you are!” Joseph insisted. “You have come to see how vulnerable our land has become.”
Вони ж відповіли: "Дванадцять нас, твоїх рабів; ми сини одного батька в Ханаан-краю. Найменший тепер з батьком, а одного немає."
“Sir,” they said, “there are actually twelve of us. We, your servants, are all brothers, sons of a man living in the land of Canaan. Our youngest brother is back there with our father right now, and one of our brothers is no longer with us.”
А Йосиф до них і каже: "Так воно є, як я сказав вам: ви підглядачі!
But Joseph insisted, “As I said, you are spies!
Ось тому перевіримо вас: як жив фараон, не вийти вам звідсіля, хіба що прийде сюди ваш найменший брат.
This is how I will test your story. I swear by the life of Pharaoh that you will never leave Egypt unless your youngest brother comes here!
Пошліть одного з вас, нехай він приведе брата, ви ж сидітимете в'язнями у темниці. Так випробуються ваші слова, чи вони правдиві. Як же ні, — жив фараон! — ви підглядачі."
One of you must go and get your brother. I’ll keep the rest of you here in prison. Then we’ll find out whether or not your story is true. By the life of Pharaoh, if it turns out that you don’t have a younger brother, then I’ll know you are spies.”
На третій день, каже до них Йосиф: "От що зробіть, — і залишетеся живими, бо ж я боюся Бога.
On the third day Joseph said to them, “I am a God-fearing man. If you do as I say, you will live.
Як ви чесні люди, нехай один з вас, братів, зостанеться в'язнем у темниці, а ви йдіть та й везіть вашим родинам хліб, щоб не голодували.
If you really are honest men, choose one of your brothers to remain in prison. The rest of you may go home with grain for your starving families.
Та приведіть до мене вашого найменшого брата; тоді справдяться ваші слова, й ви не помрете." Вони так і зробили.
But you must bring your youngest brother back to me. This will prove that you are telling the truth, and you will not die.” To this they agreed.
Але заговорили вони один до одного: "Направду провинилися ми супроти нашого брата, коли бачили, як боліла душа його, коли він благав ласки в нас, а ми не послухали; тому й найшло на нас це нещастя."
Speaking among themselves, they said, “Clearly we are being punished because of what we did to Joseph long ago. We saw his anguish when he pleaded for his life, but we wouldn’t listen. That’s why we’re in this trouble.”
А Рувим відповів їм: "Чи ж я вам не говорив: Не грішіть, кажу, проти дитини! Та ви не послухали. Ось тому й домагається (від нас) його крови."
“Didn’t I tell you not to sin against the boy?” Reuben asked. “But you wouldn’t listen. And now we have to answer for his blood!”
Вони ж не знали, що Йосиф розуміє їх, бо між ними був перекладач.
Of course, they didn’t know that Joseph understood them, for he had been speaking to them through an interpreter.
А він відвернувся від них і заплакав. Потім обернувся до них, порозмовляв з ними, а тоді взяв з-поміж них Симеона і на їхніх очах звелів його ув'язнити.
Now he turned away from them and began to weep. When he regained his composure, he spoke to them again. Then he chose Simeon from among them and had him tied up right before their eyes.
По тому наказав Йосиф наповнити їхні лантухи збіжжям і повернути кожному в мішок їхні гроші та й дати їм ще харчів на дорогу. Так і зроблено.
Joseph then ordered his servants to fill the men’s sacks with grain, but he also gave secret instructions to return each brother’s payment at the top of his sack. He also gave them supplies for their journey home.
І нав'ючивши своїх ослів збіжжям, відійшли звідти.
So the brothers loaded their donkeys with the grain and headed for home.
Коли ж один (із них) на ночівлі розв'язав свій мішок, щоб всипати ослові корму, побачив свої гроші в мішку зверха;
But when they stopped for the night and one of them opened his sack to get grain for his donkey, he found his money in the top of his sack.
тож каже він до своїх братів: "Звернули мої гроші, й вони навіть у моєму мішку!" Серце в них охляло, й вони, тремтівши, говорили один до одного: "Що це Бог учинив нам?"
“Look!” he exclaimed to his brothers. “My money has been returned; it’s here in my sack!” Then their hearts sank. Trembling, they said to each other, “What has God done to us?”
Прибули вони до Якова, свого батька, в Ханаан-край, і оповіли йому все, що спіткало їх, кажучи:
When the brothers came to their father, Jacob, in the land of Canaan, they told him everything that had happened to them.
"Промовляв до нас той чоловік, господар цього краю, шорстко та й узяв нас за підглядачів у краю.
“The man who is governor of the land spoke very harshly to us,” they told him. “He accused us of being spies scouting the land.
Але ми казали йому: Ми чесні люди, ми не підглядачі.
But we said, ‘We are honest men, not spies.
Нас дванадцятеро братів, синів нашого батька; одного нема, а найменший тепер з нашим батьком у Ханаан-краю.
We are twelve brothers, sons of one father. One brother is no longer with us, and the youngest is at home with our father in the land of Canaan.’
Але той чоловік, господар краю, відповів нам: От по чому я знатиму, що ви чесні: зоставте одного з ваших братів у мене, візьміть для ваших голодних родин збіжжя та й рушайте.
“Then the man who is governor of the land told us, ‘This is how I will find out if you are honest men. Leave one of your brothers here with me, and take grain for your starving families and go on home.
І приведіть вашого найменшого брата до мене; тоді я знатиму, що ви не підглядачі, а чесні люди. Тоді й віддам вам брата вашого, й будете приходити в цей край."
But you must bring your youngest brother back to me. Then I will know you are honest men and not spies. Then I will give you back your brother, and you may trade freely in the land.’”
Та коли вони заходилися випорожнювати свої лантухи, аж тут торбинка кожного з грішми була в його мішку. Як же побачили вони й їх батько гаманці з грішми, то налякалися.
As they emptied out their sacks, there in each man’s sack was the bag of money he had paid for the grain! The brothers and their father were terrified when they saw the bags of money.
Тоді каже до них Яків, їхній батько: "Ви робите мене бездітним. Немає Йосифа й немає Симеона, ще й Веніямина хочете забрати. Все падає на мене!"
Jacob exclaimed, “You are robbing me of my children! Joseph is gone! Simeon is gone! And now you want to take Benjamin, too. Everything is going against me!”
Тоді промовив Рувим до свого батька: "Вбий", каже, "двох моїх синів, як не приведу його (Веніямина) назад до тебе! Вручи його мені, і я поверну його назад тобі."
Then Reuben said to his father, “You may kill my two sons if I don’t bring Benjamin back to you. I’ll be responsible for him, and I promise to bring him back.”
Та той промовив: "Не піде мій син з вами, бож брат його вмер і він сам зостався. Як скоїться й з ним якесь лихо в дорозі, в яку пускаєтесь, то смутком зведете мене, сивоголового, до Шеолу."