Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
King James Bible
Та злиденний голод настав у краю.
The Return to Egypt with Benjamin
And the famine was sore in the land.
And the famine was sore in the land.
І коли вони поїли хліб, що привезли його з Єгипту, батько сказав їм: "ідіть знову й купіть трохи харчів."
And it came to pass, when they had eaten up the corn which they had brought out of Egypt, their father said unto them, Go again, buy us a little food.
Каже до нього Юда: "Перестеріг нас той чоловік, ось так перестеріг: Вам, каже, не бачити мого лиця, хіба що брат ваш буде з вами.
And Judah spake unto him, saying, The man did solemnly protest unto us, saying, Ye shall not see my face, except your brother be with you.
Як пустиш нашого брата з нами, ми підемо й купимо для себе харчів.
If thou wilt send our brother with us, we will go down and buy thee food:
А як не пустиш, ми не підемо, бо той чоловік сказав нам: Вам не бачити мого лиця, хіба що брат ваш буде з вами."
But if thou wilt not send him, we will not go down: for the man said unto us, Ye shall not see my face, except your brother be with you.
А ізраїль і каже: "Навіщо ви мені заподіяли таке лихо та й сказали цьому чоловікові, що в вас є ще брат?"
And Israel said, Wherefore dealt ye so ill with me, as to tell the man whether ye had yet a brother?
Вони ж відповіли: "Він пильно розпитував про нас і про нашу родину: чи, мовляв, іще живе ваш батько? чи маєте ще брата? Ми йому й оповіли так, як він питав нас. Хіба ж ми знали, що він скаже: Приведіть вашого брата."
And they said, The man asked us straitly of our state, and of our kindred, saying, Is your father yet alive? have ye another brother? and we told him according to the tenor of these words: could we certainly know that he would say, Bring your brother down?
Тож і каже Юда до ізраїля, свого батька: "Відпусти хлопця зо мною, ми встанемо й підемо, щоб жити нам, а не вмирати — нам самим, тобі й нашим дітям.
And Judah said unto Israel his father, Send the lad with me, and we will arise and go; that we may live, and not die, both we, and thou, and also our little ones.
Я ручуся за нього, з моїх рук будеш його вимагати. Коли не приведу його назад до тебе й не поставлю його перед тобою, довіку буду я винен перед тобою.
I will be surety for him; of my hand shalt thou require him: if I bring him not unto thee, and set him before thee, then let me bear the blame for ever:
Якби ми були не гаялись, напевно тепер повернулися б удруге."
For except we had lingered, surely now we had returned this second time.
На це відозвався до них ізраїль, їхній батько: "Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальсаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та миідалів.
And their father Israel said unto them, If it must be so now, do this; take of the best fruits in the land in your vessels, and carry down the man a present, a little balm, and a little honey, spices, and myrrh, nuts, and almonds:
А грошей візьміть із собою вдвоє. Бо гроші, що їх звернено у ваші мішки зверху, візьміть назад із собою, може ж там помилилися.
And take double money in your hand; and the money that was brought again in the mouth of your sacks, carry it again in your hand; peradventure it was an oversight:
Та й брата вашого беріть і йдіть та й повертайтесь до того чоловіка.
Take also your brother, and arise, go again unto the man:
Бог же Всемогутній нехай дасть вам ласку перед тим чоловіком, щоб він випустив на волю другого вашого брата, а й Веніямина. Я ж як обездітнів, так і зостануся бездітним!"
And God Almighty give you mercy before the man, that he may send away your other brother, and Benjamin. If I be bereaved of my children, I am bereaved.
Взяли чоловіки цього гостинця, взяли грошей із собою удвоє і Веніямина та й, уставши, перейшли в Єгипет і з'явилися перед Йосифом.
And the men took that present, and they took double money in their hand, and Benjamin; and rose up, and went down to Egypt, and stood before Joseph.
Як же побачив Йосиф Веніямина з ними, то каже старшому над його домом: "Уведи отих людей у дім, заколи що з худоби і приготуй, зо мною бо їстимуть ці люди в полуднє."
Joseph's Hospitality to his Brothers
And when Joseph saw Benjamin with them, he said to the ruler of his house, Bring these men home, and slay, and make ready; for these men shall dine with me at noon.
And when Joseph saw Benjamin with them, he said to the ruler of his house, Bring these men home, and slay, and make ready; for these men shall dine with me at noon.
Чоловік той зробив, як йому велів Йосиф, і ввів людей у Йосифів дім.
And the man did as Joseph bade; and the man brought the men into Joseph's house.
Та чоловіки перелякалися, що ввели їх у Йосифовий дім, та й кажуть: "Це з-за отих грошей, що знайшлись були у наших мішках, нас уводять, щоб вишукати якийсь сповид проти нас, накинутись і уярмити нас разом з нашими ослами."
And the men were afraid, because they were brought into Joseph's house; and they said, Because of the money that was returned in our sacks at the first time are we brought in; that he may seek occasion against us, and fall upon us, and take us for bondmen, and our asses.
І приступили вони до старшого над Йосифовим домом і розмовляли з ним при вході до дому,
And they came near to the steward of Joseph's house, and they communed with him at the door of the house,
та й кажуть: "Добродію, благаємо тебе, ми вже приходили перед тим, щоб купувати збіжжя.
And said, O sir, we came indeed down at the first time to buy food:
Але сталося, як ми прибули до заїздного дому та розв'язали наші лантухи — аж гроші кожного в його мішку зверха, таки ці самі наші гроші! Ми привезли їх назад із собою.
And it came to pass, when we came to the inn, that we opened our sacks, and, behold, every man's money was in the mouth of his sack, our money in full weight: and we have brought it again in our hand.
Принесли ми з собою й інші гроші, щоб купити хліба. Не знаємо, хто вклав наші гроші нам у мішки."
And other money have we brought down in our hands to buy food: we cannot tell who put our money in our sacks.
Він же відповів: "Мир вам, не бійтесь. Бог ваш і Бог вашого батька поклав вам скарб у ваші міхи; ваші гроші дійшли до мене." Тоді вивів до них Симеона.
And he said, Peace be to you, fear not: your God, and the God of your father, hath given you treasure in your sacks: I had your money. And he brought Simeon out unto them.
І ввів той чоловік їх у дім Йосифа, дав їм води обмити ноги свої, а їхнім ослам дав паші.
And the man brought the men into Joseph's house, and gave them water, and they washed their feet; and he gave their asses provender.
Вони напоготовили гостинця, заки прийшов Йосиф у полудень, бо чули, що там обідатимуть.
And they made ready the present against Joseph came at noon: for they heard that they should eat bread there.
Коли ж Йосиф прийшов додому, піднесли йому гостинця, що його мали з собою, і поклонилися йому лицем до землі.
And when Joseph came home, they brought him the present which was in their hand into the house, and bowed themselves to him to the earth.
Тоді він спитав їх про здоров'я та й сказав: "Чи здужає ваш батько старенький, про якого ви мені говорили? Чи він живий ще?" Вони відповіли:
And he asked them of their welfare, and said, Is your father well, the old man of whom ye spake? Is he yet alive?
"Здоров раб твій, наш батько; він ще живий", і схиливши голови, поклонились до землі.
And they answered, Thy servant our father is in good health, he is yet alive. And they bowed down their heads, and made obeisance.
А він, підвівши свої очі, побачив Веніямина, свого брата одноматірного, та й питає: "Чи це ваш найменший брат, що про нього ви мені казали?" і додав: "Бог нехай милує тебе, мій синку!"
And he lifted up his eyes, and saw his brother Benjamin, his mother's son, and said, Is this your younger brother, of whom ye spake unto me? And he said, God be gracious unto thee, my son.
І хутенько вийшов, бо серце його зворушилось на вигляд брата і сльози зависли на очах його; він пішов у світлицю й там заплакав.
And Joseph made haste; for his bowels did yearn upon his brother: and he sought where to weep; and he entered into his chamber, and wept there.
По тому ж, умивши собі обличчя, вийшов, переміг себе й каже: "Подавайте лишень страви."
And he washed his face, and went out, and refrained himself, and said, Set on bread.
І подали йому окремо і їм окремо й окремо єгиптянам, які з ним обідали; не можуть бо єгиптяни їсти з євреями, огидно для єгиптян воно.
And they set on for him by himself, and for them by themselves, and for the Egyptians, which did eat with him, by themselves: because the Egyptians might not eat bread with the Hebrews; for that is an abomination unto the Egyptians.
А сиділи вони проти нього згідно з їхнім віком, від найстаршого до наймолодшого. І дивувалися чоловіки, споглядаючи один на одного.
And they sat before him, the firstborn according to his birthright, and the youngest according to his youth: and the men marvelled one at another.