Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
King James Bible
Потім Йосиф звелів старшому над його домом: "Наповни мішки чоловіків збіжжям, скільки зможуть нести, і вклади гроші кожному в його мішок зверху.
Benjamin and the Silver Cup
And he commanded the steward of his house, saying, Fill the men's sacks with food, as much as they can carry, and put every man's money in his sack's mouth.
And he commanded the steward of his house, saying, Fill the men's sacks with food, as much as they can carry, and put every man's money in his sack's mouth.
А мою чашу, срібну чашу, покладеш найменшому в мішок зверху, разом з його грішми за хліб." І той зробив так, як велів Йосиф.
And put my cup, the silver cup, in the sack's mouth of the youngest, and his corn money. And he did according to the word that Joseph had spoken.
Раннім ранком відпущено людей, їх самих і їхніх ослів.
As soon as the morning was light, the men were sent away, they and their asses.
Та ледве вони вийшли з міста, ще не були й далеко, аж Йосиф каже тому, що був над його домом: "Уставай, біжи за тими людьми, а як доженеш їх, то скажи їм, чому це ви, мовляв, заплатили злом за добро?
And when they were gone out of the city, and not yet far off, Joseph said unto his steward, Up, follow after the men; and when thou dost overtake them, say unto them, Wherefore have ye rewarded evil for good?
Таж то чаша, що з неї п'є мій владика, ще й ворожить на ній. Ви зле зробили, вчинивши таке."
Is not this it in which my lord drinketh, and whereby indeed he divineth? ye have done evil in so doing.
Отож наздовнагши він їх, передав їм ті слова.
And he overtook them, and he spake unto them these same words.
А вони йому відповіли: "Навіщо владика такі слова говорить? Де ж би таке могло бути, щоб твої раби допустилися такого діла!
And they said unto him, Wherefore saith my lord these words? God forbid that thy servants should do according to this thing:
Оце гроші, що їх ми знайшли в наших мішках під верхом, назад тобі принесли з Ханаан-краю, — то як же б ми крали з дому твого владики срібло чи золото?
Behold, the money, which we found in our sacks' mouths, we brought again unto thee out of the land of Canaan: how then should we steal out of thy lord's house silver or gold?
Знайдеться в когонебудь із твоїх рабів чаша, хай йому й смерть, та ще й ми будемо нашому владиці рабами."
With whomsoever of thy servants it be found, both let him die, and we also will be my lord's bondmen.
А той каже: "Нехай воно тепер так і буде, як ви сказали: той, у кого знайдеться чаша, буде мені рабом, ви ж будете невинні."
And he said, Now also let it be according unto your words: he with whom it is found shall be my servant; and ye shall be blameless.
Метнулися вони, та й кожен скинув свій лантух на землю і кожний свій мішок розв'язав.
Then they speedily took down every man his sack to the ground, and opened every man his sack.
Він обшукав, почавши від найстаршого, а скінчивши на найменшім, — і знайшлася чаша в мішку Веніяминовім.
And he searched, and began at the eldest, and left at the youngest: and the cup was found in Benjamin's sack.
Тоді пороздирали вони на собі одежі й, нав'ючивши кожен свого осла, повернулися назад у місто.
Then they rent their clothes, and laded every man his ass, and returned to the city.
Увійшов отже Юда зо своїми братами до Йосифа в дім, — а він був ще там, — та й попадали перед ним ниць на землю.
And Judah and his brethren came to Joseph's house; for he was yet there: and they fell before him on the ground.
А Йосиф промовив до них: "То що за вчинок ви зробили? Хіба ви не знали, що такий чоловік, як я, напевне ворожить?"
And Joseph said unto them, What deed is this that ye have done? wot ye not that such a man as I can certainly divine?
На те Юда відповів: "Що ж нам казати нашому владиці? Що говорити? Як нам виправдатись? Бог відкрив провину рабів твоїх. Ми ж раби владиці, так ми, як і той, у кого знайшлась оця чаша."
And Judah said, What shall we say unto my lord? what shall we speak? or how shall we clear ourselves? God hath found out the iniquity of thy servants: behold, we are my lord's servants, both we, and he also with whom the cup is found.
А Йосиф каже: "Де ж би я таке робив?! Той, у кого знайдено чашу, буде мені рабом, а ви йдіть у мирі до вашого батька."
And he said, God forbid that I should do so: but the man in whose hand the cup is found, he shall be my servant; and as for you, get you up in peace unto your father.
Тоді приступив до нього Юда й каже: "Прошу, владико, дозволь твоєму рабові промовити до мого владики на вухо й не прогнівись на твого раба, бож ти — як сам фараон.
Judah Pleads for Benjamin
Then Judah came near unto him, and said, Oh my lord, let thy servant, I pray thee, speak a word in my lord's ears, and let not thine anger burn against thy servant: for thou art even as Pharaoh.
Then Judah came near unto him, and said, Oh my lord, let thy servant, I pray thee, speak a word in my lord's ears, and let not thine anger burn against thy servant: for thou art even as Pharaoh.
Владика питав був своїх рабів, чи є, мовляв, у вас батько або брат?
My lord asked his servants, saying, Have ye a father, or a brother?
Ми відповіли владиці: Є в нас старенький батько й молодий брат, який народився в нього під старість. Брат його вмер і він один зостався з дітей своєї матері, то й полюбив його батько.
And we said unto my lord, We have a father, an old man, and a child of his old age, a little one; and his brother is dead, and he alone is left of his mother, and his father loveth him.
Ти ж сказав до твоїх рабів: Приведіть його до мене, щоб я поглянув на нього.
And thou saidst unto thy servants, Bring him down unto me, that I may set mine eyes upon him.
Ми ж відповіли владиці: Не може хлопець лишити свого батька, бо як лишить свого батька, то той умре.
And we said unto my lord, The lad cannot leave his father: for if he should leave his father, his father would die.
Тоді ти сказав до рабів твоїх: Коли не прийде ваш найменший брат з вами, не бачити вам більше лиця мого.
And thou saidst unto thy servants, Except your youngest brother come down with you, ye shall see my face no more.
І як ми повернулися до твого раба, мого батька, то й розповіли слова владики.
And it came to pass when we came up unto thy servant my father, we told him the words of my lord.
Тоді батько наш сказав: Ідіть знову, купіть нам трохи харчів.
And our father said, Go again, and buy us a little food.
А ми відповіли: Не можемо йти. Як буде з нами наш найменший брат, то підемо. Ми бо не можемо з'явитися перед лицем цього мужа, коли не буде з нами нашого найменшого брата.
And we said, We cannot go down: if our youngest brother be with us, then will we go down: for we may not see the man's face, except our youngest brother be with us.
Тоді твій раб, мій батько, каже до нас: Ви самі знаєте, що двох тільки вродила мені моя жінка.
And thy servant my father said unto us, Ye know that my wife bare me two sons:
Один з них пішов від мене, і я сказав: Певно роздерто його на кавалки! та й не бачив я його й досі.
And the one went out from me, and I said, Surely he is torn in pieces; and I saw him not since:
Як же ви візьмете від мене ще й цього і спіткає його якесь лихо, то мене, сивоголового, зведете від смутку до Шеолу.
And if ye take this also from me, and mischief befall him, ye shall bring down my gray hairs with sorrow to the grave.
Тож як тепер прийду до твого раба, а мого батька, і хлопця не буде з нами — його ж душа так зв'язана з душею хлопця —
Now therefore when I come to thy servant my father, and the lad be not with us; seeing that his life is bound up in the lad's life;
і станеться, коли він тільки побачить, що хлопця немає, то помре; та й так твої раби зведуть твого сивоголового раба, нашого батька, смутком у Шеол.
It shall come to pass, when he seeth that the lad is not with us, that he will die: and thy servants shall bring down the gray hairs of thy servant our father with sorrow to the grave.
Тому що я, твій раб, заручив собою своєму батькові за хлопця, бо сказав: Як не приведу я його назад до тебе, то я буду винен перед моїм батьком на все моє житя.
For thy servant became surety for the lad unto my father, saying, If I bring him not unto thee, then I shall bear the blame to my father for ever.
Тепер отже благаю тебе, щоб твій раб зостався моєму владиці невільником замість хлопця, а хлопець нехай повернеться зо своїми братами.
Now therefore, I pray thee, let thy servant abide instead of the lad a bondman to my lord; and let the lad go up with his brethren.