Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
І сталося після тих подій, що сказали Йосифові: "Твій батько хворий." Тоді Йосиф узяв з собою двох своїх синів, Манассію й Ефраїма.
Некоторе время спустя Иосиф узнал, что отец его очень болен, и взяв с собой обоих сыновей, Манассию и Ефрема, отправился к отцу.
Коли ж повідомлено Якова: ось, мовляв, син твій Йосиф прибув до тебе, — Ізраїль зібрав сили й сів на ліжку.
Когда Иосиф пришёл, то Израилю сказали: "Твой сын Иосиф пришёл навестить тебя". Израиль был очень слаб, но собрался с силами и сел на постели.
Та й каже Яків до Йосифа: "Всемогутній Бог з'явився мені в місцевості Луз, у Ханаан-краю, і благословив мене,
И сказал Израиль Иосифу: "Всемогущий Бог явился мне в Лузе, в земле Ханаанской, и там благословил меня,
і казав до мене: Ось я зроблю тебе плідним і розмножу тебе й виведу з тебе громаду народів, і дам оцей край твоєму потомству в посідання вічне.
сказав: "Я увеличу и приумножу твою семью, дам тебе множество детей, и ты станешь великим народом. Твоя семья будет владеть этой землёй во веки веков".
А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони — мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон.
У тебя сейчас двое сыновей, оба они родились здесь, в стране Египетской, до моего прихода. Оба сына твои, Ефрем и Манассия, будут мне сыновьями, как Рувим или Симеон.
Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої, і вони в своїм наслідстві зватимуться іменем своїх братів.
Так вот, эти двое мальчиков будут словно мои сыновья, и будут иметь долю во всём моём имуществе. Но если у тебя будут ещё сыновья, то они будут твоими и в то же время сыновьями Ефрема и Манассии — в будущем они будут иметь долю во всём имуществе Ефрема и Манассии.
Було ж, як я йшов з Паддану, вмерла на моє нещастя Рахиль, у Ханаан-краю, в дорозі, коли ще було трохи дороги до Ефрати; поховав я її там при дорозі до Ефрати, себто Вифлеєму."
Когда я шёл из Падан-арама, умерла Рахиль, и я был в глубокой печали. Она умерла в земле Ханаанской, когда мы ещё были на пути в Евфрафу, и я похоронил её на дороге к Евфрафе, в Вифлееме".
Коли Ізраїль побачив синів Йосифа і спитав: "Хто це?"
Тут Израиль увидел сыновей Иосифа и спросил: "Кто эти мальчики?"
Йосиф відповів свому батькові: "Це мої сини, що їх Бог дав мені тут." Каже тоді Яків: "Приведи їх, будь ласка, до мене, щоб я поблагословив їх."
"Мои сыновья, — ответил Иосиф, — мальчики, посланные мне Богом". "Подведи их ко мне, и я благословлю их, " — сказал Израиль.
Очі ж Ізраїля пригасали від старости; він не міг добре бачити. Тоді Йосиф підвів їх до нього, а він їх поцілував і обійняв їх.
Израиль был стар и плохо видел; Иосиф подвёл мальчиков поближе к своему отцу, и Израиль обнял их и поцеловал.
Та й каже Ізраїль до Йосифа: "Не думав я побачити обличчя твоє, а ось Бог дав мені бачити ще й твоє потомство."
И сказал Израиль Иосифу: "Никогда не думал, что снова увижу твоё лицо, но вот, видишь, Бог дал мне увидеть тебя и твоих детей".
Тоді Йосиф забрав їх з його колін та й уклонився лицем до землі.
Иосиф снял мальчиков с колен Израиля, и они поклонились его отцу до земли.
По тому Йосиф узяв їх обидвох, Ефраїма в свою праву руку, ліворуч від Ізраїля, і Манассію в свою ліву руку, праворуч від Ізраїля і наблизив їх до нього;
Иосиф поставил Ефрема по правую сторону от себя, а Манассию — по левую, так что Ефрем оказался по левую сторону от Израиля, а Манассия — по правую.
але Ізраїль простягнув свою правицю й поклав на голову Ефраїма, що був молодший, а лівицю свою на голову Манассії, поклавши так з розмислом свої руки, бо ж Манассія був первородний.
Но Израиль скрестил руки и положил правую руку на голову младшего мальчика, Ефрема, а левую руку на голову Манассии, так что на Манассии оказалась его левая рука, хотя Манассия и был первенец.
І поблагословив він Йосифа словами: "Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день,
Израиль благословил Иосифа, сказав: "Бог, Которому поклонялись мои предки, Авраам и Исаак, всю мою жизнь указывал мне путь.
Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім'я та ім'я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі."
Он — Ангел, спасший меня от всех моих невзгод. Я молю, чтобы Он благословил этих мальчиков, они же будут иметь моё имя и имя наших предков, Авраама и Исаака. Я молю Бога, чтобы умножились они и стали великими семействами и народами земли".
Як же побачив Йосиф, що батько його поклав свою праву руку на голову Ефраїма, то не сподобалось те йому, й він схопив батькову руку, щоб віднести її з-над голови Ефраїма на голову Манассії,
Иосиф увидел, что его отец положил правую руку на голову Ефрема, и это ему не очень понравилось. Он взял руку отца и хотел снять её с головы Ефрема и положить на голову Манассии.
та й каже Йосиф своєму батькові: "Не так, мій тату! Цей бо первородний, поклади свою правицю на його голову."
"Твоя правая рука не на том мальчике, — сказал Иосиф отцу. — Первенец — Манассия. Положи правую руку ему на голову".
Та батько не схотів, і каже: "Знаю, мій сину, знаю. З нього теж вийде народ, і він також буде великим, а все ж таки молодший його брат буде більший за нього, і його потомство стане громадою народів."
Но отец возразил: "Я знаю, сын, Манассия первенец, он также станет отцом множества народа и будет велик; но младший брат будет более велик, чем старший, и семья его будет намного больше, чем семья старшего".
І поблагословив їх того дня, кажучи: "Тобою благословлятиме Ізраїль, кажучи: Нехай Бог зробить тебе, як Ефраїма і як Манассію." І поставив він Ефраїма перед Манассію.
В тот день Израиль благословил их, сказав: "Вашим именем народ Израиля будет благословлять друг друга, говоря: "Пусть Бог сделает тебя подобным Ефрему и Манассии"". И поставил Ефрема выше Манассии.
Далі Ізраїль сказав до Йосифа: "Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю батьків ваших.
Израиль сказал Иосифу: "Знай, приближается час моей смерти. Но Бог будет с тобой и приведёт тебя обратно на землю твоих предков.