Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Самуїла 12) | (2 Самуїла 14) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • По тому ж сталось таке. Була в Авесалома, сина Давида, сестра вродлива, на ім'я Тамар, і закохався в неї Амнон, син Давида.
  • Некоторое время спустя сын Давида Амнон влюбился в красавицу Фамарь, сестру Авессалома, сына Давида.
  • І мучивсь Амнон, що аж занедужав через свою сестру Тамар, бо вона була дівицею, й Амнонові здавалось неможливим зробити їй будь-що.
  • Амнон так страдал, что заболел из-за своей единокровной сестры Фамари, потому что она была девственница, и ему казалось невозможным сделать с ней что-нибудь.
  • А був у Амнона приятель, на ім'я Йонадав, син Шімеа, брата Давида, і був Йонадав чоловік вельми хитрий.
  • У Амнона был друг по имени Ионадав, сын Шимы, брата Давида. Ионадав был очень хитер.
  • І спитав його: “Чого то ти, царевичу, кожного дня такий пригнічений? Невже мені не скажеш?” Амнон же йому: “Люблю Тамар, сестру мого брата Авесалома.”
  • Он спросил Амнона:
    — Почему ты, сын царя, чахнешь день ото дня? Не скажешь ли мне?
    Амнон сказал ему:
    — Я люблю Фамарь, сестру своего брата Авессалома.
  • На те Йонадав до нього каже: “Лягай у ліжко та вдай недужого, і як твій батько прийде навідатись до тебе, ти йому скажеш: Нехай моя сестра Тамар прийде та дасть мені щонебудь з'їсти: зготує перед очима у мене страву, щоб я бачив і їв з рук її.”
  • — Ложись в постель и притворись больным, — сказал Ионадав. — Когда твой отец придет проведать тебя, скажи ему: «Пусть моя сестра Фамарь придет ко мне и даст мне чего-нибудь поесть. Пусть она приготовит еду у меня на глазах, чтобы я мог видеть ее и поесть у нее из рук».
  • Ліг Амнон і вдав недужого. Коли прийшов цар на нього подивитись, Амнон до царя мовив: “Нехай моя сестра Тамар прийде й зготує перед моїми очима кілька медяників, і я їх з'їм з її руки.”
  • Амнон лег и притворился больным. Когда царь пришел проведать его, Амнон сказал ему:
    — Пусть моя сестра Фамарь придет и приготовит у меня на глазах пару лепешек, чтобы я мог поесть у нее из рук.
  • І послав Давид до дому до Тамарі сказати їй: “Піди до дому твого брата Амнона й зготуй йому їжу.”
  • Давид послал во дворец сказать Фамари:
    — Ступай в дом твоего брата Амнона и приготовь для него еду.
  • Тоді пішла Тамар до дому Амнона, брата свого, що лежав у ліжку; взяла муки, замісила й зготувала перед очима у нього медяники та й спекла їх.
  • Фамарь пошла в дом своего брата Амнона, где он лежал. Она взяла тесто, замесила его, сделала у него на глазах лепешки и испекла их.
  • Потім узяла пательню й випорожнила перед ним. Він, однак, не хотів їсти й повелів: “Виведіть усіх геть від мене!” І як усі повиходили від нього,
  • Потом она взяла сковороду и выложила перед ним лепешки, но он отказался есть.
    — Пусть все выйдут отсюда, — сказал Амнон.
    И все вышли.
  • Амнон каже до Тамарі: “Принеси їжу в кімнату, щоб я міг поживитися з твоєї руки. Взяла Тамар медяники, що зготувала, й принесла їх Амнонові, братові своєму досередини в кімнату.
  • Тогда Амнон сказал Фамари:
    — Принеси еду сюда, в мою спальню, чтобы я мог поесть из твоих рук.
    Фамарь взяла лепешки, которые она приготовила, и принесла их своему брату Амнону в его спальню.
  • Як вона подавала йому їсти, він ухопив її та й каже до неї: “Ходи, лягай зі мною, моя сестро!”
  • Но когда она поднесла их к нему, чтобы он поел, он схватил ее и сказал:
    — Сестра, иди, ложись со мной!
  • Вона йому відповіла: “Ні, мій брате! Не безчесть мене, бо так в Ізраїлі не водиться! Не чини такого божевілля!
  • — Нет, брат! — сказала она ему. — Не принуждай меня. Нельзя творить в Израиле такого дела! Не делай этого безумия!
  • Куди я понесу мій сором? Та й ти будеш неначе який безчесний в Ізраїлі! Тому поговори лишень з царем, він мене тобі не відмовить.”
  • А я, куда я денусь с моим позором? Ты же будешь в Израиле как один из безумных. Прошу тебя, поговори с царем; он не откажется выдать меня за тебя замуж.
  • Він же не хотів слухати її голосу, але насильно її знечестив, лігши з нею.
  • Но он не стал слушать ее и, так как был сильнее, изнасиловал ее.
  • Після того Амнон зненавидів її вельми глибокою ненавистю, — ненависть, якою її зненавидів, була більша за любов, що почував був до неї, — і сказав їй: “Уставай! Геть звідси!”
  • После этого Амнон возненавидел ее лютой ненавистью. И возненавидел он ее сильнее, чем прежде любил.
    Амнон сказал ей:
    — Вставай и убирайся отсюда!
  • Вона ж до нього каже: “Ні, мій брате, проганяти мене — це гірша кривда, ніж перша, що ти мені заподіяв.” Та він не хотів її слухати,
  • — Нет! — сказала она ему. — Прогнать меня — это большее зло, чем то, что ты уже сделал со мной.
    Но он не стал слушать ее.
  • а кликнув хлопця, що був на послугах у нього, й велів: “Виведи її геть від мене й засунь двері за нею.”
  • Он позвал юношу, который служил ему, и сказал:
    — Выгони ее вон отсюда и запри за ней дверь!
  • Була ж на ній одежа з довгими рукавами, бо так колись вдягались царські дочки-дівиці. І її вивів слуга надвір і засунув двері за нею.
  • И слуга выставил ее и запер за ней дверь. (А на ней была богато украшенная одежда, которую носили в то время незамужние царские дочери.)
  • Тоді Тамар посипала собі пороху на голову й роздерла одежу з довгими рукавами, що мала на собі, і, схопивши голову в руки, пішла та, йдучи, ридала.
  • Фамарь посыпала голову пеплом и разорвала свою богатую одежду. Она взялась руками за голову и, рыдая, пошла прочь.
  • Брат її Авесалом сказав до неї: “Чи не був твій брат Амнон із тобою? Але тепер, моя сестро, мовчи: він бо брат твій. Не бери собі цього до серця!” І жила Тамар покинута в домі свого брата Авесалома.
  • Ее брат Авессалом сказал ей:
    — С тобой был твой брат Амнон? Но теперь, сестра, молчи; он — твой брат. Не сокрушайся об этом.
    И Фамарь жила в доме своего брата Авессалома как брошенная женщина.
  • Коли дізнався цар Давид про всю ту справу, то закипів гнівом, але він не докорив своєму синові Амнонові, якого він любив, бо то був його перворідень.
  • Когда обо всем этом услышал царь Давид, он страшно разгневался.49
  • Авесалом не сказав Амнонові ні слова, ні доброго, ані злого, бо ненавидів Амнона за те, що знечестив його сестру Тамар.
  • Авессалом не сказал Амнону ни слова, ни плохого, ни хорошего; он ненавидел Амнона, потому что тот обесчестил его сестру Фамарь.
  • Сталося, що два роки пізніше Авесалом справляв стрижку овець в Ваал-Хацорі, що біля Ефраїму, і запросив Авесалом усіх царських синів.
  • Два года спустя, когда у Авессалома была стрижка овец в Баал-Хацоре, что рядом с границей Ефрема, он пригласил туда всех царских сыновей.
  • Прийшов Авесалом до царя та й каже: “Дивись, слуга твій справляє стрижку овець. Нехай же цар із слугами зволить прийти до слуги свого.”
  • Авессалом пришел к царю и сказал:
    — У твоего слуги идет стрижка овец. Не пойдут ли со мной царь и его приближенные?
  • І відповів цар Авесаломові: “Ні, сину, не можемо всі тепер прийти, щоб тебе не обтяжувати.” Той наполягав, та він не хотів іти, лише поблагословив його.
  • — Нет, мой сын, — ответил царь. — Все мы не пойдем, чтобы не быть тебе обузой.
    И хотя Авессалом упрашивал его, он отказался идти, но дал ему свое благословение.
  • Тоді Авесалом сказав: “Якщо ні, то, прошу, нехай принаймні мій брат Амнон іде з нами.” Цар йому відповів: “Чого він має йти з тобою?”
  • Тогда Авессалом сказал:
    — Если нет, то позволь пойти с нами моему брату Амнону.
    Царь спросил его:
    — Зачем ему идти с тобой?
  • Як же Авесалом наполягав, він дозволив з ним піти Амнонові й усім царським синам. І справив Авесалом такий бенкет, наче царський бенкет.
  • Но Авессалом упрашивал его, и он отпустил с ним Амнона и всех остальных своих сыновей. Авессалом приготовил царский пир.50
  • Авесалом слугам своїм наказав, мовивши: “Пильчуйте, коли Амнонові стане від вина весело на серці й коли я скажу вам: Вдарте на Амнона! — Тоді ви його вб'єте. Не бійтесь, це я даю вам наказ. Будьте відважні й покажіть себе хоробрими.”
  • Авессалом приказал своим людям:
    — Смотрите, когда Амнон развеселится от вина и когда я скажу вам: «Поразите Амнона», убейте его. Не бойтесь. Разве не я сам даю вам такой приказ? Будьте мужественны и храбры!
  • І розбавились слуги Авесалома з Амноном так, як велів їм Авесалом. Посхоплювались тоді усі царевичі, сіли кожен на свого мула верхи й повтікали.
  • И люди Авессалома сделали с Амноном так, как приказал Авессалом. А все царские сыновья поднялись, сели на своих мулов и бежали.
  • Були вони ще в дорозі, як дійшла до Давида чутка: “Повбивав Авесалом усіх царських синів, що ні один з них не зоставсь.”
  • Пока они были в пути, к Давиду пришла весть: «Авессалом поразил всех царских сыновей; никого из них не осталось».
  • Устав цар, роздер на собі одежу та й простерся на землі; усі його слуги, що стояли коло нього, також пороздирали одежі.
  • Царь поднялся, разорвал на себе одежду и бросился на землю, и все его слуги, которые стояли рядом, тоже разорвали свои одежды.
  • А Йонадав, син Шімеа, Давидового брата, так озвався, кажучи: “Нехай мій пан не думає, що помордовано всіх юнаків-царевичів, вбито тільки одного Амнона. В Авесалома було таке рішення вже з того дня, як Амнон знечестив його сестру Тамар.
  • Но Ионадав, сын Шимы, брата Давида, сказал:
    — Пусть мой господин не думает, что убили всех царских сыновей, умер только Амнон. Так было решено Авессаломом с того дня, когда Амнон изнасиловал его сестру Фамарь.
  • Тож нехай цар, мій володар, не бере собі до серця цієї вістки, що всі царевичі повбивані, бо забито тільки одного Амнона.”
  • Пусть господин мой царь не тревожится вестью, что все сыновья царя умерли. Умер только Амнон.
  • Авесалом утік. А юнак, що був на сторожі, підвів очі й дивиться: як багато людей іде Хоронаїм-дорогою, спускаючися схилом гори.
  • Тем временем Авессалом бежал. Юноша, стоявший в дозоре, взглянул и увидел множество людей, спускающихся по Хоронаимской дороге51 со склона холма.
  • Йонадав і каже до царя: “Ось біжать царські сини; як слуга твій сказав, так воно й є.”
  • Ионадав сказал царю:
    — Ну вот, это идут царские сыновья; все произошло точно так, как сказал твой слуга.
  • Ледве встиг він сказати це, як прибули царські сини, плачучи вголос; та й сам цар з усіма слугами теж ревно заплакав.
  • Когда он закончил говорить, с громким плачем вошли царские сыновья. И сам царь, и все его слуги тоже очень горько плакали.
  • Але Авесалом утік: пішов він до Талмая, Амігудового сина, гешурського царя. І оплакував Давид свого сина по всі дні.
  • Авессалом же бежал и пришел к царю Гешура Талмаю, сыну Аммиуда. А царь Давид день за днем оплакивал своего сына.
  • Авесалом же втік і пішов у Гешур, і перебував там три роки.
  • Бежав и добравшись до Гешура, Авессалом оставался там три года.
  • І перестав цар Давид гніватись на Авесалома, бо розважився згодом по смерті Амнона.
  • А сердце царя рвалось52 за Авессаломом, потому что он уже утешился после смерти Амнона.

  • ← (2 Самуїла 12) | (2 Самуїла 14) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025