Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Коли спостеріг Йоав, син Церуї, що цареве серце прихилилось до Авесалома,
Absalom Returns to Jerusalem
So Joab the son of Zeruiah perceived that the king’s heart was concerned about Absalom.
So Joab the son of Zeruiah perceived that the king’s heart was concerned about Absalom.
послав Йоав у Текоа по моторну жінку й каже їй: “Вдай лишень, наче б ти була в жалобі, надягни на себе жалобну одежу, не намащуйся олією й поводься так, як жінка, що вже давно побивається за мертвим.
And Joab sent to Tekoa and brought from there a wise woman, and said to her, “Please pretend to be a mourner, and put on mourning apparel; do not anoint yourself with oil, but act like a woman who has been mourning a long time for the dead.
Тоді піди до царя та говори з ним.” І Йоав вклав їй в уста, що вона мала сказати.
Go to the king and speak to him in this manner.” So Joab put the words in her mouth.
Прийшла жінка з Текоа до царя, впала лицем до землі, поклонилась і каже: “Поможи мені царю!”
Цар питає її: “Що тобі?” А вона каже: “Ой, вдовиця я; вмер чоловік мій.
Then the king said to her, “What troubles you?”
And she answered, “Indeed I am a widow, my husband is dead.
And she answered, “Indeed I am a widow, my husband is dead.
Твоя слугиня мала двох синів й посварились вони обидва між собою на полі, а розвести їх нікому було там. Коли ж ударив один одного та й убив його.
Now your maidservant had two sons; and the two fought with each other in the field, and there was no one to part them, but the one struck the other and killed him.
І оце ввесь рід повстав проти твоєї слугині й каже: Видай братовбивника, ми хочемо його вбити за душу його брата, що він убив. Та й навіть спадкоємця його викорінимо. Хочуть вони погасити й ту іскорку, що зосталась мені, щоб по моєму чоловікові не зосталось ні імени, ні потомків на поверхні землі.”
And now the whole family has risen up against your maidservant, and they said, ‘Deliver him who struck his brother, that we may execute him for the life of his brother whom he killed; and we will destroy the heir also.’ So they would extinguish my ember that is left, and leave to my husband neither name nor remnant on the earth.”
І каже цар до жінки: “Іди до себе додому, я дам наказ щодо твоєї справи.”
Then the king said to the woman, “Go to your house, and I will give orders concerning you.”
Молодиця ж із Текоа каже до царя: “На мене, мій царю й пане, і на дім мого батька нехай упаде вина, цар же і його престіл хай будуть невинні.”
І каже цар: “Того, хто говоритиме проти тебе, приведеш до мене, й він більш не торкнеться тебе.”
So the king said, “Whoever says anything to you, bring him to me, and he shall not touch you anymore.”
Вона ж на те: “Нехай, прошу, цар спом'яне Господа, Бога свого, щоб кровомесник не накоїв ніякої шкоди і щоб не згублено мого сина.” Він відказав: “Як жив Господь! Ані волосинки в сина твого не впаде на землю.”
Then she said, “Please let the king remember the Lord your God, and do not permit the avenger of blood to destroy anymore, lest they destroy my son.”
And he said, “As the Lord lives, not one hair of your son shall fall to the ground.”
And he said, “As the Lord lives, not one hair of your son shall fall to the ground.”
Тоді жінка сказала: “Дозволь твоїй слугині промовити цареві, моєму панові, ще слово.” Він відрік: “Кажи!”
Therefore the woman said, “Please, let your maidservant speak another word to my lord the king.”
And he said, “Say on.”
And he said, “Say on.”
Тоді жінка: “Чого в тебе таке на мислі проти народу Божого? Бо висловивши таке слово, цар сам наче став винуватий, бо не повертає свого вигнанця.
So the woman said: “Why then have you schemed such a thing against the people of God? For the king speaks this thing as one who is guilty, in that the king does not bring his banished one home again.
Нам бо помирати напевно, ми немов та вода, вилита на землю, що годі зібрати її назад, але Бог не бажає погубити душу й завжди мислить, щоб і прогнаний від нього не залишався вигнанцем.
Тепер же я прийшла сказати оце цареві, моєму панові, тому, що люди завдали мені страху; тому рабиня твоя й подумала собі: скажу про це цареві; може цар вволить волю своєї рабині.
Now therefore, I have come to speak of this thing to my lord the king because the people have made me afraid. And your maidservant said, ‘I will now speak to the king; it may be that the king will perform the request of his maidservant.
Цар вислухає мене й визволить свою слугиню з рук людини, що хоче викорінити мене разом із моїм сином із спадкоємства Божого.
For the king will hear and deliver his maidservant from the hand of the man who would destroy me and my son together from the inheritance of God.’
Слугиня твоя подумала: нехай слово мого пана-царя заспокоїть мене, бо цар, мій пан, немов той янгол Божий, що вислуховує і добро і зло. Нехай же Господь, Бог твій буде з тобою!”
Your maidservant said, ‘The word of my lord the king will now be comforting; for as the angel of God, so is my lord the king in discerning good and evil. And may the Lord your God be with you.’ ”
Озвався цар і відповів до жінки, кажучи: “Не втаюй від мене нічого, про що тебе спитаю.” Жінка відказала: “Нехай цар, мій пан, говорить.”
Then the king answered and said to the woman, “Please do not hide from me anything that I ask you.”
And the woman said, “Please, let my lord the king speak.”
And the woman said, “Please, let my lord the king speak.”
І питає цар: “Чи не Йоавова рука з тобою в усій цій справі?” І відповіла жінка, кажучи: “Так як жива твоя душа, царю, мій пане, неможливо звернути ні направо, ні наліво, від усього того, що сказав цар, мій пан. Так, це твій слуга Йоав дав мені наказ, це він вклав в уста твоєї рабині всі ці слова.
So the king said, “Is the hand of Joab with you in all this?” And the woman answered and said, “As you live, my lord the king, no one can turn to the right hand or to the left from anything that my lord the king has spoken. For your servant Joab commanded me, and he put all these words in the mouth of your maidservant.
Щоб повернути справу іншим боком, зробив слуга твій Йоав оце; та мій пан такий мудрий, як янгол Божий, і відає все, що діється на землі.”
To bring about this change of affairs your servant Joab has done this thing; but my lord is wise, according to the wisdom of the angel of God, to know everything that is in the earth.”
Цар і каже до Йоава: “Добре, я вволю твоє прохання! Іди, приведи назад юнака Авесалома.”
And the king said to Joab, “All right, I have granted this thing. Go therefore, bring back the young man Absalom.”
Упав Йоав ниць на землю, поклонився й благословив царя. Далі Йоав і каже: “Сьогодні знає слуга твій, що знайшов ласку в твоїх очах, царю, мій пане, бо цар уволив волю слуги свого.”
Встав Йоав, пішов у Гешур і привів назад Авесалома в Єрусалим.
So Joab arose and went to Geshur, and brought Absalom to Jerusalem.
Але цар звелів: “Нехай він іде собі до свого дому, мені ж нехай не показується на очі.” І жив Авесалом у своєму домі і не показувався цареві на очі.
And the king said, “Let him return to his own house, but do not let him see my face.” So Absalom returned to his own house, but did not see the king’s face.
А вже такого вродливого, як Авесалом, та такого уславленого не було в усьому Ізраїлі. Від п'ят до тім'я не було вади на ньому.
David Forgives Absalom
Now in all Israel there was no one who was praised as much as Absalom for his good looks. From the sole of his foot to the crown of his head there was no blemish in him.
Now in all Israel there was no one who was praised as much as Absalom for his good looks. From the sole of his foot to the crown of his head there was no blemish in him.
Коли стриг він собі голову, — а голив він її щороку, бо волосся було йому тяжке, — стриг він його, і важило воно, оте волосся з його голови, двісті шеклів царської ваги.
And when he cut the hair of his head — at the end of every year he cut it because it was heavy on him — when he cut it, he weighed the hair of his head at two hundred shekels according to the king’s standard.
І народилось в Авесалома три сини й одна дочка на ім'я Тамар. Була вона жінка гарна на вроду.
To Absalom were born three sons, and one daughter whose name was Tamar. She was a woman of beautiful appearance.
І перебував Авесалом у Єрусалимі два роки, не показуючись цареві на очі.
And Absalom dwelt two full years in Jerusalem, but did not see the king’s face.
І послав Авесалом покликати Йоава, щоб послати його до царя, та він не хотів прийти до нього. Тоді він послав удруге, але той таки відмовився прийти.
Therefore Absalom sent for Joab, to send him to the king, but he would not come to him. And when he sent again the second time, he would not come.
Тож і каже він до своїх слуг: “Дивіться, Йоавове поле межує з моїм, там, де його ячмінь. Підіть і підпаліть його.” І підпалили Авесаломові слуги Йоавову ниву.
So he said to his servants, “See, Joab’s field is near mine, and he has barley there; go and set it on fire.” And Absalom’s servants set the field on fire.
Встав Йоав, увійшов до Авесалома в дім і питає його: “Через віщо твої слуги запалили мою ниву?”
Then Joab arose and came to Absalom’s house, and said to him, “Why have your servants set my field on fire?”
І відказав Авесалом Йоавові: “Дивись, я ж послав був до тебе сказати тобі: прийди сюди, пошлю тебе до царя, щоб ти сказав: чого я вернувся з Гешуру? Краще було б мені ще там бути. А тепер таки хочу побачити обличчя царя. Як я у чімсь винуватий, хай уб'є мене.”
And Absalom answered Joab, “Look, I sent to you, saying, ‘Come here, so that I may send you to the king, to say, “Why have I come from Geshur? It would be better for me to be there still.” ’ Now therefore, let me see the king’s face; but if there is iniquity in me, let him execute me.”
І пішов Йоав до царя й розповів йому про те; а він велів покликати Авесалома. Тож увійшов той до царя, вклонився й кинувсь перед царем ниць на землю. Тоді поцілував цар Авесалома.
So Joab went to the king and told him. And when he had called for Absalom, he came to the king and bowed himself on his face to the ground before the king. Then the king kissed Absalom.