Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Самуїла 13) | (2 Самуїла 15) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • Коли спостеріг Йоав, син Церуї, що цареве серце прихилилось до Авесалома,
  • Иоав, сын Саруи, знал, что сердце царя тоскует по Авессалому.
  • послав Йоав у Текоа по моторну жінку й каже їй: “Вдай лишень, наче б ти була в жалобі, надягни на себе жалобну одежу, не намащуйся олією й поводься так, як жінка, що вже давно побивається за мертвим.
  • И Иоав послал в Текоа, чтобы привести оттуда мудрую женщину. Он сказал ей:
    — Притворись плачущей. Оденься в траур и не умащай себя благовониями. Веди себя как женщина, которая провела много дней, оплакивая умершего.
  • Тоді піди до царя та говори з ним.” І Йоав вклав їй в уста, що вона мала сказати.
  • Пойди к царю и скажи ему эти слова.
    И Иоав научил ее, что нужно сказать.
  • Прийшла жінка з Текоа до царя, впала лицем до землі, поклонилась і каже: “Поможи мені царю!”
  • Когда женщина из Текоа вошла53 к царю, она пала на свое лицо и, поклонившись, сказала ему:
    — Помоги мне, о царь!
  • Цар питає її: “Що тобі?” А вона каже: “Ой, вдовиця я; вмер чоловік мій.
  • Царь спросил ее:
    — Что у тебя за беда?
    Она сказала:
    — Увы, я вдова, мой муж умер.
  • Твоя слугиня мала двох синів й посварились вони обидва між собою на полі, а розвести їх нікому було там. Коли ж ударив один одного та й убив його.
  • У твоей служанки было два сына. Они подрались друг с другом в поле, где не было никого, чтобы их разнять. Один из них поразил другого и убил его.
  • І оце ввесь рід повстав проти твоєї слугині й каже: Видай братовбивника, ми хочемо його вбити за душу його брата, що він убив. Та й навіть спадкоємця його викорінимо. Хочуть вони погасити й ту іскорку, що зосталась мені, щоб по моєму чоловікові не зосталось ні імени, ні потомків на поверхні землі.”
  • И вот, против твоей служанки поднялся весь клан; они говорят: «Выдай того, кто поразил своего брата, и мы предадим его смерти за жизнь его брата, которого он убил, пусть даже так мы истребим и единственного наследника». Они погасят последний уголек, который у меня остался, и не оставят моему мужу на лице земли ни имени, ни потомка.
  • І каже цар до жінки: “Іди до себе додому, я дам наказ щодо твоєї справи.”
  • Царь сказал женщине:
    — Иди домой; я распоряжусь о тебе.
  • Молодиця ж із Текоа каже до царя: “На мене, мій царю й пане, і на дім мого батька нехай упаде вина, цар же і його престіл хай будуть невинні.”
  • Но женщина из Текоа сказала:
    — Господин мой, царь, пусть позор ляжет на меня и на семью моего отца, а царь и его престол будут невиновны.
  • І каже цар: “Того, хто говоритиме проти тебе, приведеш до мене, й він більш не торкнеться тебе.”
  • Царь ответил:
    — Если кто-нибудь скажет тебе что-либо, приведи его ко мне, и он больше тебя не тронет.
  • Вона ж на те: “Нехай, прошу, цар спом'яне Господа, Бога свого, щоб кровомесник не накоїв ніякої шкоди і щоб не згублено мого сина.” Він відказав: “Як жив Господь! Ані волосинки в сина твого не впаде на землю.”
  • Она сказала:
    — Тогда пусть царь помянет Господа, своего Бога, чтобы не позволить мстителю за кровь убивать дальше и чтобы мой сын не погиб.
    — Верно, как и то, что жив Господь, — сказал он, — с головы твоего сына не упадет на землю ни один волос.
  • Тоді жінка сказала: “Дозволь твоїй слугині промовити цареві, моєму панові, ще слово.” Він відрік: “Кажи!”
  • Тогда женщина сказала:
    — Позволь твоей служанке сказать слово господину моему царю.
    — Говори, — ответил он.
  • Тоді жінка: “Чого в тебе таке на мислі проти народу Божого? Бо висловивши таке слово, цар сам наче став винуватий, бо не повертає свого вигнанця.
  • Женщина сказала:
    — Почему же ты тогда замыслил подобное против Божьего народа? Разве, говоря так, царь не обвиняет самого себя? Ведь царь не вернул своего изгнанного сына.
  • Нам бо помирати напевно, ми немов та вода, вилита на землю, що годі зібрати її назад, але Бог не бажає погубити душу й завжди мислить, щоб і прогнаний від нього не залишався вигнанцем.
  • Все мы должны умереть; мы подобны воде, пролитой на землю, которую нельзя собрать. Но Бог не отнимает жизнь; напротив, Он мыслит о том, как бы отверженный Им не остался отвергнутым.
  • Тепер же я прийшла сказати оце цареві, моєму панові, тому, що люди завдали мені страху; тому рабиня твоя й подумала собі: скажу про це цареві; може цар вволить волю своєї рабині.
  • И вот, я пришла, чтобы сказать это господину моему царю, потому что народ напугал меня. Твоя служанка подумала: «Поговорю с царем, может быть, он сделает то, о чем просит его служанка.
  • Цар вислухає мене й визволить свою слугиню з рук людини, що хоче викорінити мене разом із моїм сином із спадкоємства Божого.
  • Может быть, царь согласится избавить свою служанку от руки того человека, который пытается отсечь и меня, и моего сына от наследия, которое дал нам Бог».
  • Слугиня твоя подумала: нехай слово мого пана-царя заспокоїть мене, бо цар, мій пан, немов той янгол Божий, що вислуховує і добро і зло. Нехай же Господь, Бог твій буде з тобою!”
  • И вот, твоя служанка говорит: «Пусть слово моего господина, царя, принесет мне покой, потому что господин мой царь, как ангел Божий, различающий между добром и злом.54 Пусть Господь, твой Бог, будет с тобой!»
  • Озвався цар і відповів до жінки, кажучи: “Не втаюй від мене нічого, про що тебе спитаю.” Жінка відказала: “Нехай цар, мій пан, говорить.”
  • Царь сказал женщине:
    — Не утаи от меня того, о чем я спрошу тебя.
    — Пусть господин мой царь говорит, — сказала женщина.
  • І питає цар: “Чи не Йоавова рука з тобою в усій цій справі?” І відповіла жінка, кажучи: “Так як жива твоя душа, царю, мій пане, неможливо звернути ні направо, ні наліво, від усього того, що сказав цар, мій пан. Так, це твій слуга Йоав дав мені наказ, це він вклав в уста твоєї рабині всі ці слова.
  • Царь спросил:
    — Не Иоавова ли рука с тобой во всем этом?
    Женщина ответила:
    — Верно, как и то, что ты жив, господин мой царь, — никто не может уклониться ни вправо, ни влево от того, что говорит мой господин, царь. Да, это твой слуга Иоав научил меня сделать это и вложил эти слова в уста твоей служанки.
  • Щоб повернути справу іншим боком, зробив слуга твій Йоав оце; та мій пан такий мудрий, як янгол Божий, і відає все, що діється на землі.”
  • Твой слуга Иоав сделал это, чтобы изменить нынешнее положение дел. Мудрость моего господина, как мудрость Ангела Божьего, — он знает все, что происходит на земле.
  • Цар і каже до Йоава: “Добре, я вволю твоє прохання! Іди, приведи назад юнака Авесалома.”
  • Царь сказал Иоаву:
    — Хорошо, я сделаю это. Ступай, возврати юношу Авессалома.
  • Упав Йоав ниць на землю, поклонився й благословив царя. Далі Йоав і каже: “Сьогодні знає слуга твій, що знайшов ласку в твоїх очах, царю, мій пане, бо цар уволив волю слуги свого.”
  • Иоав пал на землю, поклонился и благословил царя. Иоав сказал:
    — Сегодня твой слуга узнал, что нашел у тебя расположение, господин мой царь, потому что царь исполнил просьбу своего слуги.
  • Встав Йоав, пішов у Гешур і привів назад Авесалома в Єрусалим.
  • Иоав отправился в Гешур и вернул Авессалома в Иерусалим.
  • Але цар звелів: “Нехай він іде собі до свого дому, мені ж нехай не показується на очі.” І жив Авесалом у своєму домі і не показувався цареві на очі.
  • Но царь сказал:
    — Пусть он идет к себе домой; он не должен видеть моего лица.
    Авессалом пошел к себе домой, не увидев царского лица.
  • А вже такого вродливого, як Авесалом, та такого уславленого не було в усьому Ізраїлі. Від п'ят до тім'я не було вади на ньому.
  • Во всем Израиле не было мужчины, столь красивого, как Авессалом, которым бы так восхищались. От макушки до пят в нем не было никакого изъяна.
  • Коли стриг він собі голову, — а голив він її щороку, бо волосся було йому тяжке, — стриг він його, і важило воно, оте волосся з його голови, двісті шеклів царської ваги.
  • Всякий раз, когда он стриг волосы на голове (он стриг волосы раз в год, когда они становились для него слишком тяжелы), он взвешивал их, и весили они двести шекелей55 по царской весовой мере.
  • І народилось в Авесалома три сини й одна дочка на ім'я Тамар. Була вона жінка гарна на вроду.
  • У Авессалома родились три сына и дочь. Дочь звали Фамарью; она была красавицей.
  • І перебував Авесалом у Єрусалимі два роки, не показуючись цареві на очі.
  • Авессалом жил в Иерусалиме два года, не видя царского лица.
  • І послав Авесалом покликати Йоава, щоб послати його до царя, та він не хотів прийти до нього. Тоді він послав удруге, але той таки відмовився прийти.
  • И вот, послал Авессалом людей за Иоавом, чтобы послать его к царю, но Иоав отказался прийти к нему. Тогда он послал людей во второй раз, но тот и на этот раз отказался прийти.
  • Тож і каже він до своїх слуг: “Дивіться, Йоавове поле межує з моїм, там, де його ячмінь. Підіть і підпаліть його.” І підпалили Авесаломові слуги Йоавову ниву.
  • Тогда он сказал своим слугам:
    — Видите Иоавово поле возле моего, у него там ячмень. Идите и подожгите его.
    И слуги Авессалома подожгли поле.
  • Встав Йоав, увійшов до Авесалома в дім і питає його: “Через віщо твої слуги запалили мою ниву?”
  • Тогда Иоав встал и пришел в дом Авессалома, и сказал ему:
    — Почему твои слуги подожгли мое поле?
  • І відказав Авесалом Йоавові: “Дивись, я ж послав був до тебе сказати тобі: прийди сюди, пошлю тебе до царя, щоб ти сказав: чого я вернувся з Гешуру? Краще було б мені ще там бути. А тепер таки хочу побачити обличчя царя. Як я у чімсь винуватий, хай уб'є мене.”
  • Авессалом сказал Иоаву:
    — Вот, я посылал к тебе сказать: «Приди, чтобы мне послать тебя спросить у царя: зачем я пришел из Гешура? Мне было бы лучше, если бы я все еще оставался там!» Я хочу видеть лицо царя, а если я в чем-нибудь виноват, пусть он предаст меня смерти.
  • І пішов Йоав до царя й розповів йому про те; а він велів покликати Авесалома. Тож увійшов той до царя, вклонився й кинувсь перед царем ниць на землю. Тоді поцілував цар Авесалома.
  • Иоав пошел к царю и передал ему это. Царь призвал Авессалома, и он пришел и поклонился царю, коснувшись лицом земли. Царь же поцеловал Авессалома.

  • ← (2 Самуїла 13) | (2 Самуїла 15) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025