Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Самуїла 20) | (2 Самуїла 22) →

Переклад Хоменка

Cовременный перевод WBTC

  • Був за днів Давида голод протягом трьох років поспіль, і шукав Давид обличчя Господнього, і Господь сказав: “Це через Саула та через його скривавлений дім, тому що він повбивав гівонітів.”
  • Во времена царствования Давида, на земле три года подряд был голод. Давид помолился Господу, и Господь ответил ему: "Это из-за Саула и его кровожадного дома, за то, что он убил гаваонитян".
  • Тоді покликав цар гівонітів і сказав до них, — гівоніти ж не були із синів ізраїльських, були вони з рештки аморіїв, і хоч заприсяглись були їм сини ізраїльські, та Саул з ревности заради Ізраїля і Юди намагався вигубити їх, —
  • Гаваонитяне не были израильтянами. Они были амореями. Израильтяне поклялись не причинять им зла, но Саул, питая сильные чувства к Израилю и Иудее, пытался истребить их. Царь созвал гаваонитян и говорил с ними.
  • тож Давид і каже до гівонітів: “Що я маю вам зробити і чим спокутувати, щоб ви благословили спадкоємство Господнє?”
  • Давид сказал им: "Что мне сделать для вас? Что мне сделать, чтобы снять грех Израиля, чтобы вы благославили народ Господа?"
  • Гівоніти ж відповіли йому: “Не в золоті, ні в сріблі тут справа між нами та Саулом і його домом; і не нам, щоб когось стратити в Ізраїлі.” І питає він: “Що ж ви хочете, щоб я зробив вам?”
  • Гаваонитяне ответили Давиду: "Нам не нужно ни серебро, ни золото Саула и его дома, и нет у нас права убивать кого-либо в Израиле". Давид спросил: "Что вы хотите, чтобы я сделал для вас?"
  • Вони відповіли цареві: “Того чоловіка, що винищував нас і хотів вигубити нас, щоб уже більше ми не існували в цілій ізраїльській землі, —
  • И они ответили царю Давиду: "Саул губил нас и хотел истребить весь наш народ, живущий на земле Израиля.
  • нехай нам видані будуть семеро з його потомків, і ми повісимо їх у Гівеа на горі Господній.” І сказав цар: “Я видам їх.”
  • Выдай нам семь его сыновей, и мы повесим их перед Господом на горе Гиве Саула, избранного Господом". Царь Давид ответил: "Я выдам их вам".
  • Але цар пощадив Мерібаала, Йонатанового сина, Саулового внука, задля присяги перед Господом, що була між ними — між Давидом та Йонатаном, Сауловим сином.
  • Но царь пощадил Мемфивосфея, сына Ионафана, сына Саула, потому, что между Давидом и Ионафаном была клятва, данная Давидом перед Господом.
  • І взяв цар обох синів Ріцпи, Айєвої дочки, що їх вона народила Саулові: Армонія і Мерібаала та п'ятьох синів Мерави, Саулової дочки, що народила вона Адрієлові, Барзіллаєвому синові з Мехоли.
  • Давид отдал им Армона и Мемфивосфея. Они были сыновьями Саула и Рицпы, дочери Айя. Давид также отдал пять сыновей Мелхолы, дочери Саула, которых она родила Адриэлу, сыну Верзеллия, из Мехолы.
  • І видано їх у руки гівонітам, а вони повісили їх на горі перед Господом. Так семеро їх загинуло разом; вони згинули в перші дні жнив, на початку ячмінних жнив.
  • Он отдал их в руки гаваонитян, и они повесили их на горе перед Господом. Все семеро погибли вместе; они были умерщвлены в первые дни жатвы ячменя.
  • Ріцпа ж, Айева дочка, взяла ряднину, розстелила її собі на скелі, від початку жнив, аж поки не полилась на них вода з неба, і не допускала птиць піднебесних сідати на них вдень, ані польових хижаків уночі.
  • Рицпа, дочь Айя, взяла покрывало печали и расстелила его на камне. И от начала жатвы до начала дождей Рицпа сидела там день и ночь. Она не позволяла прикасаться к телам ни птицам небесным в дневное время, ни диким зверям в ночное время.
  • Коли сповістили Давидові, що зробила Ріцпа, Айева дочка, Саулова наложниця,
  • Давиду донесли, что сделала Рицпа, дочь Айя, наложница Саула.
  • пішов Давид і взяв кості Саула й кості Йонатана, його сина, від мешканців Явеш-Гілеаду, що їх були викрали з майдану в Бет-Шані, де їх повісили були філістимляни того дня, як побили були Саула в Гілбоа.
  • Тогда Давид пошёл и взял кости Саула и кости сына его Ионафана у жителей Иависа Галаадского (жители Иависа Галаадского тайно взяли их с площади Беф-Сана после того, как филистимляне убили Саула в Гелвуе).
  • І забрав він звідтіль кості Саулові й кості Йонатана, його сина, і позбирано кості повішених.
  • Давид перенёс оттуда кости Саула и кости сына его Ионафана. Они также принесли и кости тех семерых, которые были повешены.
  • І поховали кості Саула та Йонатана, його сина, у Веніяминовій країні, в Целі, в гробі Кіша, його батька. І сповнено все, що наказав цар. Після того змилосердивсь Господь над краєм.
  • Кости Саула и кости сына его Ионафана были похоронены в земле Вениаминовой в могиле Киса, отца Саула. Народ сделал всё, что велел им царь. И тогда Бог услышал молитвы людей на земле.
  • І знову була війна між філістимлянами та Ізраїлем. Зійшов Давид зо своїми слугами, і розпочали вони бій. Та Давид утомився.
  • И снова началась война между филистимлянами и Израилем. Давид со своими людьми вышел сразиться с филистимлянами, но он очень утомился и ослабел.
  • А Есві-Бенов, один із потомків рефаїв спис якого важив триста шеклів міді, і він був підперезаний новим мечем, — задумав він убити Давида.
  • У Иесвия, одного из потомков Рефаима, было копьё, медная часть которого весила триста сиклей, и был у него новый меч. Иесвий хотел убить Давида,
  • Та Авішай, син Церуї, прийшов йому на допомогу і вдарив філістимлянина й убив його. Тоді Давидові мужі заприсяглись йому, кажучи: “Ти не ходитимеш більше з нами в бій, щоб не згасло Ізраїлеве світло.”
  • но Авесса, сын Саруи, спас Давида. Он поразил филистимлянина и убил Иесвия. Тогда люди Давида поклялись ему, говоря: "Никогда больше ты не выйдешь с нами на войну, чтобы Израилю не потерять своего величайшего вождя".
  • Після того була ще одна війна з філістимлянами у Гові. Тоді Сібхай-хушій забив Сафа, що був з потомків рефаїв-велетнів.
  • И снова была война с филистимлянами в Гобе. Тогда Совохай Хушатянин убил Сафута, одного из потомков Рефаима.
  • Та коли знову була війна з філістимлянами у Гові, Елханан, Ягре-Оргімів син, з Вифлеєму, забив брата Голіята з Гату, а ратище його списа було як ткацьке воротило.
  • А потом было ещё одно сражение с филистимлянами в Гобе. Тогда Елханан, сын Ягаре-Оргима Вифлеемского, убил Голиафа Гефянина, у которого древко копья было длинным, как ткацкий навой.
  • Була ще раз війна під Гатом. Був там чоловік високого росту, мав він по шість пальців на кожній руці і по шість пальців на кожній нозі — разом двадцять чотири. Був він теж з роду рефаїв.
  • И было ещё одно сражение в Гефе. Там был один очень рослый человек, у которого было по шесть пальцев на руках и по шесть пальцев на ногах, всего двадцать четыре. Он также был одним из потомков Рефаима.
  • Коли зневажив він Ізраїля, то Йонатан, син Шімеа, Давидового брата, вбив його.
  • Этот человек провоцировал израильтян, но его убил Ионафан, сын Сафая, брата Давида.
  • Оці чотири походили з рефаїв в Гаті; полягли вони від руки Давидової й слуг його.
  • Эти четверо были потомками Рефаима в Гефе. Они пали от руки Давида и его слуг.

  • ← (2 Самуїла 20) | (2 Самуїла 22) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025