Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Ілля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до Ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово.»
Илия из Тишбы, что в Галааде,99 сказал Ахаву:
— Верно, как и то, что жив Господь, Бог Израиля, Которому я служу, — в эти годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову.
— Верно, как и то, что жив Господь, Бог Израиля, Которому я служу, — в эти годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову.
«Іди звідси й повернися на схід сонця та сховайся коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану.
— Уходи отсюда, поверни на восток и спрячься у реки Керита, что к востоку от Иордана.
Ти питимеш з потоку, а крукам я повелів, щоб постачали там тобі їжу.»
Из реки ты будешь пить, а кормить тебя Я повелел воронам.
Пішов він і зробив на Господній наказ, і рушив, і оселився коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану.
И он сделал, как сказал ему Господь. Он пошел к реке Кериту, что к востоку от Иордана, и остался там.
Круки приносили йому хліба й м'яса вранці та хліба й м'яса ввечері, а пив він з потоку.
Вороны приносили ему хлеб и мясо утром и вечером, а пил он из реки.
Та ось по деякому часі висох потік, бо не було дощу в країні.
Через некоторое время река пересохла, потому что в стране не было дождя.
«Встань, іди в Сарепту сидонську і перебувай там. Я повелів там удові, щоб давала тобі їсти.»
— Теперь ступай в Сарепту,100 что близ Сидона, и живи там. Я повелел одной вдове кормить тебя.
Устав він та й подався в Сарепту; прийшов до воріт міста, аж ось удовиця збирає дрова. Покликав він її та й каже: «Дай мені, будь ласка, трохи води з глечика напитись.»
И он пошел в Сарепту. Когда он подошел к воротам города, там была вдова, которая собирала дрова. Он позвал ее и сказал:
— Принеси мне в сосуде немного воды попить.
— Принеси мне в сосуде немного воды попить.
Як же вона йшла по воду, кликнув у слід і каже: «Приниси мені, будь ласка, і шматок хліба.»
Когда она пошла, он окликнул ее и сказал:
— Принеси мне и кусок хлеба.
— Принеси мне и кусок хлеба.
Вона ж каже: «Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема в мене нічого печеного, тільки пригорща муки в посудині та трошки олії у глечику. Оце назбираю трохи дров та повернувшись, приготую, що маю, собі та синові, а там з'їмо й помремо.»
— Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог, — ответила она, — у меня нет хлеба — лишь пригоршня муки в кадке да немного масла в кувшине. Вот возьму пару поленьев и пойду, приготовлю из этой муки еду для себя и для сына. Съедим это, а потом и умрем.
Ілля ж їй: «Не журись, іди й зроби, як сказала; тільки наперед спечи мені коржика і принеси сюди, собі ж і синові приготуєш опісля.
Илия сказал ей:
— Не бойся. Иди домой и сделай так, как сказала. Но сперва сделай для меня из того, что у тебя есть, маленькую лепешку и принеси мне, а потом приготовь что-нибудь для себя и своего сына.
— Не бойся. Иди домой и сделай так, как сказала. Но сперва сделай для меня из того, что у тебя есть, маленькую лепешку и принеси мне, а потом приготовь что-нибудь для себя и своего сына.
Так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Посуд з мукою не спорожниться, глечик з олією не опустіє аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.»
Ведь так говорит Господь, Бог Израиля: «Мука в кадке не переведется и масло в кувшине не кончится до того дня, когда Господь пошлет на землю дождь».
Пішла вона й зробила, як сказав їй Ілля; і їла вона, він і її син довго.
Она пошла и сделала так, как сказал ей Илия. И каждый день у нее, у Илии и у ее семьи была пища.
Посуд з мукою не спорожнювався, глечик з олією не вичерпувався, за словом, що Господь сказав через Іллю.
Мука в кадке не переводилась и масло в кувшине не кончалось — по слову Господа, сказанному Илией.
Після цього занедужав син тієї жінки, що її була господа, і недуга його була така важка, що зостався без віддиху.
Через некоторое время сын той женщины, хозяйки дома, заболел. Ему становилось все хуже и хуже, и наконец он перестал дышать.
І каже вона до Іллі: «Що мені чинити з тобою, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене на те, щоб нагадати мої гріхи та навести смерть на мого сина.»
Тогда она сказала Илии:
— Что у тебя против меня, человек Божий? Ты пришел, чтобы напомнить мне о моем грехе и убить моего сына?
— Что у тебя против меня, человек Божий? Ты пришел, чтобы напомнить мне о моем грехе и убить моего сына?
А він сказав до неї: «Дай мені сюди твого сина.» І взяв у неї з лона, поніс його на гору у світлицю, де мешкав, та й поклав його на своїй постелі.
— Дай мне своего сына, — ответил ей Илия.
Он взял его у нее из рук, отнес в верхнюю комнату, где он жил, и положил его на постель.
Он взял его у нее из рук, отнес в верхнюю комнату, где он жил, и положил его на постель.
Тоді візвав Господа словами: «Господи, Боже мій! Невже ж ти хочеш заподіяти таке зло вдовиці, де я гостював, щоб навести смерть на її сина?»
Затем он воззвал к Господу:
— Господи, Боже мой, неужели Ты наведешь беду и на вдову, у которой я живу, умертвив ее сына?
— Господи, Боже мой, неужели Ты наведешь беду и на вдову, у которой я живу, умертвив ее сына?
І простягся тричі над хлопчиком і візвав до Господа словами: «Господи, Боже мій, вчини так, благаю, щоб душа цього хлопчика повернулась до нього!»
Он простерся над мальчиком три раза и воззвал к Господу:
— Господи, Боже мой, пусть жизнь этого мальчика вернется к нему!
— Господи, Боже мой, пусть жизнь этого мальчика вернется к нему!
Почув Господь голос Іллі, і душа хлопцева повернулась до нього, і він ожив.
Господь услышал мольбу Илии, и жизнь мальчика вернулась к нему, и он ожил.
Узяв Ілля хлопця, зніс його зо світлиці вниз у хату та й передав матері, кажучи: «Дивися, син твій живий.»
Илия взял мальчика и отнес его вниз из своей комнаты в дом. Он отдал его матери и сказал:
— Смотри, твой сын жив!
— Смотри, твой сын жив!