Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
У другому році Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, став Амасія, син Йоаса, юдейським царем.
Двадцять п'ять років було йому, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Йоадана, з Єрусалиму.
Amaziah was twenty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-nine years. His mother was Jehoaddin from Jerusalem.
Він чинив, що Господеві було довподоби, хоч і не так, як предок його Давид. Він поводився в усьому, як його батько Йоас.
Amaziah did what was pleasing in the LORD’s sight, but not like his ancestor David. Instead, he followed the example of his father, Joash.
Тільки узвиш не було знесено, народ і далі жертвував і кадив на узвишшях.
Amaziah did not destroy the pagan shrines, and the people still offered sacrifices and burned incense there.
Як тільки царська влада зміцнилась у його руках, він звелів повбивати тих своїх слуг, що вбили царя, його батька.
When Amaziah was well established as king, he executed the officials who had assassinated his father.
Дітей же вбивців — не повбивав, згідно з тим, що написано в законі Мойсея, де заповів Господь, кажучи: “Батьків не карати смертю за дітей, і дітей не карати смертю за батьків, а кожний нехай буде скараний смертю — за свою власну провину.”
However, he did not kill the children of the assassins, for he obeyed the command of the LORD as written by Moses in the Book of the Law: “Parents must not be put to death for the sins of their children, nor children for the sins of their parents. Those deserving to die must be put to death for their own crimes.”b
Це він побив 10 000 едоміїв у Солоній долині і завоював Скелю й назвав її Йоктеел аж по цей день.
Amaziah also killed 10,000 Edomites in the Valley of Salt. He also conquered Sela and changed its name to Joktheel, as it is called to this day.
Тоді послав Амасія послів до Йоаса, сина Йоахаза, сина Єгу, ізраїльського царя, сказати йому: “Виходь, поміряємось один з одним.”
Та Йоас, ізраїльський цар, послав до Амасії, юдейського царя, так відповісти: “І ливанський будяк послав до ливанського кедра сказати: Видай дочку твою за мого сина. Та пройшли дикі звірі, що на Ливані, і потоптали будяка.
But King Jehoash of Israel replied to King Amaziah of Judah with this story: “Out in the Lebanon mountains, a thistle sent a message to a mighty cedar tree: ‘Give your daughter in marriage to my son.’ But just then a wild animal of Lebanon came by and stepped on the thistle, crushing it!
Що тобі пощастило розбити едоміїв, то й загорділо твоє серце? Слався славою та й сиди вдома! Навіщо накликати собі біду? І самий поляжеш, і Юда з тобою!”
“You have indeed defeated Edom, and you are proud of it. But be content with your victory and stay at home! Why stir up trouble that will only bring disaster on you and the people of Judah?”
Та не послухав Амасія. І рушив Йоас, ізраїльський цар, і змірялись вони один з одним, він та Амасія, юдейський цар, у Бет-Шемеші, що в Юдеї.
But Amaziah refused to listen, so King Jehoash of Israel mobilized his army against King Amaziah of Judah. The two armies drew up their battle lines at Beth-shemesh in Judah.
Ізраїльтяни побили юдеїв так, що ті повтікали, кожен до свого намету.
Judah was routed by the army of Israel, and its army scattered and fled for home.
Амасію ж, юдейського царя, сина Йоаса, сина Ахазії, Йоас, ізраїльський цар, забрав під Бет-Шемешем у полон та й пішов у Єрусалим, і зробив у єрусалимському мурі пролом від Ефраїм-воріт аж до Наріжних воріт, на 400 ліктів.
Він забрав усе золото й срібло й увесь посуд, що був у Господньому храмі та в скарбницях у царському палаці, до того ще й заручників, та й повернувсь у Самарію.
He carried off all the gold and silver and all the articles from the Temple of the LORD. He also seized the treasures from the royal palace, along with hostages, and then returned to Samaria.
Решта дій Йоаса, що він чинив, і його подвиги, та як він воював з Амасією, юдейським царем, записані в літописній книзі ізраїльських царів.
The rest of the events in Jehoash’s reign and everything he did, including the extent of his power and his war with King Amaziah of Judah, are recorded in The Book of the History of the Kings of Israel.
І спочив Йоас зо своїми батьками, й поховали його в Самарії коло ізраїльських царів. На місце його став царем син його Єровоам.
When Jehoash died, he was buried in Samaria with the kings of Israel. And his son Jeroboam II became the next king.
Амасія, син Йоаса, юдейський цар, жив по смерті Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, ще 15 років.
King Amaziah of Judah lived for fifteen years after the death of King Jehoash of Israel.
Решта дій Амасії записана у літописній книзі юдейських царів.
The rest of the events in Amaziah’s reign are recorded in The Book of the History of the Kings of Judah.
Як же вчинили змову проти нього в Єрусалимі, він утік у Лахіш, але за ним послали навздогін у Лахіш і там його вбили.
There was a conspiracy against Amaziah’s life in Jerusalem, and he fled to Lachish. But his enemies sent assassins after him, and they killed him there.
І привезли його кіньми й по ховали в Єрусалимі коло його батьків у місті Давида.
They brought his body back to Jerusalem on a horse, and he was buried with his ancestors in the City of David.
Увесь народ юдейський взяв Азарію, якому було 16 років, і зробили його царем замість його батька Амасії.
То він відбудував Елат і повернув його Юдеї, після того, як цар спочив зо своїми батьками.
After his father’s death, Uzziah rebuilt the town of Elath and restored it to Judah.
На п'ятнадцятому році Амасії син Йоаса, юдейського царя, став Єровоам, син Йоаса, ізраїльським царем у Самарії й царював 41 рік.
Jeroboam II Rules in Israel
Jeroboam II, the son of Jehoash, began to rule over Israel in the fifteenth year of King Amaziah’s reign in Judah. He reigned in Samaria forty-one years.
Він чинив те, що було Господеві не довподоби, не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.
He did what was evil in the LORD’s sight. He refused to turn from the sins that Jeroboam son of Nebat had led Israel to commit.
То він привернув границі Ізраїля від Хамат-входу аж до Арава-моря, за словом, що Господь, Бог Ізраїля, сказав був через свого слугу, пророка Йону, сина Амітая, з Гат-Хеферу,
бо Господь бачив вельми гіркі злидні Ізраїля, не було бо більш ні рабів, ні вільних, нікого, хто б допоміг Ізраїлеві.
For the LORD saw the bitter suffering of everyone in Israel, and that there was no one in Israel, slave or free, to help them.
Але що Господь не хотів стерти ім'я Ізраїля з-під небес, урятував його рукою Єровоама, сина Йоаса.
And because the LORD had not said he would blot out the name of Israel completely, he used Jeroboam II, the son of Jehoash, to save them.
Решта дій Єровоама й усе, що він чинив, його подвиги, як воював проти Дамаску та як відвернув гнів Господній від Ізраїля, усе це записано в літописній книзі ізраїльських царів.