Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
На сімнадцятому році Пекаха, сина Ремалії, став Ахаз, син Йотама, юдейським царем.
На семнадцатом году правления Пекаха, сына Ремалии, в Иудее начал царствовать Ахаз, сын Иотама.
Було Ахазові 20 років, як він став царем, і царював він 16 років у Єрусалимі. Він не чинив довподоби Господеві, Богу своєму, як Давид, його предок,
Ахазу было двадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме шестнадцать лет. В отличие от своего предка Давида, он не делал того, что было правильным в глазах Господа, его Бога.
а ходив дорогою ізраїльських царів, і навіть сина свого перевів через вогонь, ідучи за гидотами народів, що Господь прогнав був перед лицем синів Ізраїля.
Он ходил путями царей Израиля и даже принес сына в огненную жертву по омерзительному примеру народов, которых Господь прогнал перед израильтянами.
Він приносив жертви та воскурення на узвишшях і на горбах і під кожним зеленим деревом.
Он приносил жертвы и возжигал благовония в святилищах на возвышенностях, на вершинах холмов и под каждым тенистым деревом.
Тоді Рацон, арамійський цар, і Пеках, син Ремалії, ізраїльський цар, двигнулися війною проти Єрусалиму і облягли його, та не могли його завоювати.
Тогда Рецин, царь Арама, и Пеках, сын Ремалии, царь Израиля, пошли войной на Иерусалим и держали Ахаза в осаде, но не смогли его одолеть.
Того часу едомський цар прилучив Елат назад до Едому й вигнав юдеїв з Елату, а едомії прийшли й осілись там аж по цей день.
В то время Рецин, царь Арама, вернул Араму Элат, прогнав оттуда иудеев. В Элате поселились арамеи, которые и живут там до сегодняшнего дня.
Тоді Ахаз послав послів до Тіглатпілесара, асирійського царя, сказати: “Я слуга твій і син твій! Прийди й визволь мене з руки арамійського царя та з руки ізраїльського царя, що встали проти мене.”
Ахаз отправил послов сказать Тиглатпаласару, царю Ассирии:
— Я твой слуга и вассал.52 Приди и защити меня от царя Арама и от царя Израиля, которые напали на меня.
— Я твой слуга и вассал.52 Приди и защити меня от царя Арама и от царя Израиля, которые напали на меня.
Взяв Ахаз срібло й золото, шо було в Господньому храмі та у скарбницях царського палацу, і послав як дарунок асирійському цареві.
Ахаз взял золото и серебро, сколько нашлось в доме Господа и в сокровищницах царского дворца, и послал их в дар царю Ассирии.
Вислухав його асирійський цар і вирушив проти Дамаску, здобув його, одвів мешканців його в Кір, а Рацона вбив.
Царь Ассирии исполнил его просьбу, напав на Дамаск и взяв его. Он увел его жителей в плен в Кир, а Рецина предал смерти.
Цар Ахаз пішов у Дамаск назустріч Тіглатпілесарові, асирійському цареві, і побачивши жертовник, що був у Дамаску, послав Ахаз, священикові Урії зразок жертовника та взірець усієї його роботи.
Тогда царь Ахаз отправился в Дамаск, чтобы встретиться с Тиглатпаласаром, царем Ассирии. Он увидел в Дамаске жертвенник и послал священнику Урии изображение жертвенника и подробные указания, как его соорудить.
Священик Урія спорудив жертовника точнісінько так, як Ахаз наказав був з Дамаску, і спорудив його священик Урія ще перед тим, як цар Ахаз прийшов з Дамаску.
Священник Урия построил жертвенник по всем указаниям, что прислал из Дамаска царь Ахаз, и завершил его прежде, чем царь Ахаз вернулся.
А як прийшов цар із Дамаску, подививсь на жертовник, приступив до нього й, зійшовши на нього,
Вернувшись из Дамаска и осмотрев жертвенник, царь приблизился к нему и совершил на нем приношения.53
приніс на ньому своє всепалення й свою офіру, вилив свою ливну жертву й скропив жертовник кров'ю своїх мирних жертв.
Он сжег всесожжения и хлебные приношения, совершил жертвенные возлияния и окропил жертвенник кровью жертв примирения.
Мідний жертовник, що стояв перед Господом, переніс із-перед храму, де він був між новим жертовником та Господнім храмом, і поставив його з боку нового жертовника, на північ.
Бронзовый жертвенник, который стоял перед Господом, он передвинул с места перед домом — между новым жертвенником и домом Господа — и поставил его с северной стороны нового жертвенника.
Цар Ахаз дав такий наказ священикові Урії: “На великому жертовнику приноситимеш ранішнє всепалення й вечірню офіру, і всепалення від царя з його офірою, і всепалення всіх людей землі з їхньою офірою та з їхніми ливними жертвами; ти виливатимеш на нього всю кров всепалення й усю кров мирних жертв. Про мідний же жертовник я поміркую.”
Затем царь Ахаз приказал священнику Урии:
— На большом новом жертвеннике приноси утренние всесожжения и вечерние хлебные приношения, царские всесожжения и его хлебные приношения, всесожжения всего народа страны и их хлебные приношения с жертвенными возлияниями. Кропи жертвенник всей кровью всесожжений и жертв. Но бронзовым жертвенником я буду пользоваться для того, чтобы узнать Божью 54 волю.
— На большом новом жертвеннике приноси утренние всесожжения и вечерние хлебные приношения, царские всесожжения и его хлебные приношения, всесожжения всего народа страны и их хлебные приношения с жертвенными возлияниями. Кропи жертвенник всей кровью всесожжений и жертв. Но бронзовым жертвенником я буду пользоваться для того, чтобы узнать Божью 54 волю.
Священик Урія зробив усе так, як наказав йому цар.
И священник Урия сделал все точно так, как приказал царь Ахаз.
Цар Ахаз позривав краї підставок і усунув з них умивальницю; зняв море з мідних биків, що були під ним, і поставив його на кам'яній підлозі.
Царь Ахаз отломил ободки у передвижных подставок и снял с них умывальницы. Он снял море55 с бронзовых волов, которые его поддерживали, и поставил его на каменное основание.
Задля асирійського царя він усунув з Господнього храму критий хідник суботній, що був збудований при храмі, й надвірний вхід для царя.
Крытый субботний проход, который был построен во дворце, и внешний царский вход он убрал от дома Господа ради царя Ассирии.
Решта дій Ахаза, що він чинив, записана в літописній книзі юдейських царів.
Что же до прочих событий правления Ахаза и того, что он сделал, то разве они не записаны в «Книге летописей царей Иудеи»?