Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Царів 17) | (2 Царів 19) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • На третьому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, став Єзекія, син Ахаза, юдейським царем.
  • На третьем году правления царя Израиля Осии, сына Элы, в Иудее начал царствовать Езекия, сын Ахаза.
  • Було йому 25 років, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Авія, дочка Захарії.
  • Ему было двадцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Ави,58 она была дочерью Захарии.
  • Він чинив те, що Господеві було довподоби, цілком так, як чинив Давид, його предок.
  • Он делал то, что было правильным в глазах Господа, как и его предок Давид.
  • Він зніс узвишшя, розбив кам'яні стовпи, порубав ашери, розторощив мідного змія, що зробив був Мойсей, бо того часу сини Ізраїля кадили йому й звали його Нахуштан.
  • Он убрал святилища на возвышенностях, разбил священные камни и срубил столбы Ашеры. Он разломал на куски бронзового змея, которого сделал Моисей, потому что до того самого времени израильтяне возжигали перед ним благовония. Он назывался Нехуштан.59
  • Він уповав на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма юдейськими царями, ні після нього, ні перед ним.
  • Езекия доверял Господу, Богу Израиля. Не было подобного ему среди всех царей Иудеи ни до него, ни после него.
  • Він був відданий Господеві й не відступав від нього, а пильнував заповіді його, що Господь заповідав Мойсеєві.
  • Он крепко держался Господа и неотступно следовал за Ним; он исполнял повеления, которые Господь дал через Моисея.
  • Тому й Господь був з ним, і за що б він не брався, йому щастило. Він повстав проти асирійського царя й перестав йому служити.
  • И Господь был с ним: он преуспевал во всем, за что бы ни брался. Он восстал против царя Ассирии и отказался ему служить.
  • Він побив філістимлян аж до Гази, аж до її границь, від вартових башт аж до міст-твердинь.
  • Он бил филистимлян до самого города Газы и ее окрестностей, от сторожевой башни до укрепленного города.
  • На четвертому році царя Єзекії, тобто на сьомому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, вирушив Салманассар, асирійський цар, проти Самарії, обложив її
  • На четвертом году правления царя Езекии — седьмом году правления Осии, сына Элы, царя Израиля, — Салманассар, царь Ассирии, двинулся на Самарию и осадил ее.
  • і здобув її. По 3 роках, тобто на шостому році Єзекії, а на дев'ятому році Осії, ізраїльського царя, Самарію здобуто.
  • Через три года ассирийцы взяли ее. Так на шестом году правления Езекии — девятом году правления Осии, царя Израиля, — была взята Самария.
  • І виселив асирійський цар Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані та по мідянських містах,
  • Царь Ассирии увел Израиль в плен в свою страну и поселил их в Халахе, в Гозане, что на реке Хаворе, и в городах мидян.
  • бо вони не слухали голосу Господа, Бога свого, і порушували його союз. З усього, що заповідав Мойсей, слуга Господній, вони не слухали й не робили нічого.
  • Это произошло потому, что они не слушали Господа, своего Бога, но нарушили Его завет — все, что повелел Моисей, слуга Господа. Они и не слушали, и не исполняли.
  • На чотирнадцятому році царя Єзекії двигнувся Санхериб, асирійський цар, проти усіх укріплених юдейських міст і опанував їх.
  • На четырнадцатом году правления царя Езекии60 Синаххериб,61 царь Ассирии, напал на все укрепленные города Иудеи и захватил их.
  • Тоді Єзекія, юдейський цар, послав до асирійського царя в Лахіш, сказати: “Я провинився. Іди назад від мене, і я принесу тобі все, що накладеш на мене.” І наклав асирійський цар на Єзекію, юдейського царя, 300 талантів срібла й 30 талантів золота.
  • Езекия, царь Иудеи, послал в город Лахиш сказать царю Ассирии:
    — Я виновен. Оставь меня, и я заплачу тебе все, что ты от меня потребуешь.
    Царь Ассирии взыскал с Езекии, царя Иудеи, триста талантов62 серебра и тридцать талантов63 золота.
  • Єзекія віддав усе срібло, що знайшлось у Господньому храмі й у скарбницях царського палацу.
  • Езекия отдал ему все серебро, какое нашлось в доме Господа и в сокровищницах царского дворца.
  • Того ж часу зняв Єзекія золото з дверей і одвірків Господнього храму, що Єзекія, юдейський Цар, поклав був золотом; і віддав його асирійському цареві.
  • Тогда же Езекия, царь Иудеи, ободрал все золото, которым покрыл двери и дверные косяки храма Господа, и отдал его царю Ассирии.
  • Та асирійський цар послав із Лахішу в Єрусалим до царя Єзекії головного отамана, головного урядовця й головного підчашого з великим військом. Пішли вони, підійшли під Єрусалим і стали коло водогону вищого ставу, що на дорозі до поля шаповала.
  • Но, тем не менее, царь Ассирии послал из Лахиша к царю Езекии в Иерусалим верховного военачальника, начальника придворных и главного виночерпия64 с большим войском. Они подошли к Иерусалиму и остановились у водопровода Верхнего пруда, на дороге к Сукновальному полю.
  • І кликали вони царя. Вийшов до них Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник.
  • Они позвали царя, и к ним вышли распорядитель дворца, Элиаким, сын Хелкии, писарь Шевна и летописец Иоах, сын Асафа.
  • Головний підчаший до них промовив: “Скажіть там Єзекії: Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за надія, на яку ти так покладався?
  • Главный виночерпий сказал им:
    — Скажите Езекии: «Так говорит великий царь, царь Ассирии: „Откуда у тебя эта уверенность?
  • Гадаєш, що пусті слова можуть бути на війні замість розумної ради й сили? На кого ото покладаєшся, що збунтувався проти мене?
  • Ты думаешь, что пустые слова — то же самое, что военное искусство и сила? На кого же ты надеешься, что восстал против меня?
  • О, знаю: Ти покладаєшся на оту опору з надламаної тростини, на Єгипет, що кожному, хто на неї обіпреться, заб'ється в руку і її проколе. Отакий фараон, єгипетський цар, для всіх, що покладаються на нього.
  • Вот, ты надеешься на Египет, эту надломленную трость, которая пронзит ладонь всякому, кто на нее обопрется! Фараон, царь Египта, таков со всеми, кто на него надеется.
  • Коли ж ви мені скажете: Ми на Господа, Бога нашого, покладаємось, — то чи це ж не той самий, що його узвишшя та жертовники позносив Єзекія, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед цим тільки жертовником, в Єрусалимі, маєте поклонятись?
  • А если вы скажете мне: «Мы надеемся на Господа, нашего Бога», то не Его ли святилища на возвышенностях и жертвенники убрал Езекия, сказав Иудее и Иерусалиму: «Поклоняйтесь только перед этим жертвенником, что в Иерусалиме»?“
  • Тож бийся об заклад з моїм паном, асирійським царем: я дам тобі 2 000 коней, коли спроможешся дістати до них верхівців.
  • Итак, заключи сделку с господином моим, царем Ассирии: я дам тебе две тысячи коней, только найдешь ли ты для них всадников?
  • І де вже тобі приневолити до відступу хоч би й одного з найменших слуг мого пана? Та ти покладаєшся на Єгипет заради колісниць та комонних!
  • Как ты сможешь отразить хотя бы наименьшего начальника из слуг господина моего, даже надеясь на египетские колесницы и всадников?65
  • Хіба ж я без Господньої волі прийшов на це місце, щоб його спустошити? Господь сказав мені: Іди проти цієї землі й спустош її!”
  • Да и разве не по воле Господа я двинулся на это место, чтобы уничтожить его? Господь Сам сказал мне пойти на эту страну и уничтожить ее».
  • Тоді Еліяким, син Хілкії, Шевна та Йоах сказали головному підчашому: “Розмовляй, будь ласка, з твоїми рабами по-арамійському, бо ми розуміємо цю мову; не говори до нас по-юдейському, щоб не розуміли люди, оті на мурі.”
  • Тогда Элиаким, сын Хелкии, Шевна и Иоах сказали главному виночерпию:
    — Пожалуйста, говори с твоими слугами по-арамейски, ведь мы понимаем этот язык. Не говори с нами по-еврейски при народе, что на стене.
  • А головний підчаший їм на те: “Хіба мій пан послав мене до твого пана й до тебе, щоб ці слова сказати, а не до тих людей, що сидять на мурі, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?”
  • Но главный виночерпий ответил:
    — Разве мой господин послал меня сказать это только вашему господину и вам, а не людям, находящимся на стене, которые, как и вы сами, будут есть свой кал и пить свою мочу?
  • І виступив головний підчаший і крикнув на ввесь голос по-юдейському й промовив: “Слухайте слово великого царя, асирійського царя!
  • Главный виночерпий встал и громко закричал по-еврейски:
    — Слушайте слово великого царя, царя Ассирии!
  • Нехай вас Єзекія не зводить, бо він не зможе визволити вас із моєї руки.
  • Так говорит царь: «Не давайте Езекии обманывать вас. Он не может избавить вас от моей руки.
  • Нехай Єзекія не подає надії на Господа, кажучи: Господь напевно визволить нас, це місто не потрапить у руки асирійському цареві.
  • Не давайте Езекии убедить вас положиться на Господа, когда он говорит: „Господь непременно спасет нас; этот город не будет отдан в руки царя Ассирии“.
  • Не слухайте Єзекії, бо так говорить асирійський цар: Зробіть мир зо мною, піддайтеся мені, і кожний їстиме свій виноград і смокви й питиме із своєї ритви,
  • Не слушайте Езекию».
    Так говорит царь Ассирии: «Заключите со мной мир и выходите ко мне. Тогда все вы будете есть со своей лозы и инжирных деревьев и пить воду из своего колодца,
  • покіль я прийду й заберу вас у таку землю, як ваша, у землю, багату на пшеницю й на вино, землю, багату на хліб і на виноград, у землю маслин і меду, і будете жити, не помрете. Тож не слухайте Єзекії, бо він вас зводить, кажучи: Господь вас визволить!
  • пока я не приду и не возьму вас в страну, такую же, как ваша, в страну зерна и вина, страну хлеба и виноградников, страну оливковых деревьев и меда. Выберите жизнь, а не смерть! Не слушайте Езекию, потому что он сбивает вас с толку, говоря: „Господь спасет нас“.
  • Хіба боги народів визволили, кожен свою землю, з рук асирійського царя?
  • Разве какой-либо бог другого народа избавил свою страну от руки царя Ассирии?
  • Де боги Хамату й Арфаду? Де боги Сефарваїму, Єни й Івви? Де боги Самарії? Чи ж визволили вони Самарію з моєї руки?
  • Где боги Хамата и Арпада? Где боги Сепарваима, Ены и Иввы? Разве кто-нибудь избавил от моей руки Самарию?
  • Котрий з усіх богів земель визволив свою землю з моєї руки? І Господь мав би визволити Єрусалим з моєї руки?”
  • Кто из богов всех этих стран смог избавить от меня свою страну? Как же Господь сможет избавить от моей руки Иерусалим?»
  • Мовчав народ, не відповідав йому ні слова бо такий був наказ від царя: “НЕ відповідайте йому.”
  • Но народ молчал и не говорил в ответ ничего, потому что царь приказал: «Не отвечайте ему».
  • А Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник, прийшли з роздертою одежею до Єзекії та й донесли йому слова головного підчашого.
  • И распорядитель дворца Элиаким, сын Хелкии, писарь Шевна и летописец Иоах, сын Асафа, пришли к Езекии в разорванных одеждах и передали ему то, что сказал главный виночерпий.

  • ← (2 Царів 17) | (2 Царів 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025